Від Лапи вимагають обмежити ввезення м'яса з АЧС-позитивних країн ЄС

19-21 вересня 2017 року вже в четверте в Трускавці відбувся один із найбільших форумів  птахівників України: ХІІІ Міжнародна конференція і виставка "Птахівництво-2017".  Традиційно гостей приймала мальовнича Львівщина. Захід проходив у м. Трускавець Львівської області у комфортабельному курортному комплексі "Ріксос-Прикарпаття". Конференція «Птахівництво-2017» одна з найочікуваних, тому що збирає цільову аудиторію птахівників не тільки України, а й за кордону. В цьому році її відвідали більше 700 учасників з України, Франції, Німеччини, Польщі, Угорщини, Бельгії, Білорусі, Індії, Південної Кореї та ін.

Велику значимість даної конференції відзначають за її змістовність, цікавість та можливість обговорення глобальних проблем галузі птахівництва. У відкритті ХІІІ Міжнародної конференції "Птахівництво-2017" взяли участь: народний депутат України, Заступник Голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, який і відкрив захід; Директор Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок Ігор Коцюмбас, в своєму виступі проінформував учасників конференції про сучасні підходи до законодавчого регулювання обігу ветеринарних препаратів, кормів і кормових добавок; Володимир Лапа - Голова Державної служби України з питань безпечності продуктів харчування і захисту прав споживачі  - акцентував увагу присутніх на першочергових завданнях Держпродспоживслужби України у сфері ветеринарної медицини галузі птахівництва і безпечності її продукції; Генеральний директор асоціації "Союз птахівників України" Сергій Карпенко розповів про стан і перспективи розвитку галузі птахівництва в Україні.

Протягом трьох днів учасники форуму мали можливість відвідати безліч заходів та обговорень, поспілкуватися з потенційними партнерами, зустрітися зі вже знайомими обличчями. Для нашої редакції конференція "Птахівництво-2017" також була приємною і плідною на зустрічі з нашими відомими партнерами та друзями, а про це ви зможете почитати на сторінках журналу «Корми і Факти» вже в наступних номерах.

За перше півріччя 2021 року було імпортовано 51 тис. тонн курятини, що на 18% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

У вартісному вираженні імпорт курятини становить майже 22 млн $. Найбільшими постачальниками стали країни ЄС: Польща, Угорщина, Німеччина.

Про це пише ІА «Інфоіндустрія» з посиланням на прес-службу УКАБ.

Варто відзначити, що 97% імпорту м'яса птиці - це заморожені частини тушок і субпродукти, при цьому більше 73% складають обвалені частини тушок, які мають дуже низьку ціну. Так, середня ціна імпорту такого м'яса птиці склала лише 0,43 $/кг. Для прикладу, середня ціна експорту української курятини становить 1,47 $/кг.

Схожа ситуація спостерігається і зі свининою. Імпорт м'яса свиней за перше півріччя 2021 року зріс на 36% до 12,6 тис. тонн. Імпорт в основному надходив з Данії, Польщі та Нідерландів, де на підтримку фермерів і, зокрема, тваринництва виділяються значні обсяги дотацій.

Зате в Україні триває подальше скорочення поголів'я в птахівництві та виробництва м'яса птиці. За даними Держстату, поголів'я птиці домашньої на підприємствах станом на 1 липня 2021 року скоротилося на 5,8% і досягає 114 млн голів, виробництво м'яса птиці за перші шість місяців скоротилося на 5,4% і склало 583,6 тис. тонн в забійній масі.

За словами генерального директора УКАБ Романа Сластьона, імпортозалежність по тваринницькій продукції зростає на тлі збитковості вітчизняного тваринництва і відсутності належної державної підтримки. «У країнах ЄС виробництво і експорт має значні державні дотації і преференції. Що ж пропонує наш уряд-обкласти додатковими податками тваринницькі комплекси. Спочатку птахівництво, що вже відображено в сумнозвісному законопроекті №5600, і вже почали говорити про свинарство та ВРХ. Такі ініціативи однозначно призведуть до негативних наслідків в галузі, подорожчання тваринницької продукції для споживачів і подальшого зростання імпорту в Україну», - зазначив Роман Сластьон.

ptichki.net

Через ситуацію з АЧС до кінця року виробникам птиці доведеться дуже швидко збалансувати попит та пропозицію на світовому ринку. Це є найбільш складною місією для світової галузі птахівництва, оскільки щодо сектору харчових продуктів у ряді країн можуть застосовуватися обмежувальні заходи через другу хвилю пандемії COVID-19. Свій ефект на галузь також матиме вплив глибокої економічної кризи.

«Протягом усього року ми очікуємо незначного збільшення світового виробництва птиці, здебільшого в результаті розширення потужностей в Китаї та В’єтнамі, де африканська чума свиней зменшила доступність свинини, а також через збільшення виробництва в США. Решта світу працюватиме в умовах скорочення виробництва», – зазначає Нан-Дірк Малдер, старший аналітик ринку продуктів тваринництва у Rabobank.

Світова торгівля ускладнилася, більшість ринків зменшують обсяги імпорту. Торгівля з країнами, що постраждали від АЧС, такі як Китай, Філіппіни та В’єтнам, набуває все більшого значення, і це підвищує ризики у міру відновлення місцевого виробництва. Такі експортери, як Бразилія, США та Росія, орієнтовані на Китай, тому обсяги експорту з цих країн швидко зростають, але ці виробники поступаються за цінам.

Meat-Inform

Виробництво молока за січень поточного року в господарствах усіх категорій знизилося до 531,6 тис. т, що на 2,3% менше порівняно із аналізованим періодом 2020 року (544,0 тис. т).

Про це пише MilkUa.info за даними Державної служби статистики України.

У промислових господарствах вироблено 227,6 тис. т. молока, що на 1,9 % більше порівняно з аналізованим періодом минулого року. Більшість областей показали нарощення виробництва, серед них Сумська (15,4%), Тернопільська (+15,0%), Хмельницька (13,5%), Вінницька (7,6%), Івано-франківська (7,1%).

Топ-5 областей, де промисловими підприємствами вироблено найбільше молока: Полтавська (32,8 тис. т), Черкаська (24,4 тис. т), Чернігівська (19,5 тис. т), Київська (19,0 тис. т), Вінницька (+18,4%) області.

Варто зауважити, у господарствах населення вироблено 304,0 тис. т молока, що на 5,2 % менше порівняно з січнем 2020 року (320,7 тис. т.). Незначний приріс спостерігається лише у Луганській (6,9%), Хмельницькій (0,9%) і Рівненській (0,8%) областях.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.