Уряд просить банки підтримати експортерів через механізми страхування ризиків

Зростаючі ціни на сировинні товари і транспортні витрати привели до перевантаження ланцюжків поставок кормових компонентів по всьому світу. При 70% дефіциті білка Європейський Союз змушений імпортувати дорогі джерела білка з усього світу. Але тепер, схоже, економічний тиск підштовхує ЄС до перегляду існуючої заборони на використання в кормах перероблених тваринних білків (PAP), таких як кормова мука з відходів переробки домашньої птиці. Зняття заборони, схоже станеться набагато раніше, ніж очікували навіть лобістські групи, які займаються цим питанням. Схвалення перероблених тваринних білків в ЄС докорінно змінить баланс попиту і пропозиції кормових інгредієнтів у всьому світі.

feedlot

За допомогою M-KIT на фермі можна ідентифікувати збудник маститу за добу.

«Інструмент, розроблений лабораторією якості молока АВМ Uman Labs, містить усе необхідне. M-KIT — це набір мікропробірок з поживними середовищами, які допомагають візуально визначити збудник маститу. Єдине, потрібна чиста світла кімната, а також сприятлива температура для росту бактерій — 36–37 °С. В даному випадку замість дорогого термостату рекомендуємо звичайну домашню йогуртницю», — пояснює директор Uman Labs Андрій Білан.

На думку керівника розвитку департаменту ветеринарії КЦ АВМ Валерія Лотоцького, за допомогою M-KIT можна своєчасно змінювати протокол лікування, правильно вибудувати стратегію профілактики захворювання, а також позбутися від Staphylococcus aureus і Streptococcus agalactiae.

Прибалтійські фермери почали визначати збудники маститу на фермі ще у 2008 році.

«Мастит спричиняють два типи збудників — грам-позитивні (наприклад, Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae) та грам-негативні (Escherichia coli, Klebsiella spp.),  які потрібно по-різному лікувати. Грам-негативні швидко руйнуються, тому застосовувати антибіотики проти них недоцільно. В лікуванні клінічного маститу важливо використовувати антибіотики вузького спектру дії, бо бактерії стають резистентними. Ми вирішили навчати ветеринарів робити бактеріологічне дослідження безпосередньо на фермі, щоб не застосовувати антибіотики широкого спектру дії», — говорить Пірет Калмус (Piret Kalmus), професор Естонського університету природничих наук. 

За словами експерта, цей метод використовують господарства з великим поголів’ям, високим рівнем менеджменту, де працюють ветеринари, навчені культивувати бактерії на поживних середовищах.

«Звісно в Естонії багато ферм, які не роблять посіви на фермі. Однак усі зосереджуються на профілактиці маститу та шукають правильний спосіб лікування», — зауважує Пірет Калмус.

На відміну від європейських країн, де скорочують використання антибіотиків у тваринництві, в Україні ситуація протилежна.

«Наші ветеринари звикли лікувати мастит антибіотиками широкого спектру дії без розбору. Ми використовуємо їх надміру. Водночас поширеність маститу в Україні більша, ніж в інших країнах. Слід переймати світовий досвід. Знаючи тип збудника маститу, можемо своєчасно змінювати протоколи лікування, скоротити використання антибіотиків, адже у 70% випадків мастит викликають грам-негативні бактерії, які переважно ними не лікуються», — пояснює Валерій Лотоцький.

Прес-служба АВМ

За результатами січня-червня 2018 року український аграрний експорт становив $8,6 млрд. Загальний зовнішньоторговельний обіг продукції АПК досяг $11,3 млрд, що більше на 3,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, та становить 23% від загального зовнішньоторговельного обігу України.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«За результатами першого півріччя 2018 року український агроекспорт становив $8,6 млрд. В минулому році український аграрний експорт досяг рекордних результатів та становив майже $18 млрд. В цьому році також очікуємо на не менший результат, зважаючи на кон’юнктуру світових ринків таких товарів як зернові», — наголосила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, товарами-лідерами українського аграрного експорту залишаються зернові культури з часткою 36,8%, рослинні олії — 26,2% та насіння олійних культур — 7,5%. При цьому, за перше півріччя поточного року найбільші темпи зростання експорту показали такі товарні групи як: яйця птиці — в 2,1 рази (на $27,7 млн), яблука, груші та айва — в 5,3 рази (на $6,7 млн), бобові овочі, лущені або нелущені — в 58,3 рази (на $11 млн), масло вершкове та інші жири, вироблені з молока — на 65,2% (на $29,2 млн) та інші.

За її словами, регіональна структура українського аграрного експорту не змінилась: перше місце посідають країни Азії з часткою — 43,2%, друге місце — країни Європейського Союзу — 30,4%, а третє місце зайняли країни Африки — 14,6%.

«ТОП-5 наших найбільших покупців в 2018 році очолює Індія, куди було експортовано аграрних та харчових товарів на суму понад $ 1 млрд. Далі йдуть Єгипет — $ 575,9 млн, Китай — $ 526,6 млн, Нідерланди — $ 525,3 млн, Іспанія — $ 470,3 млн», — резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Прес-служба Мінагрополітики

З 2016-го року у світі зареєстрували 832 698 спалахів АЧС. У рамках ліквідації захворювання було знищено понад 18 млн промислових свиней.

Станом на 20 грудня 2020 року АЧС присутня в 23 країнах. 8 із них знаходяться в Європі: Німеччина, Латвія, Молдова, Польща, Румунія, Росія, Сербія та Україна. 12 країн в Азії: Китайська Народна Республіка, Індія, Індонезія, Корейська Народно - Демократична Республіка, Республіка Корея, Лаос, М'янма, Папуа-Нова Гвінея, Філіппіни, Росія, Тимор-Лешті і В'єтнам.  І чотири в Африці: Намбія, Нігерія, Південна Африка та Замбія.

Протягом останніх п'яти років МЕБ приймала повідомлення про спалахи АЧС від 60 країн.

PigUA.info за матеріалами foodsafetynews.com