Український аграрний експорт демонструє стабільне зростання, - Ольга Трофімцева

06-жовт-2017

За даними офіційної статистики, експорт української аграрної та харчової продукції за 8 місяців поточного року збільшився на $2,3 млрд, або на 24,5% порівняно з відповідним періодом 2016 року, і склав майже $11,5 млрд. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«За зазначений період Україна в основному експортувала наступні групи товарів: олія соняшникова, сафлорова або бавовняна з часткою 26,25% від загального агроекспорту, кукурудза – 20,34%, пшениця і суміш пшениці – 12,87%, м’ясо птиці – 2,29% та інші», - відмітила Ольга Трофімцева.

За її словами, у ТОП-5 ключових покупців української агропродукції за цей період увійшли Індія, куди було експортовано товарів на суму $1,3 млрд, Єгипет – $986,1 млн, Нідерланди – $762,8 млн, Іспанія – $ 731,6 млн, Китай – $ 631,8 млн.

«Країни ЄС займають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного експорту. При цьому, наш експорт до європейського ринку збільшився на 37,3%, або на $988 млн за звітній період, та становив $3,6 млрд», - зауважила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції частка Європейського Союзу складає 35,2%.

«Цікаво відмітити збільшення експорту до країн ЄС таких перероблених продуктів як рослинна олія, експорт якої збільшився на 19,7% та сягнув $1,01 млрд. Ми також спостерігаємо зростання щодо м’яса птиці та субпродуктів – $80,3 млн зі збільшенням на 80,7%, вартість експорту маргаринової продукції збільшилась у 8,4 разів до $21,8 млн», - відзначила Ольга Трофімцева та додала, що також значним попитом на європейському ринку користуються такі українські продукти, як вироби із зерна та хлібних злаків – $62,1 млн, продукти переробки овочів, плодів – $26,6 млн, соки – $24,4 млн та інші.

«Загалом, ці актуальні дані статистики дають нам можливість прогнозувати збільшення річної вартості українського експорту аграрної та харчової продукції на 15-20%», - резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Довідково:

Експорт української аграрної та харчової продукції становив $11,475 млрд. Ключові товари: олія соняшникова, сафлорова або бавовняна – $3,01 млрд, кукурудза – $2,3 млрд, пшениця і суміш пшениці та жита – $1,5 млрд, соя – $622,7 млн, ячмінь – $432,6 млн, м'ясо та субпродукти домашньої птиці – $262,8 млн, цукор – $209,3 млн, олія соєва – $92,01 млн, хлібобулочні, кондитерські вироби – $86,8 млн, овочі бобові сушені – $82,3 млн та інші. Імпорт становив – $2,8 млрд, з ключовими товарами: насіння соняшника – понад $187 млн, риба морожена – $169,9 млн, тютюнова сировина, тютюнові відходи – $ 162,9 млн, олія пальмова – $98,2 млн та інші.

Прес-служба Мінагрополітики

Більше новин
Кормові добавки можуть знизити ризик виникнення синдрому дерев'яної грудки у бройлерів
18-трав-2021

Дослідження, проведене компаній Novus, продемонструвало, що поєднання органічного селену, харчових антиоксидантів і ряду мікроелементів знижує ризик виникнення у бройлерів синдрому дерев'яної грудки. Під цим терміном розуміється дегенеративна міопатія, яка спостерігається у сучасних кросів птиці, яка значно погіршує якість м'яса. За оцінками фахівців, ця проблема приносить птахівничій галузі мільйонні збитки щороку.

В рамках серії досліджень комбінація мікроелементів, селену і антиоксидантів приводила до зниження окисного стресу в організмі бройлерів, що в результаті знизило частоту виникнення синдрому дерев'яної грудки.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Необхідно ввести квоти на імпорт молочних продуктів до України
06-лист-2019

Спілка молочних підприємств прогнозує, що цього року Україна імпортує 20 тис. тонн сирів.

Про це заявив голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

«Загалом споживання сирів і сирних продуктів в Україні становить 120 тис. тонн. Тобто 18−20% обсягу цього ринку займатиме імпортна продукція», — зазначив він.

На думку експерта, без державної підтримки в такій ситуації не можна нічого зробити.

«Коли ми підписували Асоціацію з ЄС, нам відкривали ринки за однієї умови — квоти. Сьогодні наявні квоти — це іронія, а не відкриті двері, — вважає Вадим Чагаровський. —  Я вважаю, що держава має вдатися до симетричних кроків — ввести квоти на імпорт молочних продуктів до України».

Він зауважив, що за приклад можна взяти США.

«Навіть ця розвинена країна обмежує ринок споживання імпортних продуктів. Їхня квота на імпорт становить 2% від загального ринку», — зазначив Вадим Чагаровський.

На його думку, якщо не ввести це обмеження, ситуація, яка складається в молочному скотарстві, вдарить по молочнопереробній галузі, спричиняючи скорочення робочих місць, дефіцит молочних продуктів.

