На Полтавщині зареєстрували другий спалах АЧС за тиждень

За 8 місяців поточного року через спалахи африканської чуми свиней у різних регіонах України у цілому знищили 26 520 голів. Про це повідомляє УНН з посиланням на Держпродспоживслужбу.

Так, у приватних домогосподарствах за вказаний проміжок часу забили 3142 голови свиней, всього у Полтавській (568), Вінницькій (393) та Черкаській (353) областях.

У спеціалізованих господарствах з початку року знищили — 23378 голів свиней. Найбільше у Хмельницькій (6795), Полтавській (5706) і Закарпатській (4534) областях.

Читайте також: Польща: Єврокомісія виділить 9,3 млн євро для компенсацій свинарям

У 2017 році в Україні зафіксували 109 спалахів африканської чуми свиней. Найбільше — у Полтавській області (19 випадків).

Збитки від АЧС в Україні вже перевищили 1 млрд грн.

pigua.info

Фінансова звітність компаній — один з найбільш затребуваних та пріоритетних наборів даних для бізнесу та суспільства. Відтепер вона стала відкритою.

Про це повідомляє прес-служба «Урядового порталу».

«Державна податкова служба оприлюднила їх на Єдиному порталі відкритих даних та на власному веб-порталі. Кожен може ознайомитись з реальним фінансовим становищем компаній та розміром сплачених ними податків до бюджету», — йдеться в повідомленні.

ДПС виконала вимоги оновленої редакції 835 постанови про відкриті дані та оприлюднила фінансову звітність компаній. Це інформація про фінансовий стан та діяльність компанії. Вона містить відомості щодо доходів, збитків, активів та коштів, які знаходяться на балансі.

«Тривалий час бізнес в Україні не мав легального доступу до фінзвітності. У результаті, підприємці не могли приймати зважених рішень про співпрацю з партнерами, а іноземні компанії — оцінити реальну ситуацію на ринку України. Розуміння ринку дозволяє створити якісний та потрібний продукт, в цілому розвиває бізнес в Україні та відкриває можливості для зростання іноземних інвестицій», — розповів Михайло Федоров, віце-прем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації.

Таким чином, відкрита фінансова звітність допоможе українському бізнесу: підвищити прозорість підписання угод з підрядниками; краще оцінити розвиток своєї компанії відносно ключових конкурентів та зрозуміти свою долю ринку; зменшити ризик співпраці з компаніями одноденками.

«Відкриття інформації про фінансову звітність компаній — це важливий етап у детінізації ринку та ще один крок до прозорості економіки держави. Знадобилося більше трьох років, аби її публікували у формі відкритих даних. Раніше ця інформація була конфіденційною. Виключення становили приватні акціонерні товариства — їхня звітність була відкритою і вони були зобов’язані її регулярно публікувати», — підсумував Федоров.

Згідно з даними митної статистики ДФСУ обсяги імпорту свіжої, охолодженої та мороженої свинини за 2018-й склав 28,6 тис. т чи майже 52 млн дол. США у валютному вираженні. Це уп’ятеро більше за обсяги надходження свинини з-за кордону роком раніше, додають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» з посиланням на офіційну статистику.

Експортна активність торік була значно слабшою ніж у 2017-му: так, до інших країн у 2018-му спрямували 1,76 тис. т проти майже 5 тис. т у попередньому періоді. Середня митна вартість експортованого кілограму свинини практично не змінилася, проте майже трикратне скорочення обсягів зовнішніх поставок спричинило відповідну зміну обсягу валютних надходжень за такі операції (3,77 млн дол. США проти 10,5 млн дол. США у 2017-му). Це на фоні значного пожвавлення імпорту збільшило від’ємне значення зовнішньоторгового сальдо по цій товарній позиції до 48 млн дол. США.

«Якщо торік обсяги імпорту свинини незначно перевищували експорт, то різниця у вартості дозволила втримати зовнішньоторгове сальдо вище нульової позначки. Втім, ситуація на ринку свинини, динаміка торгівельної активності та співвідношення зовнішніх та внутрішніх цін ще в першій половині року «підготували» операторів до того, що у 2018-му Україна не зможе втримати звання нетто-експортера свинини,» — коментують аналітики АСУ.

Не зважаючи на приріст річних обсягів імпорту, послаблення внутрішніх закупівельних цін дещо сповільнило темпи імпорту протягом останніх двох місяців року. Тож фактичне надходження свинини з-за кордону не сягнуло прогнозованих 30 тис. т, тож поступається обсягам імпорту свинини у 2014-му, та у попередні три роки. Крім цього, аналітики зауважують, що питома вага імпортної свинини на внутрішньому ринку не перевищує 5%.

Динаміка імпорту свіжої, охолодженої та мороженої свинини (УКТ ЗЕД 0203)

у 2011-2018 рр., тис. т

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними митної статистики ДССУ.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Станом на січень-лютий 2022 р. дефіцит азотних добрив у Європі становить приблизно 7 млн тонн, в Україні — майже 2 млн тонн.

Про це розповів Ярослав Гадзало, президент НААН України, академік, пише SuperAgronom.com.

«7 млн тонн — велика цифра для європейських країн. Тому імпортом звідти перекрити нестачу виробництва добрив вітчизняними підприємствами буде дуже складно. Органічних добрив теж не вистачає, через зменшення поголів'я великої рогатої худоби», — розповів Ярослав Гадзало.

За його словами, далеко не всі аграрії зможуть внести необхідну кількість міндобрив у період весняних польових робіт, зокрема під час сівби ярих культур та підживлення озимих. За таких умов важко прогнозувати врожай 2022 р., зберегти його хоча б на рівні 2021 р.

«Ми направили свої пропозиції і до Мінекономрозвитку, і до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо того, як можна забезпечити більш-менш стабільну роботу хімічної галузі, підприємств-виробників мінеральних добрив. Це дуже важливо врахувати, бо земля не є нескінченним ресурсом. Неможна забрати всю поживу. Хоча в останні роки з грунту виноситься на 15 млн тонн більше поживних речовин, ніж вноситься. І якщо зараз ще обмежити внесення міндобрив, ми навряд чи можемо розраховувати на гарний врожай», — наголосив академік.

Він також зазначив, що цю проблему треба вирішити хоча б до кінця лютого, щоб агропромисловий комплекс міг стабільно працювати весь рік. Для цього держава має надати підтримку виробникам.

Як додав академік, відповідно до законопроєкту 5600, селянин чи орендар землі має сплатити 1,4 тис. грн податку з 1 га паю. В цілому по Україні це приблизно 50 млрд грн.

«Так от, вважаю, що ці кошти якраз можна спрямувати на те, щоб забезпечити здешевлення мінеральних добрив аби не зменшувати їх внесення в грунт. Бо традиційно кошти, які надходили від податку на землю, від реалізації земельних ділянок спрямовувались на покращення родючості грунтів», — підсумував фахівець.