Українську молочку витісняє іноземна: чому бізнес невигідний та приклади підтримки галузі в Європі

Кількість свиней, вирощуваних на українських фермах і в домогосподарствах, до початку 2019 року не стане рекордно низьким через АЧС, але в приватних домогосподарствах скорочення голів свиней буде більш помітним.

Про це повідомила аналітик асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська, передає golos.ua.

«У цьому році "розрив" між кількістю поголів'я в 2018 та 2017 років поступово скорочувався. Так, якщо на початку року різниця становила понад півмільйона голів, то станом на початок листопада вона зменшилася до 230 тис. голів внаслідок реабілітації загальної кількості свиней в країні. Крім цього, в цей період зафіксували позитивну зміну чисельності промислового поголів'я, яке додало 1,2% в порівнянні з торішнім показником і склав 3,43 млн голів. У господарствах населення кількість свиней продовжує поступово скорочуватися», — описала ситуацію Бондарська.

Аналітик прогнозує, що до початку 2019 року власники приватних домогосподарств виявляться в гірших умовах, ніж великі фермери.

«З огляду на таку ситуацію, можна очікувати, що до початку 2019 загальне свинопоголів'я не буде рекордно низьким. Однак очікуване відновлення як поголів'я, так і обсягів виробництва свинини буде відбуватися трохи повільніше: позитивна динаміка в сільськогосподарських підприємствах заміщати зворотні зміни в присадибній свинарстві», — додала А.Бондарская.

 Торгова марка Kariniemen починає нову главу у своїй історії з відкриттям нового, суперсучасного підрозділи птахівництва HKScan в районі м Раума в регіоні Лакар.

Об'єкт був урочисто відкритий міністром сільського господарства Фінляндії Ярі Лепп, мером г.Раума Карі Коскі, головою правління HKScan Мікко Никуля, президентом і виконавчим директором Ярі Латваном. Нове підприємство стало найбільшим інвестиційним проектом в історії корпорації HKScan.

Будівництво нового об'єкту почалося на початку 2016 року, і проект був завершений за графіком. Пілотне виробництво в даний час йде повним ходом, і до кінця року об'єкт вийде на повну потужність.

Нове птахівниче підприємство було спроектовано і побудовано з особливим наголосом на добробут тварин і ефективність захисту навколишнього середовища. Вся птиця, оброблена в підрозділі Раума, проводиться місцевими птахівниками і поставляється з сусідніх ферм в радіусі не більше 70 км. HKScan співпрацює з експертами з поведінки тварин, щоб гарантувати, що об'єкти оптимізовані для гуманної обробки тварин. Деталі, такі як вентиляція, температура і освітлення, були розроблені для мінімізації стресу і підтримки спокою тварин. Процес обробки тварин був упорядкований, і всі непотрібні кроки були усунені.

Просування кругової економії стало ще однією основною метою нового підприємства в Рауме. Крім підвищення ефективності захисту навколишнього середовища, компанія планує експортувати сировину, яке зазвичай не споживається в європейській кухні, але відмінно підходить для споживання людиною (наприклад, субпродукти і лапи), зокрема, в Азію.

Джерело: Meatinfo.ru

Міністерство економіки України оприлюднило для громадського обговорення дуже важливий законопроєкт, назва якого вельми промовиста: «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об'єктів санітарних заходів».

Про це повідомляє «Урядовий портал» (повна версія за посиланням).

Потребу ухвалення цього законопроєкту розробники обґрунтовують так: потребує удосконалення чинне законодавство щодо безпечності та якості харчових продуктів. Слід усунути неузгодженості та невідповідності нормативних актів України у цій галузі з нормативними актами Європейського Союзу.

На доказ того, що норми у цій царині слід удосконалити та зробити жорсткішими, автори законопроєкту наводять висхідну динаміку спалахів гострих кишкових захворювань у нашій країні: від 142 2016 року до 204 2019-го. При цьому зауважують: більшість цих спалахів сталася в навчальних закладах, закладах оздоровлення та відпочинку, громадського харчування тощо і пов’язана з недотриманням санітарних і гігієнічних норм під час виробництва та обігу харчових продуктів.

Розробники законопроєкту пропонують внесення змін до чотирьох пов’язаних законопроєктів «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»; «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин»; «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»; «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Це робиться відповідно до вимог регламенту №2015/2283 Європейського парламенту і Ради ЄС від 25 листопада 2015 року про новітні харчові продукти.

Зміни стосуються організації та порядку виробництва і обігу харчових продуктів, а також, що важливо, державної реєстрації тверджень про зниження ризику захворювань внаслідок вживання певного продукту. У разі ухвалення законопроєкту виробник вже не зможе із власної фантазії стверджувати, нібито його продукт запобігає виникненню певної хвороби — для цього він має надати обґрунтовані підстави відповідно до вимог регламенту №1924/2006 Європейського парламенту і Ради ЄС від 20 грудня 2006 року (бачите, наскільки ми відстали у цьому питанні!).

Ознайомитися з усіма положеннями законопроєкту, висловити свої зауваження та побажання можна на сайті Мінекономіки у розділі «Обговорення проєктів документів».

Українці — вправні господарі. Своєю невтомною працею вони досягають рекордних врожаїв, надоїв та приросту худоби.

Про це заявив секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, член депутатської групи «За майбутнє» Іван Чайківський на своїй сторінці у Facebook.

«Наша держава щороку експортує мільйони тонн зерна найвищої категорії. І кожного разу, продаючи його за кордон як сировину, втрачає гроші, бо готова продукція в рази дорожча», — зазначив він.

Під час онлайн-засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики обговорили пропозиції до програми діяльності Кабміну.

«Розуміючи ситуацію, яка складається в переробній галузі сільського господарства, виступив з ініціативою підтримки переробки сільськогосподарської продукції та переходу від сировинної країни до країни, яка експортує товари з доданою вартістю», — зауважив Чайківський.

Він переконанаий, що підприємці повинні переробляти сировину в себе вдома. Це створить нові робочі місця та спрямує додатковий дохід у скарбницю держави.
Тому вважаю підтримку та розвиток переробки сільськогосподарської продукції одним із ключових завдань Уряду.

«Мою ініціативу було підтримано колегами та внесено в перелік пропозицій Комітету. Вірю, саме господарність — шанс України стати заможною державою», — додав він.

milkua.info