Українці недоїдають м’яса, молока і риби

05-черв-2018

Рівень споживання молочних, м’ясних і рибних продуктів в Україні становить 45−60% від нормативів. Про це заявив віце-президент Національної академії аграрних наук Михайло Гладій.

За його словами, структура і якість харчування українців погіршується через тривалу кризу у тваринництві. Відтак 75% усього обсягу молока виробляють господарства населення, які об'єктивно не в змозі забезпечувати високу технологічність виробництва. Якість продукції значно нижча за європейські стандарти. Схожа ситуація у вівчарстві, де населення утримує 74% поголів'я. Баранини на душу населення виробляється лише 30% від норми МОЗ. «Через відсутність інфраструктури переробних підприємств ринок не отримує необхідних партій для реалізації. Збитковість галузі сягає 73%, — додав Михайло Гладій. — Виробництво свинини збиткове через застарілі технології та розповсюдження інфекційних захворювань. Дефіцит м’яса становить близько 640 тисяч тонн».

Держава втрачає рибальство, кролівництво, бджільництво і звірівництво. Ці галузі збереглися переважно в особистих селянських господарствах. Дещо кращі справи у птахівництві, проте галузь залишається вразливою та імпортозалежною.

Одним із чинників поглиблення кризи у тваринництві, на думку науковця, є стрімке зменшення площі кормових культур. Наразі вони займають 7% сільськогосподарських угідь. На початку 1990-х цифра сягала 40%. «Отже, катастрофічне зменшення поголів'я великої рогатої худоби — майже в 7 разів за останні десятиліття — цілком закономірний результат», — додав віце-президент НААН.

Змінити ситуацію покликана Стратегія розвитку тваринництва на період до 2030 року. Документ, розроблений за участі науковців академії, перебуває на розгляді Мінагрополітики.

akcenty

Більше новин
У межах програми «Доступні кредити 5–7–9» аграрії вже залучили майже 67 млрд грн
24-жовт-2022

У цілому за 2022-й рік станом на сьогодні 34 379 аграріїв залучили кредитів на 66 млрд 832 млн грн.

За минулий тиждень 1 384 аграріїв отримали кредитів на 1 млрд 970 млн грн.

Найбільше за минулий тиждень залучили аграрії Київської — 452 млн грн, Тернопільської — 193 млн грн, Одеської — 151 млн грн, Вінницької — 149 млн грн, Кіровоградської областей — 124 млн грн.

Топ-5 регіонів за обсягами кредитування за увесь період є: Київська (10 млрд грн), Вінницька (7 млрд 150 млн грн), Кіровоградська (6 млрд 654 млн грн), Дніпропетровська (4 млрд 483 млн грн), Одеська (4 млрд 437 млн грн) області.

Найбільші обсяги кредитів за цей час надали: «Райффайзен Банк» (14 млрд 262 млн грн), «ПриватБанк» (14 млрд 157 млн грн), «Ощадбанк» (10 млрд 965 млн грн), «Укргазбанк» (6 млрд 608 млн грн), «Креді Агріколь банк» (6 млрд 181 млн грн), «ПУМБ» (4 млрд 596 млн грн), «Укрексімбанк» (4 млрд 238 млн грн), «Прокредит Банк» (1 млрд 737 млн грн).

Аграрії залучають кредити в розмірі від 100 тис. до 90 млн грн у межах програми «Доступні кредити 5−7-9». Відсотки становлять від 0% до 9% залежно від категорії кредиту та суб'єкта підприємництва.

Крім того, Уряд ухвалив рішення про надання фінансової підтримки мікро-, малому та середньому бізнесу на відновлення частково або повністю зруйнованих внаслідок бойових дій виробничих потужностей. Агропідприємства також зможуть розраховувати на таку підтримку.

Підприємці зможуть отримати кредит на відновлення виробничих потужностей під 9% терміном до 5 років на суму до 60 млн грн (без урахування раніше виданих кредитів за програмами держпідтримки). Виконання зобов'язань за такими кредитам частково (до 80%) забезпечуватиметься державною гарантією.

Умови для отримання кредиту:

  • виробничі потужності підприємства зруйновані повністю чи частково, або викрадені внаслідок війни чи окупації(що підтверджено документально);
  • підприємство здійснювало господарську діяльність протягом року до широкомасштабного наступу рф(що підтверджено даними річної фінзвітності станом на 1.01.2022 р.);
  • відновлювальні виробничі потужності розташовані не ближче 50 км від зони бойових дій, не знаходяться під окупацією.

Нагадаємо, агровиробники зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів на онлайн-платформі Державний аграрний реєстр.

Крім того Постановою КМУ № 916 від 29 липня 2022 року пролонговано з 6 місяців до 12 місяців кредити за ставкою 0% річних, які надавалися під посівну кампанію.

minagro.gov.ua

Детальніше
Мінагрополітики представило дані щодо ринку купівлі-продажу землі
24-груд-2021

Мінагрополітики запустило Інтерактивний звіт за ринком купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення.

Про те, як він функціонує та які параметри включає, розповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.

«Сьогодні ринок землі — це живий організм, який змінюється щодня. Відбувається постійна динаміка щодо зміни середньої ціни за 1 га с.-г. землі. ТОП лідерів серед регіонів за кількістю угод також нестабільний: між областями триває постійна конкуренція. Тому земельний моніторинг актуалізується щодня. І ми повністю відкриваємо суспільству всі дані про земельні відносини в режимі реального часу. Така система вже давно представлена на сайті Держгеокадастру. Тепер у дещо модифікованому вигляді вона є і на сайті Мінагрополітики», — розповів Тарас Дзьоба.

За його словами, Інтерактивний звіт із узагальненими відомостями на сайті Мінагрополітики включає:

інформацію про загальну кількість угод, площі ділянок, їх загальну вартість та медіанну ціну за 1 га;

загальну площу ділянок за кожною з областей, а також загальну вартість земельних ділянок та їх середню ціну;

динаміку купівлі-продажу за останні три місяці - по днях, а також окремо за кожним регіоном, із вказівкою кількості ділянок, площі, вартості;

аналіз показників за розміром земельної ділянки та цільовим призначенням (загальна вартість, середня ціна, кількість ділянок, їх загальна площа).

«Завдяки цим даним можна, зокрема, побачити, наскільки варіативна ціна, і як вона відрізняється в тих чи інших територіальних громадах», — зазначив заступник Міністра.

Він підкреслив, що сьогодні на динаміку ринку землі впливають насамперед його учасники. Держава зробила основне — надала їм право володіти, користуватися, розпоряджатися землею як власністю. Далі справа за людьми: користуватися цим правом чи нехтувати ним.

«Ми очікуємо на зростання кількості середніх і малих сільгосвиробників, сектору переробки і т.п. Створення доданої вартості на селі, а також в аграрному секторі загалом. Уже цьогоріч аграрний сектор показує найбільший відсоток росту у порівнянні з іншими галузями економіки — 8%. І, якщо українці у повній мірі розумітимуть, як використовувати на свою користь переваги ринку землі, ця цифра тільки зростатиме», — резюмував Тарас Дзьоба.

minagro.gov.ua

Детальніше
На Херсонщині зафіксували АЧС
09-груд-2021

Відповідно до рішення засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Херсонській ОДА в області оголошено про спалах АЧС та встановлено карантин.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

Зазначається, що під час проведення моніторингових обстежень місць можливого видалення трупів тварин фахівцями Білозерської райдержлікарні ветеринарної медицини між с. Станіслав та с. Широка Балка Станіславської територіальної громади на Херсонщині виявлено 4 трупи свиней.

Після дослідження біологічного матеріалу на АЧС Миколаївською регіональною держлабораторією Держпродспоживслужби було встановлено діагноз африканська чума свиней.

Проведено спалювання та захоронення залишків трупів свиней в місці їх виявлення, місце спалення оброблено хлорним вапном. Продезінфіковано задіяний автотранспорт.

Контроль за виконанням рішення ДНПК при облдержадміністрації покладено на Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.

 

Детальніше
ЄС шукає альтернативу сої у кормах для тварин
29-груд-2021

ЄС профінансував проект із вивчення альтернативних джерел кормів із високим вмістом білка.

М'ясна та молочна промисловість ЄС значною мірою залежить від імпортних соєвих продуктів в якості корму для тварин. Унікальна інформаційна база даних допоможе фермерам, які вирощують органічні продукти, перейти на використання лише органічних кормів. Щорічно ЄС імпортує близько 14 млн т сої для годівлі птиці, великої рогатої худоби та свиней. Залежність від сої іноземного виробництва є проблемою, зокрема, для європейських фермерів, які займаються органічними продуктами, тому ЄС профінансував проєкт дослідження альтернативних джерел кормів з високим вмістом білка.

Проєкт, що отримав назву OK-Net EcoFeed (Мережа органічних знань про корми для моногастричних тварин), координувався Міжнародною федерацією рухів за органічне сільське господарство та зібрав разом 18 партнерів з 12 країн, включаючи виробників кормів, фермерів, дослідні інститути, університети та консультативні служби, агенції.

Платформа пропонує доступ до широкого спектру практичних інструментів та ресурсів, включаючи аудіо, книги, звіти, буклети, посібники та відео. Його мета – сприяти обміну знаннями між фермерами, консультантами фермерських господарств та вченими. Платформа була розширена і тепер містить матеріали про екологічно чисті корми.

Консорціум також розробив інструмент планування раціону, який дозволяє фермерам розраховувати власні потреби в кормах, виходячи з породи тварин, стадії їх зростання і кормів, які вони використовують. На сьогоднішній день це єдине безкоштовне програмне забезпечення, доступне виробникам органічного тваринництва та птахівництва. В даний час група шукає фінансування для подальшого розвитку та підтримки сайту.

feedlot

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок