Цьогорічний врожай зернових досягне рекордного показника 2019 року

Світовий попит на кормові амінокислоти сьогодні на підйомі, що вже призвело до зростання цін, а також до прагнення виробників укладати довгострокові контракти з покупцями, відзначається в доповіді Kemiex. Так, ціни на метіонін, лізин і триптофан сьогодні значно вище, ніж кілька тижнів тому. При цьому потенціал зростання по метіоніну ще не вичерпаний, зазначають аналітики.

Серед кормових вітамінів цікава ситуація з вітаміном C. На думку експертів Kemiex, в найближчі місяці ціна на цей вітамін може додати кілька доларів, в результаті чого на ринку він буде торгуватися в діапазоні від 7 до 11 доларів за 1 кг. Така тенденція буде обумовлена ​​деяким перевищенням попиту над пропозицією, яке буде носити тимчасовий характер.

За матеріалами FeedNavigator

Деяке зростання цін на сировину, ймовірно, спровокує підвищення вартості комбікормів на ключових ринках світу, що в свою чергу скоротить доходи в індустрії тваринництва в 2018 р До таких висновків, в результаті маркетингового дослідження прийшла група вчених з Університету Міссурі в США.

Зокрема, на думку фахівців, деяке зниження рентабельності неминуче в галузі свинарства, в тому числі на території США.

Базовий прогноз, передбачає, що ціна на кукурудзу в цьому сезоні складе 3,57 дол. За бушель, що буде трохи вище, ніж в минулому році, коли ця культура коштувала в середньому 3,2 дол. Схожою є й ситуація з сої, яка виросте в ціні до 9,38 дол. (в 2017 р - 9,23 дол.). У минулому році рентабельність в тваринництві підтримувалася за рахунок підвищеного попиту на м'ясо-молочну продукцію на світовому ринку. Проте в нинішньому сезоні цей фактор, очевидно, зійде нанівець, що не дозволить нівелювати ефект від зростання цін на сировину для тваринницького бізнесу, переконані вчені.

За матеріалами Feed Navigator

Україна та Республіка Молдова домовились про поглиблення співпраці в галузі ветеринарії та фітосанітарії, де країни вже мають досить позитивні результати партнерства.

Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, повідомляє agravery.com з посиланням на прес-службу відомства.

Кожна зі сторін зацікавлена у проведенні спільних заходів у боротьбі з африканською чумою свиней (АЧС) та іншими інфекційними захворюваннями тварин на територіях обох країн.

«Приємно відмітити, що в аграрній сфері ми знайшли повне порозуміння щодо пріоритетів співпраці — від розширення доступу продукції обох країн на ринки, до питань розвитку сільських територій. Надзвичайно важливими є також домовленості у ветеринарній та фітосанітарній сферах», — зазначила Трофімцева.

За її словами, представники українсько-молдовської Міжурядової комісії домовились про надання відповідних рекомендацій щодо узгодження між Національним агентством з безпеки харчових продуктів Республіки Молдова та Держпродспоживслужбою України графіку проведення інспекційних перевірок українських підприємств, які експортуватимуть свою продукцію тваринного походження до Республіки Молдова.

На сьогодні 85 українських компаній мають право постачати продукцію тваринного походження до Молдови, і 23 молдовських підприємства — до України.

Читайте також: Інструкція щодо боротьби з АЧС: погодження нової редакції

«Окрім цього, наші сторони домовились про основні напрями подальшої співпраці України та Республіки Молдова в аграрному секторі. Йдеться про співробітництво науково-дослідницьких інституцій, особливо в галузі тваринництва, селекції та виноградарства», — відмітила заступник міністра.

За її словами, країни також зацікавлені у розвитку двосторонньої торгівлі аграрними та харчовими продуктами.

