Уряд звернувся до бізнесу із закликом відновити роботу

Рівень споживання молочних, м’ясних і рибних продуктів в Україні становить 45−60% від нормативів. Про це заявив віце-президент Національної академії аграрних наук Михайло Гладій.

За його словами, структура і якість харчування українців погіршується через тривалу кризу у тваринництві. Відтак 75% усього обсягу молока виробляють господарства населення, які об'єктивно не в змозі забезпечувати високу технологічність виробництва. Якість продукції значно нижча за європейські стандарти. Схожа ситуація у вівчарстві, де населення утримує 74% поголів'я. Баранини на душу населення виробляється лише 30% від норми МОЗ. «Через відсутність інфраструктури переробних підприємств ринок не отримує необхідних партій для реалізації. Збитковість галузі сягає 73%, — додав Михайло Гладій. — Виробництво свинини збиткове через застарілі технології та розповсюдження інфекційних захворювань. Дефіцит м’яса становить близько 640 тисяч тонн».

Держава втрачає рибальство, кролівництво, бджільництво і звірівництво. Ці галузі збереглися переважно в особистих селянських господарствах. Дещо кращі справи у птахівництві, проте галузь залишається вразливою та імпортозалежною.

Одним із чинників поглиблення кризи у тваринництві, на думку науковця, є стрімке зменшення площі кормових культур. Наразі вони займають 7% сільськогосподарських угідь. На початку 1990-х цифра сягала 40%. «Отже, катастрофічне зменшення поголів'я великої рогатої худоби — майже в 7 разів за останні десятиліття — цілком закономірний результат», — додав віце-президент НААН.

Змінити ситуацію покликана Стратегія розвитку тваринництва на період до 2030 року. Документ, розроблений за участі науковців академії, перебуває на розгляді Мінагрополітики.

akcenty

Свинарі можуть покладатися на раціони з низьким вмістом енергії, при яких комбікорми складаються з менш калорійних продуктів. При цьому ефективність зберігається за рахунок збільшення обсягу їх споживання тваринами. До такого висновку прийшла група вчених з декількох університетів Канади, результати роботи якої були опубліковані в міжнародному журналі Animal Feed Science and Technology.

До компонентів з низьким вмістом енергії відноситься, наприклад, ріпаковий шрот. Традиційно на висококалорійні компоненти комбікормів в свинарстві доводиться від 85% до 90% сукупних витрат на харчування. Використання низькокалорійних раціонів теоретично дозволить виробникам скоротити витрати, але, очевидно, такий підхід може негативно позначитися на приростах тварин.

За результатами серії досліджень вченим вдалося довести, що раціони з низьким вмістом енергії все ж можуть бути вигідними. Це може бути досягнуто, якщо за допомогою різних добавок середнє споживання корму вдасться підвищити. Проте вчені не рекомендують перехід на низькокалорійні раціони для підприємств, на яких існують ризики з яких-небудь захворювань або де тварини можуть бути схильні до теплового стресу.

За матеріалами Science Direct   

Для якнайшвидшої відбудови аграрного потенціалу України важливим кроком є саме фіксація та документування завданих збитків, їх оцінка. Для цього створено електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України, повідомляє Мінагрополітики.

За допомогою цього інструменту суб’єкти господарювання (фермери, господарства, сільгосппідприємства) можуть подати заявку та повідомити про завдані їм збитки для опрацювання органами державної влади з метою подальшого відшкодування та компенсацій.

Види майна, які можна фіксувати, як зруйновані, викрадені чи пошкоджені: земельні ділянки; інфраструктурні об’єкти; сільськогосподарська техніка; вантажні та легкові автомобілі; запаси ресурсів; обладнання та устаткування; продукція тваринництва та рослинництва: Зафіксувати збитки можна за посиланням: https://damagedagro.in.ua/

 аgravery.com

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» № 1056−1.

Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

Метою закону є забезпечення додаткових гарантій захисту права власності в Україні.

Крім того, він передбачає припинення діяльності акредитованих суб'єктів; запровадження обов'язковості нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав; впровадження принципу одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав; підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур.