Укрзалізниця не повинна під час війни отримувати надприбутки на зернових перевезеннях, — Дмитро Кохан

Багато ферм успішно використовують селективну терапію сухостійних корів. Однак вона підходить тільки для певних ферм та корів. Сара Поттс, спеціаліст з молочного і м’ясного скотарства Університету штату Меріленд, поділилася критеріями, які слід враховувати, перш ніж вносити зміни в управління сухостійними коровами.

Практика консервації вимені усіх корів антибіотиком під час запуску давно довела свою ефективність. Вона дозволяє вилікувати наявні інфекції та запобігти новим у період сухостою. Останнім часом, коли все більше уваги приділяється використанню антибіотиків на фермах, деякі fvthbrfycmrs виробники молока перейшли від тотальної профілактики маститу в усіх корів перед запуском до селективної.

За словами Сари Поттс, на рівні стада селективна терапія сухостійних корів виявилася найефективнішою у стадах, де середньорічна кількість соматичних клітин (КСК) у загальному танку становила менше 250 тис./мл.

«Перш ніж застосовувати селективну терапію сухостійних корів у стаді із середнім показником КСК понад 250 тис./мл, рекомендується спочатку вирішували проблеми з маститом на рівні стада», — радить вона.

Ферми, які планують використовувати вибіркову терапію, повинні також контролювати збудники маститу, включаючи Staphylococcus aureus та Streptococcus agalactiae. Правильне доїння та дотримання процедури доїння допомагають зупинити їх поширення.

Ще одним фактором успіху є спеціалісти ферми, які правильно та послідовно консервують вим’я перед запуском.

Навіть якщо використовується селективна терапія, Поттс зазначає, що герметик слід використовувати для всіх корів: «Недавнє дослідження показало, що селективна терапія сухостійних корів була настільки ж ефективна, як і «коврова», у покращенні та підтримці здоров'я вимені під час наступної лактації, але тільки в тому випадку, коли герметик вводили у кожну чверть усім коровам».

Щоб вирішити, які корови є хорошими кандидатами для селективної терапії, Поттс поділилася кількома стратегіями відбору.

Насамперед слід використовувати дані про кількість соматичних клітин. Якщо показник перевищує 200 тис./мл будь-коли протягом поточної лактації, корова мала більше двох інфекцій маститу протягом лактації або хворіла на мастит протягом 14 днів після запуску, їй слід вводити антибіотики та герметик. В протилежному разі корова не потребує лікування антибіотиками, їй можна просто ввести герметик в усі чверті вимені.

На фермах, де немає індивідуальних даних щодо КСК, можна відібрати зразки молока за кілька днів до запуску, щоб виявити будь-які потенційні проблеми.

«Корів з позитивними результатами слід лікувати антибіотиками та застосовувати герметик», — рекомендує Поттс.

Щоб оцінити ефективність селективної терапії сухостійних корів на молочній фермі, необхідно ретельно відстежувати КСК на рівні корови, особливо на початку лактації. Будь-яке зростання захворюваності на мастит у період сухостою також слугує причиною для оцінки програми. Сара Поттс зазначає, що фермер повинен спільно з ветеринаром розробити протокол запуску та лікування маститу, який відповідає конкретним потребам ферми.

milkua.info за матеріалами Hoard's Dairyman

У Полтавській області знову виявили ДНК вірусу африканської чуми свиней (АЧС) та зареєстрували інфікований об’єкт на території присадибної ділянки у м. Лохвиця. Про це повідомляє прес-служба Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області.

Спалах підтвердили за результатами дослідження Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби у Полтавській області (звіт № 3 749 п.м./19 від 22.10.2019).

Державна протиепізоотична комісія затвердила плани з ліквідації хвороби, визначила межі епізоотичних осередків, зони захисту та нагляду. Ситуація знаходиться під контролем Держпродспоживслужби області та району.

За підсумками минулого року блок арабських країн втратив позиції провідного імпортера бразильської птиці до Азії. Зменшення закупівель було спричинене місцевою виробничою стратегією Саудівської Аравії, зменшенням потоку туристів у Об’єднаних Арабських Еміратах та частковим припиненням релігійного туризму через пандемію Covid-19.

За словами представника Бразильської асоціації тваринництва (ABPA) Луїса Руа, арабські країни залишаються провідними імпортерами цілих тушок курей з Бразилії.

З листопада по листопад Саудівська Аравія придбала у Бразилії 418,8 тис. тонн птиці, що на 2% менше у порівнянні з попереднім роком. Другий рік поспіль країна залишається другим за величиною імпортером, після Китаю, який імпортував 615,7 тис. тонн бразильської птиці, що на 20% більше, порівняно з показниками 2019 року.

Голова ABPA Рікардо Сантін зазначив, що Саудівська Аравія закуповувала менше курятини через рішення уряду країни про стимулювання місцевого виробництва. Утім, за словами експерта, Бразилія залишається найбільшим у світі виробником халяльної птиці. ОАЕ посіли четверте місце в рейтингу найбільших імпортерів птиці з Бразилії – 272,2 тис. тонн, що на 14% менше, ніж за попередній рік.