«Товарообіг аграрними та харчовими продуктами за 7 місяців 2017 року між нашими країнами склав 123,3 млн дол. США. З яких 114,5 млн дол. — це експорт українських товарів. Але обидві країни мають потенціал для розвитку двосторонньої торгівлі в галузі. Також Україна та Республіка Молдова зацікавлені у створенні спільних коопераційних підприємств з виробництва та переробки аграрних продуктів, таких як овочі, фрукти, бобові, насіннєвий соняшник, у тому числі з метою експорту на ринки третіх країн», — зауважила Трофімцева.

pigua.info

В Узбекистані реалізується проект по створенню спільно з Білоруссю селекційно-генетичного центру.

Про це повідомив Надзвичайний і Повноважний посол Білорусі в Узбекистані Леонід Маринич.

«Розвитку тваринництва в Узбекистані приділяється особлива увага. У галузь вкладаються значні фінансові ресурси, здійснюється системна державна підтримка, залучаються іноземні інвестиції. З огляду на, те що близько 90% великої рогатої худоби утримується в дехканських, тобто особистих підсобних господарствах, хорошою можливістю для поглиблення українсько-узбецької взаємодії в племінному тваринництві є створення в Узбекистані спільного селекційно-генетичного центру», — зазначив дипломат.

За його словами, за допомогою цього центру можна буде не тільки спростити процес придбання худоби білоруської селекції, а й впровадити білоруські технології запліднення та утримання тварин, розширити поставки племінної генетичної продукції і в результаті збільшити продуктивність поголів'я в господарстві. «Робота по реалізації такого проекту вже ведеться, але вже дуже повільно і обережно», — додав посол.

Як розповів Леонід Маринич, Узбекистан закуповує племінну худобу за кордоном в значних обсягах. У 2019 року в Узбекистан імпорт великої рогатої худоби склав $ 122,5 млн і збільшився в 2 рази по відношенню до 2018 року, в тому числі з Білорусі поставлено 211 голів великої рогатої худоби на $ 372,4 тис. «На жаль, цифри не радують — більше говоримо, ніж робимо. І тут механізм „купи-продай“ не діє. На мій погляд, необхідно всю спільну роботу націлити на кінцевий результат, високу ефективність всього проекту, а не вигоду від окремих його частин», — вважає керівник диппредставництва.

Посол також повідомив, що в Узбекистані узятий курс на укрупнення фермерських господарств, створення нових молочно-товарних комплексів і виробництво м'ясо-молочної продукції. За його словами, особливість сільськогосподарської галузі Узбекистану — переважання дехканських господарств в загальному обсязі виробництва сільгосппродукції. За статистикою, 88,2% загального обсягу продукції сільського господарства припадає саме на такі господарства, 7,6% — фермерські господарства і 4,2% — на сільгоспорганізації. У Білорусі майже 80% загального обсягу продукції сільського господарства виробляється саме в великотоварних сільськогосподарських організаціях — агрокомбінат, холдингах, СПК, 17,5% — в особистих господарствах і 2,7% — на фермерських господарствах.

«Тенденція переходу до великотоварного виробництва сільгосппродукції в Узбекистані обгрунтована як з точки зору забезпечення продовольчої безпеки, так і зростання обсягів її виробництва і підвищення якості. Білорусь в свою чергу, досягнувши значних результатів в цьому напрямку, готова поділитися досвідом створення та функціонування великотоварного виробництва і переробки продукції рослинництва і тваринництва», — зазначив Леонід Маринич.

Посол вважає, що кооперація відіграє основну роль у подальшій співпраці, оскільки створюються нові робочі місця, здійснюється трансферт технологій, відбувається оновлення основних засобів підприємств. «Важливо надати партнеру весь комплекс товарів і послуг. Наприклад, при створенні молочно-товарного комплексу має бути організовано спільне виробництво необхідного обладнання та його постачання, надані проектні та будівельні послуги, формування основного стада, підготовка кадрів і підвищення їх кваліфікації, забезпечено наукове і технологічне супроводження. Саме такий комплексний підхід повинен стати основою реалізації спільних проектів в АПК наших країн», — підкреслив глава дипмісії.

milkua.info за матеріалами belta.by