M-KIT допомагає своєчасно змінювати протокол лікування маститу — Валерій Лотоцький

У Європейському союзі ввели нові вимоги, які зобов'язують виробників продуктів харчування вказувати на упаковці, звідки надходить сировина, яка використовується для виробництва, повідомляє прес-служба Державної продовольчої і ветеринарної служби Литви (VMVT).

Нові правила вступили в силу з 1 квітня. Тепер споживачі зможуть знайти не тільки інформацію про країну походження товарів, а й дізнатися, де вони зроблені і звідки надходить сировина.

Фахівці VMVT підкреслюють: вказівка ​​на те, що продукт виробляється в Литві, не означає, що сировина, яка використовується для його виробництва, також є литовською. Тому в разі якщо країна або місце виробництва продуктів харчування відрізняється від місця походження основних інгредієнтів, тепер необхідно вказувати походження основного інгредієнта, а якщо таких інгредієнтів кілька, то походження кожного з них.

Основним компонентом продукту вважається та частина, яка складає більше 50 відсотків від загальної ваги продукту. Наприклад, основним інгредієнтом в полуничному джемі є полуниця, зернова мука — в випічці і хлібі, фруктове пюре — у фруктовому морозиві, свинина — в продуктах зі свинини. Якщо, наприклад, полуничне варення оголошено продуктом, виробленим в Литві, але полуниця, яка використовується для виробництва, вирощена і привезена з іншої країни, такої як Польща, то це необхідно також додатково вказати.

До теперішнього часу надання більш докладної інформації про походження сировини потрібно лише для обмеженої кількість продуктів — яловичини, птиці, свинини, баранини, козлятини, свіжих фруктів і овочів, оливкової олії, меду, вина. Продукти зі старим маркуванням будуть поступово вилучатися з продажу, проте поки їх продаж буде відбуватися на законних підставах.

DairyNews.ru

Станом на 22 вересня, українські аграрії зібрали 40 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,1 млн га, що складає 70% від запланованих до збирання 14,6 млн га.  Середня врожайність складає 38,4 ц/га.

Зокрема, у розрізі культур зібрано:

- гречка - 139 тис. тонн з 122 тис. га (67% від прогнозних 182 тис. га) при врожайності 11,4 ц/га;

- просо -  67 тис. тонн з 46 тис. га (81% від 57 тис. га) при врожайності 14,6 ц/га;

- кукурудза - 1,2 млн тонн з 266 тис. га (6% від 4,5 млн га) при врожайності 43,8 ц/га.

Крім того, проводиться збирання:

- соняшнику - 4,8 млн тонн з 2,6 млн га (43% від 5,9 млн га) при врожайності 18,5 ц/га;

- сої - 935 тис. тонн з 542 тис. га (27% від 2,0 млн га) при врожайності – 17,2 ц/га;

- цукрових буряків - 1,8 млн тонн з 42 тис. га (13% від 318 тис. га) при урожайності 426 ц/га.

Поряд із збиранням врожаю проводиться підготовка грунту під посів озимих культур та посів озимих.

На даний час, підготовлено 7,3 млн га або 90% до прогнозованих площ (8,1 млн га).

Посів озимих культур на зерно, під урожай 2018 року, при прогнозі 7,2 млн га проведено на площі 2,2 млн га або 30%, в т.ч.:

- посів озимої пшениці та тритикале при прогнозі 6,1 млн га проведено на площі 2,1 млн га, або 34% до прогнозу;

- жита при прогнозі 161 тис. га посіяно 69 тис. га, або 43% до прогнозу;

- ячменю при прогнозі 926 тис. га посіяно 52 тис. га або 6%.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 780 тис. га або 100% до прогнозу (прогнозовано 777 тис. га).

Прес-служба Мінагрополітики

Під час Глобального саміту з продовольчої безпеки в рамках Генеральної Асамблеї ООН (Global Food Security Event during the UN General Assembly) розповів західним колегам про продовольчу безпеку у світі, у розрізі впливу на неї України.

Головна проблема для українських фермерів сьогодні — війна. Особливо важко аграріям на окупованих територіях. Там відбуваються жорстокі та криваві події. Після деокупації ми знаходимо зруйновані господарства на яких викрали чи пошкодили обладнання російські солдати. Коли окупанти йшли, вони підривали все, що залишали. Аграрна галузь там майже повністю знищена.

По всій території України фермери зіткнулися із неможливістю вільно експортувати свою продукцію за кордон. З початку війни ми не зіткнулись із заблокованими портами, через які вивозили щомісяця до 5 млн тонн агропродукції. Сьогодні у нас накопичилось понад 20 млн тонн зернових, які ми можемо експортувати, але не можемо це зробити.

У березні експортували 0,3 млн тонн, в серпні — 4,5 млн тонн. Стрімкому росту зовнішніх поставок допомогла робота «зернового коридору». Через порти пройшло найбільший обсяг продукції — майже 3 млн тонн. Наша єдина надія, що домовленість продовжуватиме діяти.

Наступна проблема — ціни. Зараз собівартість виробництва в Україні вища за продажні ціни. Більшість витрат йде на зберігання, адже експортні обсяги сильно знижено. Ми вдячні міжнародним організаціям, USAID та FAO, що надали велику кількість полімерних рукавів для зберігання зерна. Сподіваємось організувати зберігання всього врожаю. Але якщо у фермерів не буде хорошої продажної ціни, навесні ми не зможемо вийти в поля.

Ми говорили з урядом України щодо викупу 20−30% обсягу зернових у аграріїв. Але в умовах війни уряд змушений спрямовувати всі кошти на військові потреби.

Тому звертаємось до міжнародних організацій із проханням допомогти нам вижити. Йдеться приблизно про 4 млрд доларів. Це невеликі гроші для великої країни, але це допоможе нам вижити і вийти в поля навесні.

У короткій перспективі для нас важливими є дві речі: ціни на зерно та «зерновий коридор». Це наші короткострокові завдання. Довгострокові — відновлення зруйнованого аграрного сектору. Саме тому ми, в рамках співпраці із благодійним фонд SAVEUA, поставили себе головне завдання — забезпечити продовольчу безпеку країни та годувати внутрішньо переміщених осіб, зараз їх близько 10 млн. Нагадувати всіх неможливо без відновлення внутрішнього виробництва, без наших ферм.

Крім того, ми маємо думати, як не допустити голод у всьому світі. Україна годує близько 400 млн осіб. І ця цифра може зрости, якщо ми навчимось виробляти більше продукції на один гектар. Ми вже почали проводити переговори з університетом Айови щодо створення агроуніверситету, який допоможе українським фермерам виготовляти більше продукції використовуючи ті же площі.

Також ми маємо створювати більше переробних компаній. В масштабах України це мають бути великі підприємства з переробки аграрної сировинної продукції. Або, наприкладі США, об'єднуватись в аграрні кооперативи, які також займатимуться переробкою.

І на останок, для організації цих процесів нам потрібні знання. Ми мотивовані розпочати роботу швидко, оскільки аграрний сектор це локомотив української економіки.

agravery.com

Справжньою причиною світового голоду буде дефіцит кормів, а не продовольчого зерна.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України у світі відчули одразу на відміну від припинення експорту кормів. І більшість країн тільки починають це розуміти.

«Корми подорожчали, і найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів'я. Корми місцевого виробництва теж відразу стрімко здорожчали. Поголів'я падає, то ж ціни на м’ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів. Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як початок суперциклу, тобто різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів'я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м’ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів'я в зазначених регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3−5 місяців, після чого під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м’ясо», — пояснює експерт ФАО.

За його словами, дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, а дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей: «Якщо бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 року ми зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні — це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, як країни ЄС та США».

Україна є найбільшим експортером протеїнових кормів у всьому регіоні. Інші експортери — США, Аргентина, Бразилія — знаходяться дуже далеко, і замінити Україну на цьому ринку неможливо.

Не зважаючи на те, що Китай цілий рік накопичував резерви кормів і зерна, їх вже вичерпано. Країна надзвичайно вразлива до перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів, говорить Андрій Ярмак: «А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців. І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми і на м’ясо вони не зможуть».

Експерт переконаний, що українська дипломатія повинна говорити з Китаєм не на мові «зерна» чи «пшениці», а на мові «кормів» та «м'яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі може бути для них значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.

Зростання цін на продукти не менше загрожує Туреччині.

«Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м’ясо. А Туреччина — один з найбільших імпортерів наших кормів. Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою „м'яса і кормів“. Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря», — додає Андрій Ярмак.

Україні це дасть зростання валютної виручки і стабілізацію економіки під час війни. Це буде вигідно всім країнам світу і практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо їх будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і в 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми — це наша потужна зброя, вважає він.

Аграріям України, які мають тваринництво, експерт радить нарощувати виробництво і переробку молока, збільшувати поголів'я, особливо м’ясне. Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, в Україні дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, це створює умови для непоганої маржинальності.

«Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб це профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — резюмує Андрій Ярмак.

milkUa.Info