Унікальний інструмент контролю за свинофермами створили в США

Найбільше скоротилося поголів’я свиней (на 7,3%) та корів (на 2,6%), тоді як поголів’я птиці збільшилося на 3,2%.

Поголів’я великої рогатої худоби в Україні на 1 травня 2017 року склало 4,22 мільйона голів, що на 1% менше, ніж на аналогічну дату 2016 року, повідомила Державна служба статистики. Зокрема, поголів’я корів становило 2,13 мільйона голів, що на 2,6% менше, ніж на 1 травня минулого року.

Поголів’я свиней на звітну дату скоротилося на 7,3% — до 6,62 мільйона голів, поголів’я овець та кіз — на 0,3%, до 1,7 мільйона голів.

Разом з тим поголів’я птиці збільшилося на 3,2% — до 198,79 мільйона голів.

У Держстаті зазначили, що наведені дані не враховують інформацію c тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частині зони проведення антитерористичної операції на сході України.

УНІАН

Український молочний індекс (УМІ), який показує умовну прибутковість виробництва молока професійними господарствами, за підсумками 2018 р зменшився на 14,1%.

Про це повідомив економіст інвестиційного центру продовольчої сільськогосподарської організації FAO Андрій Ярмак на своїй сторінці в Facebook.

«На 14,1% біднішими стали ті професійні виробники молока України, які не змогли підвищити ефективність виробництва. У даній оцінці враховані тільки втрати від зміни цін на корми і зниження ціни на молоко — саме ці два чинники ми використовуємо для підрахунку Український молочного індексу», — написав він.

Ярмак зазначив, що УМІ в 2018 р був вище на 13,7% ніж у 2016 році і на цілих 23,3% вище, ніж в 2015 році, але то були дійсно важкі роки, коли Україна втратила практично єдиний ринок збуту, та ще й світові ціни на молоко впали до рекордно низьких рівнів

«Основна причина — це подорожчання концентрованих кормів на 21,6% по відношенню до 2017 року. Другий фактор — зовнішній — світові ціни на молочні продукти були в середньому на 5% нижче, ніж в 2017 р — сир подешевшав на 6%, молочний жир — на 8%, а білок — на 4%», — сказав він.

Ярмак прогнозує, що в 2019 році збільшиться число переробників — заработате перший кооперативний завод, в 2020 — таких буде вже два. Мова йде не про мале підприємство, а про гравця національного масштабу.

milkua.info

Цьогорічний врожай зернових, зернобобових та олійних культур буде на рівні 65 млн т, у тому числі передбачається потенційний експорт в обсязі близько 30 млн.

Такі дані озвучив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, пише Мінагрополітики.

За його словами, наразі врожай очікують на рівні 48−50 млн т зернових та зернобобових: кукурудзи — 24 млн т, пшениці — 18−20 млн т, ячменю — близько 5 млн т, а також інших культур.

«У нас буде до 20 млн т перехідних залишків із попереднього врожаю та потенційно мінімум додатково 30 млн т до експорту з нового. Для того, щоб впоратися з такими обсягами, потрібно експортувати мінімум 4 млн т на місяць», — підкреслив Висоцький.

Він додав, що врожай олійних має бути на рівні як мінімум 15 млн т, з яких близько 10 млн т соняшника, 2,5−2,8 млн т сої і близько 2,5 млн т озимого ріпаку.

latifundist.com

Порушена логістика болюче б’є по операційних можливостях та економіці агрокомпаній. Від ворожого вторгнення росії потерпають усі фермери в Україні.

Про це повідомляє керівник господарства «Рост-Агро» з Полтавщини, яке є одним із найбільших вітчизняних виробників посівного матеріалу, Максим Бернацький, пише agro-business.

«Становище із логістикою насіння наразі настільки складне, що ми не можемо привезти покупцям ті посівні одиниці, за які вже перераховані кошти. Багато пошкоджених доріг, зруйнованих мостів, існують високі ризики потрапити під обстріл. У схожому становищі перебувають практичні усі постачальники ресурсів», — розповідає Максим Бернацький.

За його словами, багато  фермерів також потерпає від браку операційних коштів.

«Аграрії притримували соняшник та інші культури, щоб продати у квітні. Наразі продажі майже заблоковані через порушену логістику та блокаду наших портів на Чорному і Азовському морях. Коли цей соняшник продасться — сказати наразі неможливо. Наприклад, у нас є кошти на посівну, але якщо так справи підуть далі, то вже влітку ми зіштовхнемося із неспроможністю виплачувати зарплатню та купувати ресурси для роботи. Тим більше що і ми, й інші фермери виділяємо значні кошти на допомогу армії та мирним жителям. У декого вже закінчилися гроші взагалі», — стверджує Максим Бернацький.

На його думку, навіть швидке розблокування портів не стане миттєвим порятунком для агровиробників.

«Якщо уявити, що це трапиться завтра, то враховуючи, що порт Херсона нині контролюється агресором, там неминуче відбуваються руйнування. Потрібен буде час для того, щоб це все відремонтувати та увійти в нормальний режим роботи», — зазначає Максим Бернацький.

agroportal.ua