USDA підвищив прогноз світового врожаю та запасів кукурудзи за рахунок України

Після лікування корови антибіотиками має пройти певний час для виведення їх з організму, перед тим, як молоко можна буде продавати. Це звична практика на багатьох молочнотоварних фермах. Але що ж робити з молоком із залишками антибіотиків?

В минулому таке молоко, аби не виливати згодовували телятам. Проте такий «збут» молока вважається не тільки застарілим, а й небезпечним.

Останні дослідження Європейського агентства з безпечності продовольства (EFSA) показали, що телята, яких годують молоком із антибіотиками мають більш високу ймовірність утворення стійких бактерії через їх фекалії, ніж ті телята, яким не згодовували таке молоко. Це у свою чергою є й загрозою для людського організму. Адже чим стійкішою є бактерія, тим менше антибіотиків можна застосовувати для лікування інфекцій.

Результати дослідження Агентства EFSA такі:

• Франція і Словенія використовували молоко від хворих корів, яких лікували антибіотиками для годівлі як бичків, так і теличок;
• у Болгарії ж молоко від хворих корів телятам взагалі не згодовували;
• в Іспанії, Кіпрі та Угорщині на всіх фермах несортовим проблемним молоком випоюють лише бичків;
• у Данії, Хорватії, Італії, Люксембурзі, Мальті та Нідерландах, Словаччині і Великобританії таке молоко використовують для відгодівлі теличок і бичків на всіх фермах (4-100%);

У Європі годівля телят молоком із залишками антибіотиків на фермах загалом не забороняється, а регулювання національних правил щодо цієї практики тут досі не погоджені.

Проте годівля несортовим проблемним молоком негативно впливає на організм теляти. Це може виявитись в утворенні стійких до антибіотиків бактерій у кишечнику. А для майбутнього успішного розвитку господарства здорове покоління телиць має надважливе значення. Ці молоді організми повинні отримувати лише найкраще молоко, утримуватись в комфортних умовах і отримувати максимальну увагу.

Іноді таке молоко не згодовують теличкам, а лише бичкам, оскільки їх все одно продають на відгодівлю. Проте утворення стійких бактерій спостерігається у всьому продуктивному ланцюжку.

На щастя, більшість фермерів розуміють, що використання проблемного молока небезпечне, а тому використовують замінники молока, які на противагу несортовому молоку взагалі не містять бактерій. Згодовування чистого молока призводить до менших затрат на ветеринарні препарати, тварини здорові та мають кращу продуктивність з першої лактації.

Отож, сподіваємось, що фермери усього світу тепер сприйматимуть годівлю несортовим молоком як неприпустиму практику. Беручи до уваги те, що телята грають важливу роль у фінансовому становищі всього господарства робимо висновок — краще позбутись несортового молока із вмістом залишків антибіотиків. Таким чином ми можемо покращити здоров’я теляти та закласти здоровий початок у майбутньому продуктивному ланцюжку.

milkUa.Info за матеріалами allaboutfeed.net

Понад 80% респондентів продовжують працювати в штатному режимі.

Вісім з десяти ключових операторів промислового свинарства продовжують роботу в штатному режимі. Про це свідчать результати опитування 80 промислових свиногосподарств, які станом на початок року утримувалиблизько 2,2 млн свиней та близько 175 тис. свиноматок (понад 62% загального та 78% маточного поголів’я промислового свинарства). Десяток підприємств (12,5% респондентів, понад 410 тис. загального поголів’я) мають плани нарощування поголів’я як за рахунок маточного поголів’я, так і завдяки розширенню відгодівельних потужностей. Щодо підприємств на окупованих територіях, на зв’язок виходить не більше 40% вибірки. Ті, з ким вдалося сконстатувати, продовжують працювати.

«Більшість підприємств на підконтрольних Україні територіях, які до вторгнення формували ядро промислового свинарства, залишилися на ринку і не планують скорочуватися. У тому числі підприємства, що пережили окупацію, понесли втрати та руйнації унаслідок ракетних ударів, повернулися до планової роботи», ― коментують у галузевій Асоціації.

