Вибіркова сухостійна терапія: яким фермам застосовувати

15-груд-2022

Багато ферм успішно використовують селективну терапію сухостійних корів. Однак вона підходить тільки для певних ферм та корів. Сара Поттс, спеціаліст з молочного і м’ясного скотарства Університету штату Меріленд, поділилася критеріями, які слід враховувати, перш ніж вносити зміни в управління сухостійними коровами.

Практика консервації вимені усіх корів антибіотиком під час запуску давно довела свою ефективність. Вона дозволяє вилікувати наявні інфекції та запобігти новим у період сухостою. Останнім часом, коли все більше уваги приділяється використанню антибіотиків на фермах, деякі fvthbrfycmrs виробники молока перейшли від тотальної профілактики маститу в усіх корів перед запуском до селективної.

За словами Сари Поттс, на рівні стада селективна терапія сухостійних корів виявилася найефективнішою у стадах, де середньорічна кількість соматичних клітин (КСК) у загальному танку становила менше 250 тис./мл.

«Перш ніж застосовувати селективну терапію сухостійних корів у стаді із середнім показником КСК понад 250 тис./мл, рекомендується спочатку вирішували проблеми з маститом на рівні стада», — радить вона.

Ферми, які планують використовувати вибіркову терапію, повинні також контролювати збудники маститу, включаючи Staphylococcus aureus та Streptococcus agalactiae. Правильне доїння та дотримання процедури доїння допомагають зупинити їх поширення.

Ще одним фактором успіху є спеціалісти ферми, які правильно та послідовно консервують вим’я перед запуском.

Навіть якщо використовується селективна терапія, Поттс зазначає, що герметик слід використовувати для всіх корів: «Недавнє дослідження показало, що селективна терапія сухостійних корів була настільки ж ефективна, як і «коврова», у покращенні та підтримці здоров'я вимені під час наступної лактації, але тільки в тому випадку, коли герметик вводили у кожну чверть усім коровам».

Щоб вирішити, які корови є хорошими кандидатами для селективної терапії, Поттс поділилася кількома стратегіями відбору.

Насамперед слід використовувати дані про кількість соматичних клітин. Якщо показник перевищує 200 тис./мл будь-коли протягом поточної лактації, корова мала більше двох інфекцій маститу протягом лактації або хворіла на мастит протягом 14 днів після запуску, їй слід вводити антибіотики та герметик. В протилежному разі корова не потребує лікування антибіотиками, їй можна просто ввести герметик в усі чверті вимені.

На фермах, де немає індивідуальних даних щодо КСК, можна відібрати зразки молока за кілька днів до запуску, щоб виявити будь-які потенційні проблеми.

«Корів з позитивними результатами слід лікувати антибіотиками та застосовувати герметик», — рекомендує Поттс.

Щоб оцінити ефективність селективної терапії сухостійних корів на молочній фермі, необхідно ретельно відстежувати КСК на рівні корови, особливо на початку лактації. Будь-яке зростання захворюваності на мастит у період сухостою також слугує причиною для оцінки програми. Сара Поттс зазначає, що фермер повинен спільно з ветеринаром розробити протокол запуску та лікування маститу, який відповідає конкретним потребам ферми.

milkua.info за матеріалами Hoard's Dairyman

Більше новин
Фермери планують замінити кукурудзу соєю
19-груд-2022

Вирощування кукурудзи має свої нюанси. Якщо минулого року за 3 т кукурудзи можна було купити 1 т карбаміду, то цьогоріч потрібно продати 15 т, щоб купити ті ж самі добрива, без яких ця культура не дає врожай.

Про це AgroPortal.ua розповів власник ФГ «Господар» на Полтавщині Віктор Галич. 

За його словами, на сьогоднішній день кукурудзу з вологою більше ніж 18-19% молотити немає сенсу, а якщо ж все таки змолотити, то є питання, чи вдасться її здати та за які гроші. Ситуація нині складається так, що краще від цієї культури відмовитися на кілька років. У своєму господарстві замінити її планує соєю, адже у їхьому регіоні стабільні врожаї, соя набагато рентабельніша і має перспективу.

«А ще ж пшеницю потрібно підживити, от і питання, адже добрива не подешевшають. Тому перейдемо на такі культури як соя, соняшник, хоча маю надію більше на сою», — зазначає Віктор Галич.

Фермер має в обробітку 200 га, вирощує сою, соняшник, кукурудзу та овочі (30 га). Раніше сіяв 70-80 га кукурудзи, цьогоріч площу під нею зменшив до 20 га. 

Збирати кукурудзу почав 10 днів тому, раніше не давала погода, волога була 19-20%. 14 грудня випало 15 см снігу, тож збирання припинили, тепер чекатимуть весни. 

Проблемною на сьогодні залишається ціна. За словами фермера, минулого року він здавав кукурудзу за такої ж вологості по 5,5-6 тис. грн/т, а зараз — 2,7 тис. грн/т.            

У ФГ «Господар» цієї осені встигли зібрати соняшник з більш-менш нормальною врожайністю. З ним і логістика налаштована краще, олію вивезти легше, ніж вивезти зерно, і плюс ще соняшник невибагливий до добрив. 

«Наступний рік  буде специфічним. Є хороші запаси вологи. Як буде далі, ніхто не знає, але через рясні дощі вимокне вся пожива, а отже весною знову потрібно буде вносити добрива, а їх немає, і грошей на них теж немає. У нашому регіоні до 50% кукурудзи лишилось у полі, тепер поки її зберуть весною, оброблять землю, то посівний процес суттєво затягнеться, та й чи сіятимуться фермери — теж питання», — розмірковує аграрій.

AgroPortal.ua

Детальніше
В Україні збільшилась кількість фермерських господарств
25-січ-2018

Станом на 1 січня 2018 року в Україні налічувалося 45 035 фермерських господарств, тоді як на аналогічний період минулого року їх було 44 409.

За даними Держстату, протягом 2017 року кількість фермерських господарств в нашій країні зросла на 2% (або на 626 господарств).

Збільшилася і кількість сільськогосподарських кооперативів. Якщо станом на 1 січня 2017 року їх було 2014 (997 виробничих та 1017 обслуговуючих), то на початок 2018 року в Україні уже налічується 2069 (996 виробничих і 1073 обслуговуючих). Тобто, на 55 кооперативів або на 3% більше.

agropolit.com

Детальніше
За травень буде нараховано близько 43 млн гривень часткової компенсації за придбану техніку
21-черв-2018

Мінагрополітики завершує роботу над формуванням реєстру отримувачів часткової компенсації за придбану техніку та обладнання українського виробництва у травні 2018 року. За попередньою інформацією державних банків у цей період аграріями придбано 663 од. техніки й обладнання та подано 456 заявок на отримання часткової компенсації на суму близько 43 млн гривень.

Загалом, у період грудень 2017 року та січень-квітень 2018 року за програмою часткової компенсації за придбану техніку аграрії придбали 953 од. техніки та обладнання (в тому числі 39 тракторів, 914 грунтообробної та посівної техніки та обладнання) на загальну вартість 354,6 млн гривень (з ПДВ). Отримали компенсацію 674 сільгосптоваровиробники (в т.ч. 554 фермерських господарства) на суму 70,7 млн гривень.

Загальна сума компенсації за бюджетний період 2018 року (станом на червень) становить 113,7 млн гривень, придбано 1617 од. техніки та обладнання, скористались програмою 1130 сільгосптоваровиробників, з них 795 фермерських господарств.

Довідково:

Держбюджетом на 2017 рік було передбачено 550 млн гривень на «Часткову компенсацію вартості с.г. техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

За період липень-листопад 2017 року за програмою аграрії в цілому по Україні придбали 2906 одиниць техніки та обладнання на загальну вартість 489,1 млн гривень (з ПДВ). Отримали компенсацію 1220 сільгосптоваровиробників на суму 134,05 млн гривень, з них:

58,82 млн грн за придбання 1946 одиниць обладнань для АПК;

50,86 млн грн за придбання 870 од. ґрунтообробної та посівної техніки;

23,22 млн грн за придбання 88 тракторів;

0,70 млн грн за придбаний 1 комбайн;

0,450 млн грн за придбаний 1 автопоїзд (зерновоз).

На сьогодні до Переліку техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок державного бюджету включено 97 українських заводів-виробників та понад 5,5 тисяч одиниць техніки та обладнання.

milkua.info

Детальніше
Аграріям готують митну пільгу для розвитку тваринництва
12-жовт-2021

Кабмін готує рішення зменшити ставку імпортного та експортного мита на низку товарів, в тому числі й аграрних — ініціює зміни до митного тарифу України. Ініціатором рішення є секретар аграрного комітету Іван Чайківський.

Зазначається, що, зокрема, пропонується встановити нульову митну ставка при ввезенні та вивезенні великої та малої рогатої худоби (ВРХ та МРХ) за виключенням тварин вагою до 300 кг (на них 10% вивізного мита).

Відповідний законопроєкт уряд схвалив, тепер його чекають у парламенті. Що це означає для АПК — учасники ринку та депутати обговорили на засіданні аграрного комітету.

АgroРolit.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок