Впровадження інноваційних технологій в АПК потребує до $200 млн на рік

Комитет по вопросам аграрной и земельной политики Верховной Рады Украины сегодня, 30 января 2019 г., начал рассмотрение поправок к законопроекту об обороте земель сельхозназначения (№ 2178−10).

Об этом сообщил народный депутат Сергей Лабазюк в своем Telegram-канале.

«Сегодня аграрный комитет неожиданно начал рассмотрение поправок к многострадальному законопроекта о рынке земли (№ 2178−10), несмотря на то, что в повестке дня на этот день был совсем другой вопрос», — написал он.

Парламентарий отметил, что уже есть решение комитета о вынесении документа в сессионный зал ко второму чтению.

«Поэтому, не совсем понятно, в соответствии с какой нормой законодательства это все происходит», — отметил Лабазюк.

Также нардеп уточнил, что журналистов на заседание не пустили, прямой трансляции на канале «Рада» также нет.

«Пока председательствующий дает право каждой политической силе выступить по своим поправкам, но все они отклоняются большинством. Выглядит это все не очень убедительно», — подытожил он.

agroportal.ua

Угода про вільну торгівлю між ЄС і Японією, яка набула чинності 1 лютого 2019 року, призначена для зміцнення економічних і політичних відносин між цими двома важливими торговими зонами, а також зміцненню загальної ролі ЄС на ринку в Азії.

Японія є одним з найважливіших торговельних партнерів Німеччини в Азії. І навпаки, Німеччина є найважливішою країною-партнером для Японії в Європі. З 2009 року обсяг торгівлі неухильно зростав і сягнув близько 42,4 млрд євро в 2017 році.

Уряд Німеччини підтримує мету ЄС з надання допомоги у формуванні глобальної торговельної політики за допомогою сучасних амбітних угод про вільну торгівлю та реалізації високих стандартів у всьому світі, особливо в області стійкої торгівлі.

Угода усуває більшу частину тарифів і низку давніх нормативних бар'єрів. На японський ринок, який забезпечує близько 127 млн споживачів, на більш вигідних умовах відвантажуватимуть вино, сир, яловичину, свинину та багато інших важливих сільськогосподарських продуктів ЄС, що розширить експортні можливості співдружності у багатьох інших секторах.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Починаючи з січня 2018 року, Україна на чверть скоротила експорт яловичини.

Про це у своєму звіті за січень-квітень 2018 року ринку м’яса інформує Аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Аналітики посилаються на дані Державної митної служби, відповідно до яких загальна вартість експортних поставок яловичини свіжої або охолодженої за січень-квітень поточного року становила $10,5 млн. Головним покупцем цього сегменту м’яса і в поточному році залишилась Білорусь — 99,12% від усього обсягу експорту із загальною вартістю $10,5 млн.

У квітні експорт яловичини свіжої або охолодженої становив 0,782 тис. т — зниження на 25%, якщо порівнювати з обсягом експорту в квітні 2017 року (1,044 тис. т).

Згідно з даними Державної митної служби, експортні поставки яловичини мороженої у січні-квітні 2018 року в грошовому еквіваленті становили $22,3 млн, що на 13,6% нижче за показник аналогічного періоду минулого року ($25,8 млн). Головними покупцями були такі країни: Казахстан — 30,8%, або $7,178 млн, Азербайджан — 20,49%, або $4,775 млн, Білорусь — 18,15%, або $4,228 млн, частка інших країн склала 30,56%, або $7,120 млн.

Згідно з даними Державної митної служби, за січень-квітень 2018 року до України було поставлено яловичини свіжої або охолодженої на загальну вартість $381 тис. Основними постачальниками виступали минулорічні країни-експортери: США — 67,19%, Австралія — 14,7%, Нідерланди — 9,71%, частка поставок інших країн становила 8,4%. А загальна вартість поставок яловичини мороженої становила $1,6 млн, головними країнами-експортерами у цей період виступали Литва (47,6% - $752 тис.), Польща (23,7% - $374 тис.) та Білорусь (14,7% - $231 тис.).

milkua.info

17 вересня на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики було презентовано пропозиції Мінекономіки щодо державної підтримки аграрної галузі на 2021−2023 рр. Стратегія міністерства передбачає доповнення підтримки новими програмами та розширення напрямів за діючими програмами.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Зокрема, планується 7 основних програм підтримки:

Фінансова підтримка заходів в АПК (кредити, страхування)

Підтримка виробництва нішевих культур (продовольча безпека)

Підтримка фермерства

Підтримка садівництва, виноградарства, хмелярства

Картоплярство

Підтримка тваринництва

Часткова компенсація вартості СГ техніки

«У тісній співпраці з аграрних асоціаціями, бізнесом та громадськістю, а також завдяки системній роботі у галузевих робочих групах ми напрацювали стратегію підтримки АПК на найближчі роки, розширили інструментарій та доповнили тими напрямами, яких аграрії найбільше потребують. Для нас важливо, щоб усі програми генерували позитивний ефект як в аграрній галузі, так сі в економіці країни в цілому», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, державна підтримка доповнюється програмами з розвитку промислового картоплярства, підтримкою виробництва нішевих культур. Також на вимогу сьогодення, за програмою здешевлення кредитів аграріям пропонується нові напрями — страхування агропродукції та компенсація за купівлю земель с/г призначення. Підтримка фермерів доповнюється напрямом з органічного виробництва, також розширюється підтримка розвитку тваринництва.