За 6 місяців 2018 року український агроекспорт становив $8,6 млрд

21-серп-2018

За результатами січня-червня 2018 року український аграрний експорт становив $8,6 млрд. Загальний зовнішньоторговельний обіг продукції АПК досяг $11,3 млрд, що більше на 3,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, та становить 23% від загального зовнішньоторговельного обігу України.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«За результатами першого півріччя 2018 року український агроекспорт становив $8,6 млрд. В минулому році український аграрний експорт досяг рекордних результатів та становив майже $18 млрд. В цьому році також очікуємо на не менший результат, зважаючи на кон’юнктуру світових ринків таких товарів як зернові», — наголосила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, товарами-лідерами українського аграрного експорту залишаються зернові культури з часткою 36,8%, рослинні олії — 26,2% та насіння олійних культур — 7,5%. При цьому, за перше півріччя поточного року найбільші темпи зростання експорту показали такі товарні групи як: яйця птиці — в 2,1 рази (на $27,7 млн), яблука, груші та айва — в 5,3 рази (на $6,7 млн), бобові овочі, лущені або нелущені — в 58,3 рази (на $11 млн), масло вершкове та інші жири, вироблені з молока — на 65,2% (на $29,2 млн) та інші.

За її словами, регіональна структура українського аграрного експорту не змінилась: перше місце посідають країни Азії з часткою — 43,2%, друге місце — країни Європейського Союзу — 30,4%, а третє місце зайняли країни Африки — 14,6%.

«ТОП-5 наших найбільших покупців в 2018 році очолює Індія, куди було експортовано аграрних та харчових товарів на суму понад $ 1 млрд. Далі йдуть Єгипет — $ 575,9 млн, Китай — $ 526,6 млн, Нідерланди — $ 525,3 млн, Іспанія — $ 470,3 млн», — резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Прес-служба Мінагрополітики

Більше новин
Збитки агросектору України загрожують продовольчій безпеці світу
15-груд-2022

Сьогодні Україна потерпає від військової агресії. Збитки, які отримує агросектор, загрожують продовольчій безпеці світу. Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати злочини рф таким чином, щоб матеріали не мали жодного шансу піддаватись сумнівам у міжнародних судах.

Про це йшлося 14 грудня у Харкові, де за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради та Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) аграрії та експерти зібралися на круглий стіл «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування».

Ксенія Сидоркіна, керівниця програми USAID АГРО відзначила: «Сьогодні хочеться говорити по перспективи, про відбудову і відновлення. Аграрний фронт продовжує боротися за продовольчу безпеку світу, незважаючи на те, що збитки галузі перевищили вже $40 млрд. Агровиробників не можна лишити наодинці з проблемами, потрібно сформувати базу про злочини рф. Процес майбутнього відшкодування збитків ще незрозумілий, але документувати їх треба вже зараз, щоб потім не втратити можливість отримання компенсації». 

За її словами, Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) вже заплановано чимало нових проектів у царині агро. Зокрема, це буде сприяння проектам з глибокої переробки агропродукції, а також допомога з добривами та насінням. 

Україна вже підраховує збитки війни. Поки що нема єдиної методології, але вже формується єдиний державний реєстр. За підрахунками Київської школи економіки, які озвучив професор Олег Нів’євський, агросектор, який ще до війни створював 20% ВВП, налічує 127 млрд дол., становлять на вересень 2022 р. З них прямі збитки — 6,6 млрд дол., непрямі — 34,5 млрд дол., з останніх — майже половина отримана аграріями через блокаду морських портів силами рф та обмежені можливості експорту продукції. 

«Маємо низькі закупівельні ціни на агропродукцію, у фермерів проблеми з ліквідністю та прибутковістю. Через це в Україні затягнуті жнива, проблеми з  посівною», — назвав поточні виклики агросектору Олег Нів’євський

Яскравим прикладом значних руйнувань агросектору є Харківщина. Андрій Дорожко, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації розповів про ситуацію в регіоні: «500 тис. га потребують обслідування на розмінування, посівні площі вже цього року були зменшені на 54%, кукурудзи зібрали на 72% менше, озимих посіяно на 68% за минулорічні показники. Відбувається падіння обсягів у тваринництві: виробництво яєць зменшилося на 36%, м’яса — більше як на 50%». 

Сьогодні, щоб зафіксувати збитки, доцільно максимально використовувати відео та фотозйомку звичайним смартфоном, що стане доказом і буде викликати довіру міжнародних інстанцій.

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Земельної реформи Офісу Реформ Кабінету Міністрів України дав свої рекомендації агровиробникам: «Дуже важливим питанням буде точність оцінки збитків. Є ризик, що нам не будуть довіряти, оскільки постраждала сторона не може бути об’єктивною. Тому методики фіксації збитків потрібні. Найперспективніший напрям відшкодування - це реальні збитки, пошкодження та руйнування. Упущена вигода - з цим будуть проблеми, бо її важче довести. Але якщо, за досвідом минулих війн, збирання доказів займало багато часу, на це шли роки, то сьогодні Україна має шанс значно прискорити ці процеси. В 90-ті роки доказом могли слугувати  здебільшого усні свідчення, сьогодні маємо смартфони, яким можна сфотографувати, зробити відео руйнувань і показати. Смартфони - це дієвий інструмент. Фото та відео приймуть в якості доказів міжнародні інстанції, де набагато простіші алгоритми ведення справ».

