Президент підписав антирейдерський закон

Вже четвертий день діє заборона на поставки в Росію білоруської свинини, а офіційний Мінськ так і не роз’яснив свою позицію з приводу виявлення геному вірусу АЧС в м’ясный продукції з Білорусі. Однак, як повідомляють білоруські журналісти, в деяких селах республіки йде знищення свиней.

Россільгоспнагляд уточнює, що запитував у Білорусі інформацію щодо епізоотичного стану на території країни, в тому числі щодо АЧС, ще 5 березня. Однак ніяких офіційних заяв в Мінську за цей час не зробили. На наполегливі прохання журналістів там пояснили, що «ситуація з особливо небезпечними захворюваннями тварин в країні благополучна, в тому числі щодо АЧС», «випадків захворювання свиней АЧС на фермах немає». Не стали обговорювати цю тему і на Гомельському м’ясокомбінаті.

Тим часом в країні періодично обговорюють на рівні регіональних і недержавних ЗМІ випадки поголовного знищення свиней в тому чи іншому регіоні. Зокрема, в лютому такі історії розповідали жителі агромістечка Нова Гута, де і розташований той самий радгосп-комбінат «СОЖ». Однак і там журналістам пояснювали, що ніяких спалахів АЧС у них немає. Правда, спростувати фактичне знищення свиней було досить складно, тому його фахівці сільгосппідприємства пояснили «плановою модернізацією» старих ферм і «технологічним знищенням» тварин.

Якщо подивитися дані офіційної статистики, то і вона фіксує дуже серйозне зниження поголів’я свиней на початку цього року. Зокрема, станом на 1 січня 2018 року в Білорусі було 3156 тис. свиней, а вже на 1 березня — тільки 2689,3 тис. Зниження — 14,7%. Це найнижчий рівень поголів’я свиней з 2011 року. Найвищі темпи зниження поголів’я білоруська офіційна статистика фіксує в Гомельській і Брестській областях. Зокрема, на початку березня цього року в Гомельській області стало на 15% свиней менше, ніж було рік тому, а в Брестській — на всі 24%.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Американці та азійці споживають усе більше м’яса з високим вмістом жиру. Про це свідчать дані Угорської національної асоціації виробників свиней породи Мангалиця.

Найбільшою популярністю м'ясо Мангалиці користується у Японії. Породу цінять за високий вміст сала, яке складає 70% від ваги свині. Частка пісного м’яса — 30%.

Самі угорці, хоч і полюбляють бекон та хліб із салом, все ж не сильно у захваті від жирного м’яса. Тоді як у інших країнах світу, зокрема в Америці та Азії, лише найдорожчі ресторани високо класу надають перевагу саме свинині породи Мангалиця. Іспанці наприклад виготовляють з неї шинку найвищого ґатунку.

30% виробленої свинини залишається всередині країни, де з нього роблять сосиски, салямі та бекон. Проте останнім часом страви з м’яса Мангалиці почали подавати і в ресторанах. Також місцеві виробники сподіваються у майбутньому зайняти нішу вуличної їжі.

* Мангалиця, виведена в Угорщині — єдина у Європі пухнаста порода свиней. Порода складає 2% від загального поголів'я свиней Угорщини, а з усієї виробленої свинини, щорічно 70% експортується. Основні регіони, куди відвантажують продукцію — Азія та Америка.

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com

Українські компанії станом на 18 січня 2022 р. закрили річну квоту на безмитний експорт меду до Європейського Союзу. 

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Як зазначається, окрім меду, на звітну дату повністю використана квартальна квота на м’ясо птиці (частини) та яйця курячі.

Експерти також зазначили, що експорт української агропродовольчої продукції до країн ЄС за підсумками 2021 р. зріс на 33% в грошовому вимірі у порівнянні з минулим роком і склав $8,3 млрд. 

Частково таке зростання зумовлене збільшенням вартості більшості категорій товарів на світовому ринку, частково — збільшенням відвантажень.

При цьому Україна закрила 9 квот на безмитний експорт до ЄС, а саме на такі позиції як: мед, крупи і борошно, крохмаль, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, м'ясо птиці (частини), оброблена продукція із зернових.

«Якщо порівнювати з 2020 роком, то змінилася ситуація з використанням квот по поставкам в ЄС цукру та кукурудзи, а точніше з їх неповним використанням. Щодо цукру, то квота в 2021 році була використана на 87% через дефіцит на внутрішньому українському ринку даного виду продукту. В той же час квота на кукурудзу була «закрита» лише на 5% через підвищений попит на цей вид зернових у 2021 році та наявність більш привабливих експортних каналів для українських аграріїв», — розповідає  аналітик УКАБ Світлана Литвин.

Виробники комбікормів, як очікується, отримають суттєву вигоду з рішення влади Великобританії скасувати імпортне мито на мелясу, відзначається в заяві Конфедерації сільськогосподарської промисловості, яка активно лобіювала це рішення в останні місяці.

Великобританія імпортує значну частину меляси для виробництва комбікормів з Європейського Союзу. Вихід країни з торгового блоку призвів до того, що імпортні поставки значно подорожчали з початку року через стягування мит.

За матеріалами Feed Navigator