Meat-Inform

Кабінет міністрів України зізнався в неефективності цьогорічних програм державної підтримки аграрної галузі та пропонує зменшити їх загальне фінансування у 2018 році на 2,079 млрд грн — до 4,275 млрд грн з 6,354 млрд грн.

Відповідний урядовий законопроект № 9369 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» був зареєстрований у парламенті 5 грудня.

Уряд заявив, що йому вдалось у 2018 році зекономити понад 10 млрд грн. При цьому фактично уся ця економія була досягнута за рахунок трьох програм: державної підтримки АПК через неефективні механізми розподілу коштів, а також виплати державних соціальних допомог та підтримки реформи державного управління.

Так, відповідно до тексту законопроекту, Кабінет міністрів пропонує зменшити розмір фінансової підтримки розвитку фермерських господарств на 850 тис. грн, до 150 тис. грн, державної підтримки галузі тваринництва — на 979 тис. грн, до 3,021 млрд грн, і фінансової підтримки сільгоспвиробників — на 250 тис. грн, до 695 тис. грн.

«Ми виступаємо категорично проти таких змін. Ті 2 млрд грн, що нібито „зекономив“ уряд, мають бути виплачені аграріям. „Економія“ ж виникла виключно внаслідок потворного механізму розподілу коштів, який фактично залишив сільгоспвиробників без державної допомоги. Усі найбільші аграрні асоціації ще у минулому році попереджали, що все саме так і буде. Кабінет міністрів має нарешті визнати те, що не впорався зі своїми обов’язками та фактично провалив цьогорічну програму держпідтримки АПК, а гроші, які лишились в бюджеті невикористаними, спрямувати на фінансування дійсно ефективних та необхідних програм — здешевлення кредитів та квазіакумуляцію ПДВ», — прокоментував рішення Кабінету міністрів України заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Результати виконання програм держпідтримки АПК у 2018 році свідчать про те, що реальна «економія» на вітчизняних сільгоспвиробниках є набагато більшою за 2,079 млрд грн, які пропонує перерозподілити уряд.

Станом на 1 грудня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 31%. Іншими словами з формально виділених аграріям 6,354 млрд грн за 11 місяців вони отримали лише 1,951 млрд грн.

Зокрема, за програмою державної підтримки галузі тваринництва з виділених 4 млрд грн станом на 1 грудня 2018 року було використано 1,545 млрд грн (програма виконана на 38,6%), за програмою здешевлення сільгосптехніки — з виділених 945 млн грн використано 383 млн грн (40,5%). За програмою «фермерського мільярду» з виділених 1,043 млрд грн аграрії отримали лише 23 млн грн.

Детальний аналіз стану виконання бюджетних програм наведений у презентації за посиланням: app.box.com/s/r6r6c7hk14ebvy44bfxkqtpbq78kd2fm.

Динаміка бюджетних виплат за програмами держпідтримки АПК за останній місяць також невтішна.

«За листопад аграріям за всіма програмами держпідтримки було сумарно виплачено лише 313 млн грн, при тому, що левову частку цієї суми становить виплата дотації на голову КРС за друге півріччя, тобто по іншим програмам прогресу майже немає», — зауважив Соколов.

«Ми вважаємо, що ситуація, яка склалась у 2018 році із державною підтримкою аграрної галузі, є спланованою акцією уряду для того, щоб формально дотриматись вимоги про виплату сільгоспвиробникам 1% аграрного ВВП, яка гарантована Податковим кодексом, але при цьому грошей не дати. Працівники Міністерства аграрної політики і продовольства України не могли не розуміти, до чого призведуть ухвалені ними механізми розподілу коштів. Усі усвідомлювали, що зрештою малий і середній аграрний бізнес, який дійсно потребує державної допомоги, дотацій не отримає. Власне, так і сталось, про що свідчать статистичні дані використання бюджетних коштів», — підсумував заступник голови ВАР.

Нагадаємо, 5 листопада ВАР та інші члени ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулись до Президента України Петра Порошенко із закликом сприяти скасуванню неефективної державної підтримки аграрної галузі, за якої виплати здійснюються або на користь великих компаній, або залишаються в бюджеті невикористаними. Незважаючи на катастрофічні результати виконання програм держпідтримки АПК за підсумками 2018 року, уряд наполягає на продовженні цієї негативної практики у 2019 році - на наступний рік запланований порядок розподілу коштів аналогічний тому, що діяв цьогоріч. Це свідчить про інституційну неспроможність Кабінету міністрів та Верховної Ради справедливо і ефективно розподіляти бюджетні кошти. Тому аграрії вирішили відмовитись від такої «допомоги», натомість запропонували направити зекономлені кошти на компенсацію втрат доходів бюджету від ухвалення законопроектів щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільгосппродукції до 10% (сприятиме зниженню роздрібних цін на продукти харчування) та запровадження податку на виведений капітал (призведе до розвитку економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці).

uacouncil