Узбекистан зацікавлений в імпорті української ВРХ

Следующим шагом развития Углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли между Украиной и ЕС (DCFTA) должно стать общее экономическое пространство.

Такое мнение в эфире радио AgroFM высказала общественный деятель, и.о. министра аграрной политики и продовольствия Украины в 2019 году Ольга Трофимцева.

По ее словам, в 2021 г. Украину ждет новый раунд переговоров относительно зоны свободной торговли с Европейским союзом и к этому этапу необходимо готовиться уже сейчас.

«Стоит продумать вариант бесквотной торговли и определить, что для нас выгоднее — оставить тарифные импортные квоты, или по некоторым продуктам (например, мед, соки, обработанные томаты и т. п.) отказаться от квот и получить более низкую ставку импортного тарифа», — говорит она.

Еще одной идеей, отмечает Трофимцева, является создание Таможенного союза с ЕС. «Однако европейские коллеги еще не совсем настроены на такие переговоры, потому что Таможенный союз — это более глубокая интеграция. Да и сама Украина не совсем готова к такому сотрудничеству, учитывая экономическую ситуацию», — считает она.

Тем не менее, переговоры об углублении сотрудничества актуальны. И стратегическим маячком в среднесрочной перспективе расширение отношений может как раз стать общее экономическое пространство.

«Мы видим первые результаты Соглашения об ассоциации и Соглашения о ЗСТ. Двусторонняя торговля растет. И украинские, и европейские производители ищут возможности инвестирования и реализации совместных проектов», — говорит она.

В то же время по некоторым видам агропродукции Украина вскоре достигнет потолка на рынке ЕС. Поэтому надо искать специфические ниши той продукции, которая будет пользоваться спросом в ЕС и создавать в Украине добавленную стоимость, больше рабочих мест и длиннее цепи производства. Речь идет о глубокой переработке, как, например, экстрагированный белок кукурузы.

Кроме того, стоит учитывать, что европейский рынок насыщенный. Потребитель ищет и пробует что-то новое и задача Украины — предложить ему это.

«Следующее направление работы — расширение сотрудничества в производственной и инвестиционной кооперации. Украинские производители уже строят перерабатывающие мощности за рубежом, а европейские ищут возможности инвестирования в Украину. Вместе создавать перерабатывающие мощности — это путь к развитию наших отношений. Украинский производитель должен чувствовать себя интегрированным в европейский производственную цепочку», — добавила Трофимцева.

При этом Ольга Трофимцева отмечает, что в краткосрочной перспективе участникам агропродовольственного рынка нужно сформировать общую позицию по различным аспектам ЗСТ, от импортных тарифных квот до взаимного доступа на рынки для различных товарных групп.

agroportal.ua

Однак, зниження пропозиції на світовому ринку молока супроводжується зростанням попиту в цьому році, відзначають аналітики USDEC (Американська рада з експорту молочної продукції).

За оцінками аналітиків USDEC вплив посухи в Європі на молочний ринок виявився не таким значним, як очікувалося раніше.

Зокрема в Європі зростання виробництва становило 2,1%, навіть в період посухи в липні 2018 року Європейські фермери зуміли утримати зростання виробництва молока на рівні 1,4%.

Проте річний приріст виробництва молока в ЄС сповільнився, високі ціни на корми позначаться на обсягах виробництва взимку, підкреслюють аналітики USDEC.

Австралія в цьому році також постраждала від посухи, в США ключовим фактором ринку стало зниження маржі фермерів. Зростання виробництва сповільнилося і в Аргентині.

У Новій Зеландії сприятливі погодні умови і хороші виплати фермерам дозволили збільшити виробництво на 5% в перші три місяці нового сезону 2018/2019. В цілому зростання виробництва ТОП-5 складе всього близько 0,5% у другому півріччі 2018 року і навряд чи ситуація покращиться на початку 2019 року.

Зростання попиту на молочну продукцію на світовому ринку складе 7% в період з грудня по квітень, ключовими драйверами зростання були країни Близького Сходу і Північної Африки, і в меншій мірі, Південно-Східної Азії, Японія і Південна Корея. Нижчі ціни залучили покупців, попит трохи сповільнився в травні і червні і відновився в липні.

dairynews

Тимофій Милованов розповів про мету та перспективи об’єднання двох міністерств — Мінагрополітики та Мінекономрозвитку. 

Про це повідомляє прес-служба МЕРТу.

Раніше Милованов озвучив 5 ключових тез із розвитку агросектору — ринок землі, правила роботи на аграрному ринку, розвиток дрібних агрокомпаній та фермерства та про АПК як національний бренд. 