Ключове завдання аграріїв сьогодні — це документування збитків. При цьому банк доказів має бути таким, щоб українській стороні вірили у міжнародних судах, і агросектор мав змогу отримати компенсації.

«З самого початку роботи над цією проблематикою було зрозуміло, що існують певні невизначеності щодо механізму компенсацій, але наразі є впевненість, що відшкодування будуть, і агровиробникам зараз варто витратити час на документування збитків», — наголосив заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), розпочали спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України.

У рамках проекту впроваджуються найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. Створені методологічні рекомендації з фіксації злочинів - https://bit.ly/3VsTZwj

На основі зібраної інформації створюється доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже існуючих колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Крім того, з 2 листопада функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України. Портал створений, щоб показати реальні збитки с/г підприємств завданих російською агресією.

Зібрані доказі можна використовувати як приклад для власної фіксації, також дані відображені на мапі допоможуть благодійним організаціям та міжнародним інвесторам отримати інформацію про руйнування, щоб в подальшому підтримати підприємства.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі — www.agrirecovery.com.ua.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Детальніше
На Львівщині може з’явитися перший кооперативний молокопереробний завод
03-квіт-2018

Очікується, що в травні Львівська облдержадміністрація спільно з урядом Канади укладуть угоду про будівництво першого в області кооперативного молокопереробного заводу.

Про це заявив голова Львівської ОДА Олег Синютка.

«Сьогодні ми маємо 30 сімейних молочних ферм, і зараз стоїть питання, що у травні ми спільно з урядом Канади повинні підписати угоду про будівництво першого в області кооперативного молокопереробного заводу вартістю понад $1,6 млн, — зазначив він. — Я гадаю, що такий проект закриє другу ланку після вирощування молочного стада, і це дасть результат для подальшого розвитку».

agrotimes

Детальніше
В ЄАЕС встановили єдині правила обігу ветпрепаратів
07-лют-2022

Рада Євразійської економічної комісії (ЄЕК) затвердила єдині правила регулювання обігу ветеринарних препаратів на митній території Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), до якого входять Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан та Киргизія.

«Правила ЄАЕС набудуть чинності через 24 місяці з дня набрання чинності рішенням про їх затвердження», — уточнюється в повідомленні ЄЕК.

Новими правилами встановлено:

єдина процедура реєстрації ветеринарних лікарських засобів;

єдині вимоги до їх якості, ефективності, безпеки та критерії їх оцінки;

єдині правила та процедури контрольно-наглядової діяльності у сфері обігу ветеринарних лікарських засобів.

«Документ створить сприятливіші умови для функціонування та розвитку загального ринку ветеринарних лікарських засобів ЄАЕС», — зазначається у повідомленні Євразійської економічної комісії.

Нагадаємо, що з 2010 року на території ЄАЕС діють норми щодо взаємного визнання реєстрації ветпрепаратів. Тобто, якщо ліки зареєстровані, наприклад, у Казахстані, цю реєстрацію зобов'язані визнавати у Росії.

Проте законодавства п'яти країн ЄАЕС у сфері обігу ліків для тварин відрізняються, різні підходи і оцінки якості, безпеки та ефективності препаратів. Наприклад, у Казахстані при держреєстрації антибактеріального ветпрепарату його не перевіряли на дотримання термінів виведення залишкових речовин із продукції тваринного походження. А у Вірменії Науковий центр оцінки та аналізу ризиків безпеки харчових продуктів, який уповноважений проводити експертизу зразків імунобіологічних засобів (зокрема вакцин для тварин), не мав необхідної методологічної бази та обладнання.

«Нові правила поставлять усіх виробників лікарських засобів для ветеринарного застосування в єдині ринкові умови, коли якість і безпека препаратів, що випускаються, будуть підтверджуватись дослідженнями, проведеними відповідно до правил належної лабораторної практики. А транспортування, зберігання та реалізація відповідатимуть принципам GxP (належній фармацевтичній практиці. — «ВіЖ»), — раніше наголошувала у розмові з «Ветеринарією та життям» Тетяна Севастьянова, заступник виконавчого директора Національної ветеринарної асоціації.

На її думку, єдині правила допоможуть зменшити на ринку кількість фальсифікованої та контрафактної продукції.

Ради ЄЕК встановив перехідні періоди щодо набуття чинності новими правилами.

Реєструвати ветпрепарати за законодавством країни-члена ЄАЕС можна буде з моменту набуття чинності правил до 31 грудня 2027 року. Але продавати такий препарат зможуть лише на території держави, де його зареєстровано. А реєстраційні посвідчення на такі ліки будуть дійсними до 31 грудня 2032 року.

Реєстраційне посвідчення на ветпрепарат, видане до набуття чинності єдиними правилами, діятиме максимум до 31 грудня 2027 року.

Реєстраційне досьє на ветпрепарат, видане до набуття чинності єдиними правилами, треба привести у відповідність до 31 грудня 2027 року.

dairynews.ru

Детальніше
АЧС: нові випадки на Одещині
26-бер-2018

20 березня в Україні зафіксували новий випадок африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба  Держпродспоживслужби.

Так, у особистих підсобних господарствах громадян у смт Саврань та в с. Полянецьке (Савранський район, Одеська область) зареєстрували захворювання та падіж свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в лабораторної встановили діагноз — африканська чума свиней.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок