Мінагрополітики представило дані щодо ринку купівлі-продажу землі

Дослідницька група з Технічного університету Мюнхена змогла розробити технологію виробництва L-метіоніну, для якого не потрібно застосування синильної кислоти - токсичного хімікату, через який будь-який виробничий комплекс, що випускає L-метіонін, повинен бути обладнаний сучасними системами безпеки.

За словами фахівців, їм вдалося розробити і вже випробувати на практиці новий ферментативний процес, завдяки якому амінокислота може синтезуватися без синильної кислоти. Вони детально описали свою технологію в матеріалі, опублікованому в міжнародному науковому журналі Nature Catalysis.

У перспективі нова технологія зможе розширити обсяг світового ринку L-метіоніну - найважливішого компоненту, використовуваного в годуванні продуктивної худоби. В даний час в світі її виробляється близько 1 млн тонн на рік, однак потенційний обсяг споживання значно перевищує цю цифру.

За матеріалами Nature Catalysis

Вчені Національної академії аграрних наук розробили та передали на державну реєстрацію перші вітчизняні діагностичні тест-системи для виявлення ДНК небезпечних хвороб тварин.

Про це заявив президент НААН Ярослав Гадзало, повідомляє прес-служба відомства.

Зазначається, що дані тест-системи допоможуть своєчасно виявляти ДНК збудників африканської чуми свиней (АЧС) та нодулярного дерматиту великої рогатої худоби.

«Причини появи цього захворювання (африканської чуми свиней — ред.) бувають різні, головне — необхідно виконувати всі нормативи регламенту з утримання, годівлі та догляду за тваринами. Ми покладаємо також великі надії на якісну діагностику. Тест-системи валідовані в Німеччині, вони дають можливість здешевити та прискорити виявлення збудників», — повідомив Ярослав Гадзало.

Крім того, лабораторії Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини отримали міжнародну акредитацію Євросоюзу. До міжнародних вимог гармонізовано технологію Єдиного антигену для діагностики бруцельозу. Вона також пройшла перевірку в Німеччині та Великій Британії. За словами Президента НААН, ученим також вдалося досягти позитивних результатів у профілактиці та боротьбі з лейкозом і туберкульозом.

«Ще одне небезпечне захворювання — сальмонельоз. Ми створили експериментальний біопрепарат, що допоможе вилікувати 67-73% заражених тварин», — додав Ярослав Гадзало.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Високий врожай та запаси зерна допоможуть Індії покрити нестачу пшениці на світовому ринку, спричинену вторгненням росії в Україну.

Про це пише Reuters. 

Як зазначається, Індія — другий за величиною виробник пшениці в світі — готова задовольнити будь-який додатковий попит на пшеницю з боку покупців з Південної Азії та Південно-Східної Азії, а також з інших країн Європи, Західної Азії та Північної Африки.

«Індійський ринок має достатні запаси, крім того, Індія знаходиться в зручному положенні, щоб задовольнити запити країн-імпортерів пшениці», — розповів виданню державний службовець Міністерства у справах споживачів, продовольства та громадського розподілу Судханшу Панді.

Він уточнив, що в Індії триває новий сезон врожаю пшениці, цього року виробництво становить рекордні 111,32 млн т, що робить його шостим сезоном поспіль, коли країна виробляє надлишок. Індії потрібно щонайменше 25 млн т пшениці щороку для реалізації програми продовольчого забезпечення.

Минулого року уряд закупив у вітчизняних фермерів рекордні 43,34 млн т пшениці, що значно перевищує обсяги, необхідні для програми добробуту. Цьогоріч держзакупівлі скоротяться. 

«Ми повинні задовольнити наші власні вимоги, а потім решта буде доступна для глобального експорту», — зазначив Панді.

За його словами, на 1 квітня запаси пшениці на державних складах склали 19 млн т, що значно перевищує плановий показник у 7,46 млн т.

Панді повідомив, що уряд заохочує експорт пшениці, звернувшись до керівництва портів і залізниць із проханням надати пріоритет вихідним вантажам пшениці.

Експорт пшениці з Індії досяг 7,85 млн т у фінансовому році до березня, що є рекордним показником і різким збільшенням з 2,1 млн т у попередньому році.

Водночас Панді зазначив, що експорт цукру з Індії очікується на рівні 8,2 млн т у поточному сезоні 2021-22 рр., що перевищує минулорічні 7,2 млн т.

«Цьогорічне виробництво (цукру) становить рекордні майже 35 млн т, а наша внутрішня потреба становить близько 26-26,5 млн т, тож ви дуже чітко бачите, що ми маємо надлишок від виробництва поточного року. І ще ми маємо запаси 8,2 млн т минулого року», — підкреслив урядовець.

agroportal.ua

Отелення корів у таких країнах, як Нова Зеландія, Ірландія та Чилі залежить від сезону. Адже фермери цих країн за основу корму беруть траву – корови отелюються навесні, коли трава росте найшвидше.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

Деякі господарства розташовані поруч із пасовищами, а до трави додають трохи комбікорму, близько 2-3 кг на одну корову на день. Продуктивність за такого раціону годівлі невисока, проте вартість годівлі для однієї корови на день і за 1 л молока вкрай низька, якщо не найнижча в світі.

Згідно з останніми тенденціями у розвитку годівлі в цих країнах, фермери силосують надлишкові запаси трави. Це дає велику перевагу на випадок нестійкої погоди і дозволяє зробити раціон годівлі послідовнішим.

milkua.info