Уряд і Мінагрополітики роблять усе можливе, щоб допомогти аграріям успішно пройти весняно-польові роботи — 2022

Чисельність худоби голштинської породи в українських господарствах за останній час збільшилася більш ніж на 1,5 тисячі голів. Якість сперми бугаїв-плідників постійно поліпшується, тому тварини української селекції стають більш досконалими і продуктивними.

Про це повідомляє прес-служба Української голштинської асоціації.

«Більшість українських господарств розводять високоякісного голштина, що дає можливість тваринам займати конкурентні позиції на європейському ринку, а це не може не стимулювати подальший розвиток даної галузі», — йдеться в повідомленні.

Слід додати, що асоціація активно працює над поліпшенням генетичних показників українських голштинів, створює і максимально розвиває ринок племінних тварин в Україні.

«Голштинська худоба займає перше місце в світі по молочній продуктивності. Корови цієї породи мають всі світові рекорди молочної продуктивності», — додають експерти.

Чисельність свинопоголів'я в Україні продовжує знижуватись. Так, за даними ДССУ станом на початок лютого, кількість свиней в країні встановила новий антирекорд — 5,91 млн голів. Це на 59 тис. чи 1% менше ніж на відповідну дату минулого року. Поступове скорочення загального свинопоголів’я в Україні насамперед пов’язано зі «згортанням» присадибного свинарства: чисельність цих тварин у господарствах населення за рік втратило майже 7% та понизилося до 2,46 млн гол.

«Просідання» кількості свинопоголів’я на початку лютого, його відновлення по мірі наближення до теплих погодних умов, а також досягнення максимального рівня у другій половині літа та на початку осені є типовим щорічним коливанням показника. Проте утримання свиней у господарствах населення скорочувалось як протягом усього минулого року, так і протягом попередніх років. Для порівняння. Так, п'ять років тому в цей період домогосподарства утримували на 1,33 млн гол. більше, а в «доАЧСний» 2012-й їх чисельність лише трохи не дотягувала до 3.4 млн гол.,» — додають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України». «Звинувачувати виключно АЧС у послабленні популярності вирощування свиней на присадибних ділянках не варто, адже відповідні поступові зміни відбувалися і до появи цієї хвороби. З іншого боку, саме страх втрат через поширення АЧС надав прискорення цій тенденції.

При цьому, промисловий сектор радує позитивною динамікою: на звітну дату в сільськогосподарських підприємствах зафіксували 3,45 млн свиней. Це на 3,7% чи на 134 тис. голів більше ніж роком раніше, а збільшення кількості промислових свиней відбулося у 2/3 областей. При цьому, відчутним негативне відхилення було лише у с/г підприємствах Волинської та Одеської області».

Окрім приросту поголів’я, відзначили і збільшення результатів вирощування свиней. Так, за січень промислові підприємства отримали 45,3 тис. т приросту живої ваги свиней, що на 5,1% більше ніж за перший місяць 2019-го. Відповідний приріст відчула і реалізація свиней на забій, куди 39,4 тис. т.

pigua.info

В даний час рівень проникнення інновацій в український агросектор оцінюється в 10−12% в порівнянні зі світовим ринком.

Вкладення українських компаній у впровадження інноваційних технологій, зокрема, R&D (research&development), повинні складати близько 5 млрд грн, до $200 млн на рік, вважає генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Тарас Висоцький.

«За експертними оцінками, компаніям необхідно вкладати 5−10% доходу в інноваційні технології. Якщо йти за цією логікою, то в масштабах аграрного сектора України необхідно вкладати до 5 млрд грн, до $200 млн на рік саме R&D (research&development), не враховуючи покупку техніки», — сказав він на прес-конференції, присвяченій впровадженню інноваційних технологій в агросектор України. За словами Т. Висоцького, в даний час рівень проникнення інновацій в український агросектор оцінюється в 10−12% в порівнянні зі світовим ринком. Левову частку використання і впровадження нових технологій займають агрохолдинги. При цьому, на думку гендиректора УКАБ, 10% досить, щоб «поїзд зрушив», а для національного поширення необхідно три-п'ять років.

«Процес вже незворотній, він буде рухатися. Для того, щоб 10% перетворилися в критичну масу, умовно в 60%, знадобиться від трьох до п'яти років. 100% — такого не буде, оскільки поки застосують 70%, лідери вже просунуться далі. По суті, ми маємо 8-річні цикли: два-три роки — фіксуються лідери, три-п'ять років — на впровадження технологій в національному масштабі», — прогнозує Т. Висоцький.

milkua.info за матеріалами telegraf.com.ua

Для забезпечення контролю за використанням антибіотиків у ветеринарній медицині 30 грудня 2021 року наказом Мінекономіки №1177 затверджено та 13 січня 2022 року зареєстровано в Міністерстві юстиції:

порядок використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів у ветеринарній медицині;

порядок подання звіту спеціалістами ветеринарної медицини, які застосовують для лікування тварин протимікробні ветеринарні лікарські засоби, про обсяги застосованих ними протимікробних ветеринарних лікарських засобів.

«Протимікробні ветеринарні лікарські засоби — антибіотики, наразі залишаються основними лікарськими засобами боротьби з бактеріальними інфекціями у ветеринарній медицині. Неконтрольоване, надмірне застосування таких ліків у тваринництві призводить до того, що проблема стійкості до протимікробних препаратів є серйозною загрозою для здоров’я людей. Для забезпечення контролю за використанням антибіотиків Мінекономіки розробило відповідний наказ, який є обов’язковим до виконання операторами ринку. Для підготовки до нового регулювання встановлено перехідний період до 21 березня 2023 року, коли наказ вступить у дію», — наголошує Тарас Качка, заступник міністра економіки України — торговий представник України. Зокрема, наказ розроблено на виконання Закону України «Про ветеринарну медицину», прийнятого Верховною Радою України 4 лютого 2021 року та Національного плану дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів.

аgravery.com