Зазначається, що об'єднання має на меті пришвидшення реалізації ключових реформ, таких як:

приватизація державних підприємств;

 запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення;

детінізація аграрних ринків та земельних відносин;

 лібералізація трудових відносин — збільшення кількості легальних робочих місць;

 розширення доступу до міжнародних ринків;

перезавантаження системи професійного навчання;

 модернізація підходів до наукових досліджень та запровадження інновацій в аграрному секторі.

«Детальний опис реформи буде викладений у Програмі Уряду, що буде представлена на розгляд Парламенту у визначені законом терміни. Наразі Кабінет Міністрів напрацьовує карту пріоритетів та план дій», — йдеться в повідомленні.

Для Міністерства є важливою синхронізація діяльності всіх ринків та запровадження ефективних, прозорих і зрозумілих правил гри. Реформа аграрної сфери з огляду на її комплексність вимагає стратегічного узгодження із ключовими змінами в інших сферах.

Дерегуляція та діджиталізація — ключові інструменти боротьби з корупцією у сферах апробацій, сертифікації та дозвільної діяльності пов’язаних з доступом новітніх засобів виробництва в аграрному секторі та доступу виробленої сільськогосподарської продукції до українського та міжнародного споживача.

Приватизація державних підприємств — ліквідація неефективності в управлінні суб'єктами господарювання та прямих втрат державного бюджету.

Перезавантаження системи державної статистики дозволить отримати чіткі цифри, щодо показників розвитку галузі та формувати прогнозовані довгострокові орієнтири та пріоритети державно політики у відповідній сфері.

«Безумовно, об'єднання міністерств носить не лише бюрократичний, а і стратегічний характер. І в цьому стратегічному вимірі нам критично почути ключових стейкхолдерів. З огляду на це, ми плануємо проведення координаційної зустрічі з представниками аграрного сектору для визначення больових точок і перспектив. Налагодження ефективного діалогу — наш виклик і можливість», — зазначає Тимофій Милованов.

Тимофій Милованов підкреслив, що буде докладено максимально зусиль, аби життєвий сільськогосподарський цикл не було порушено.

agropolit.com

Продукти тваринного походження виготовлені в Україні і експортовані на міжнародні ринки у 2020 році найбільше споживали країни Близького Сходу. Таку інформацію оприлюднила під час презентації п'ятого «Аграрного портфоліо – 2021» голова аналітичної експортної групи UBTA Олександра Авраменко.

За словами Авраменко, у 2020 році до країн близького Сходу Україна експортувала 39,8 % всього експорту продуктів тваринництва. На другому місці опинилася Європа з показником 27,5 % експорту української продукції тваринного походження. На третьому місці – ЄАЕС (До Євразійської економічної зони Україна експортувала 12,1 % експорту тваринництва).

У 2020 році експорт продуктів тваринного походження був налагоджений до 134 країн. Основні експортери – Саудівська Аравія, ЄС, Об'єднані Арабські Емірати, Китай та Узбекистан.Зазначу, що, наприклад, ще у 2001 роціукраїнський вектор промислового птахівництва був майже відсутній, але сьогодні курятина з України експортується до 75 країн світу і я думаю, що цей напрям буде і далі успішно розвиватися», – розповіла Олександра Авраменко.

За її словами, майже аналогічна ситуація склалася з експортом свинини.

Основні експортери української свинини – ОАЕ, Гонконг та країни Африки. Незважаючи на те, що в Україні фіксують спалахи Африканської чуми свиней і ми боремося з цією проблемою, світова торгівля вказує , що існує досить високий попит на цю продукцію і він буде надалі зростати, приблизно на 5 % кожного року. Сьогодні Україна займає 20 місце на ринку торгівлі свининою у світі. В той же час, яловичина сьогодні експортується до країн ЄАЕС і не експортується до Європейського Союзу. Також основним споживачем цієї продукції є Китай. Відсоток зростання цього сектору торгівлі прогнозується доволі високий – 4 % на рік, що суперечить заявам про те, що штучне м'ясо буде згодом домінувати на цьому ринку і натуральна яловичина почне скорочувати присутність на ринках. В той же час, Україна потужно експортує ВРХ. Багато живої худоби. Тренд сформувався за останні 4 роки і обсяги зросли до $54 млн на рік. Основними покупцями живої худоби є Узбекистан і країни Близького Сходу», – розповіла Олександра Авраменко.

За підсумками 2020 року аграрний експорт приніс Україні $22 млрд, що складає 45% всього експорту України.

Agropolit