Серед обставин, що ускладнюють роботу операторів галузі, абсолютна більшість відзначає обмежений доступ та високу ціну ключових витратних матеріальних ресурсів ― кормових складових (премікси, вітамінно-мінеральні добавки тощо), пальне, ветеринарні препарати. Другу сходинку серед найактуальніших бар’єрів посідає мобілізація персоналу, що за останні два місяці стала нагальнішою для виробників свинини. На третьому місці в переліку галузевої проблематики ― занепокоєння щодо ситуації на ринку зернових та олійних культур: оператори стурбовані перспективами майбутньої посівної.

Блокування податкових накладних наразі не носить повсюдний характер, проте, за підсумками червня, посіла четверту сходинку серед ключових проблем галузі. До інших бар’єрів оператори відносять складнощі з отриманням дозвільної документації, відсутність можливості залучити кредитні засоби для покриття потреби в обігових коштах, зміну підходів державної підтримки, проблеми з відшкодуванням ПДВ. Крім цього, гравці ринку племінних ресурсів відзначають зниження торгівельної активності.

Асоціація «Свинарі України» 

У польські ЗМІ надійшли дані про випадки африканської чуми свиней, підтверджені станом на останній тиждень березня. У порівнянні з аналогічним періодом попереднього року в першому кварталі року поточного в популяції диких свиней виявили спалахів приблизно на 20% менше. 

Упродовж трьох перших місяців 2019 року в Польщі підтвердили 754 випадки африканської чуми свиней в популяції кабанів. Для порівняння: в той же період 2018 року виявили 932 випадки хвороби. У порівнянні з початком року охоплення хвороби істотно не змінилося, проте, змінилася частотність її появи в деяких районах.

Вірус особливо інтенсивно фіксують в Мазовецькому воєводстві. У першому кварталі року на цій території підтвердили 421 випадок АЧС, тобто більше половини всіх захворювань в цей період. Найбільша щільність вогнищ — в околицях Варшавської агломерації, особливо в її південній частині.

Упродовж першого кварталу 2019 року 754 випадки захворювання були виявлені в тканинах 1313 кабанів. Це означає, що статистично один випадок хвороби підтверджує присутність вірусу в тканинах 1,74 кабана. Ця цифра трохи вище, ніж в минулі роки, коли на один випадок хвороби в середньому припадало 1,5 кабана.

Якщо говорити про африканську чуму свиней серед поголів'я домашніх свиней, в цьому році виявили тільки один спалах. 29 січня у Вармінсько-Мазурському воєводстві загинуло 67 свиней. Для порівняння, в першому кварталі 2018 року в Польщі було підтверджено 4 спалахи хвороби (три в січні, один в лютому).

Польща поки залишається Антилідером в Європі за кількістю випадків хвороби у кабанів. Частота спалахів АЧС тут має сезонний характер: з усіх 214 спалахів 209 припали на період з другої половини травня до кінця вересня. Очевидно, варто очікувати, що з приходом літа поляки зіткнуться з низкою нових спалахів АЧС серед домашніх свиней. А з ними прийде не тільки ліквідація заражених стад, а й санкції для оточуючих виробників свинини.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

За оцінками Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», криза, спричинена пандемією коронавірусу COVID-19, кардинально змінить ситуацію з попитом на продовольчі товари в Україні. Зменшення зарплат, втрата роботи українцями та інфляційні процеси спричинить трансформацію структури споживання.

«Зниження попиту торкнеться груп дорогих товарів та товарів з високою доданою вартістю. Йдеться, зокрема, про виробництво м’яса, у першу чергу, великої рогатої худоби як найбільш дорогий вид м’ясної продукції, ціни на який невпинно збільшується. Якщо у квітні 2019 року середньомісячна ціна яловичини (гуляш) у роздрібній торгівлі становила 135,66 грн/кг, то у січні 2020 року вона підвищилася до 143,96 грн/кг (+6,1%). За чотири місяці поточного року гуляш подорожчав ще на 9,2 % – до 157,22 грн/кг. У ситуації, що склалася, найбільш перспективним виглядає сектор птахівництва, оскільки курятина поки що найбільш дешеве», -зазначають в ННЦ «Інститут аграрної економіки».

Meat-Inform