У ситуації, що склалася цього року, про експорт молочних продуктів можна забути, підкреслив експерт.

«Третє місце по казеїну, п’яте місце по маслу — забули. Цього року будуть експортовані лише суха сироватка і частково сухе знежирене молоко, — сказав він. — Світові ціни сьогодні несприятливі для експорту масла, сиру. Хоча квот на експорт сирів до ЄС Україна не має, бо вони там нікому не потрібні».

agrotimes.ua

Детальніше
Зерно проти нафти: встояли
27-квіт-2020

Через світову пандемію світова економіка зіткнулася з кризою: падіння цін на нафту. Нам довелося стати свідками історичної події нафтового ринку, яку вже охрестили «чорним понеділком».

Про це пише Валерія Шаймухамєтова, керівник відділу маркетингу та аналітики Fenix Agro.

Ринок ф'ючерсів на нафту марки WTI (West Texas Intermediate) з поставкою в травні в понеділок, 20 квітня, закрився на рівні -37.63 дол. за барель. Ми не ретранслюємо цю аномалію на все майбутнє нафтового ринку, для його розвитку є багато додаткових чинників. Але, що можна точно сказати: понеділок 20 квітня 2020 увійде в історію і буде описуватися в книгах. Та й наступні місяці 2020 року, обіцяють бути не менш захоплюючими. Агросектор — порівняно з долею нафти та сфери послуг — виглядає не так вже й фатально. Ціни на зерно залишаються досить стабільними, та й великої волатильності на ринках немає.

Сьогодні для зернового ринку погодні умови є ключовим ціноутворюючим фактором. В процесі весняної сівби всі гравці європейського зернового ринку фокусуються на прогнозах формування нового врожаю. У Франції спостерігається скорочення посівних площ пшениці на 3−5% проти торішнього показника. Посіви зернових знаходяться в хорошому стані, але в гіршому, ніж у минулому році. Так, згідно з даними французького агентства FranceAgriMer, в хорошому і відмінному стані знаходиться 61% посівів пшениці, тоді як в 2019 році цей показник становив 83%. Аналогічна ситуація з пшеницею в Польщі, Німеччині та в інших європейських країнах-виробниках зернових. Що стосується Причорноморського регіону, то поки і в Росії, і в Україні стан посівів оцінюється як хороший. Але, минулого тижня аналітики зернового ринку почали знижувати зроблені раніше прогнози збору зерна в РФ цього року. Але, нові оцінки залишаються вище показника врожаю минулого року, який склав 121,2 млн/т (у тому числі 74,5 млн/т пшениці). Щодо України, то останнім публічним прогнозом лишається прогноз скорочення валового збору пшениці в Україні на 10% від Інституту аграрної економіки. Уточнюється, що цього року виробництво пшениці прогнозується на рівні 25,6 млн/т, що нижче за показник 2019 року, але більше, ніж в 2018 р, коли виробництво зернової склало 24,6 млн/т.

«Для України, яка має запас переважної більшості сільськогосподарських культур, таке зменшення не буде критичним. З огляду на те, що за більшістю продукції експортно-орієнтованих культур: пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник, ріпак — ми очікуємо деяке зменшення виробництва (від 3,5% по ріпаку до 10% по пшениці), то можна прогнозувати і деяке зменшення обсягів їх експорту. Найбільш відчутним воно може бути по пшениці як основної продовольчої культури», — розповів експерт ІАЕ.

Детальніше
Як створити біоенергетичну ферму — поради експерта
08-лип-2019

Як створити біоенергетичну ферму та які культури є найбільш парктичні, розповів завідувач відділу Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Михайло Гументик.

Як йшлося в ефірі Радіо Культура в програмі Еко-life, енергетичні ферми — це невеликі приватні господарства, які об'єднуються у біоенергетичні підприємства, впроваджують екологічно зберігаючі технології, інтегрують у вже наявну систему ведення сільського господарства так звані біорезерви — використання відходів господарської діяльності у землеробстві й тваринництві для їхньої подальшої утилізації, переробки як енергії та інших видів відновлюваної сировини.

Енергетичні ферми допомагають територіальним громадам використовувати місцеву сировину і спеціально вирощену біомасу для теплової енергії та електроенергії. Перші такі енергетичні підприємства уже започаткували на Тернопільщині. Є надія, що незабаром вони з'являться у всіх областях.

«Енергетичне господарство — воно є прототипом, так званого в Україні, фермерського господарства. Тільки те, що специфіка буде більше націлена на вирощування відповідних енергетичних культур», — пояснив Михайло Гументик.

Він упевнений, що такі господарства будуть розвиватися. І такі спроби вже є не лише на Тернопільщині, а у Вінницькій і Харківській областях.

«Щоб розпочати дану справу, звісно, треба брати не тільки вирощування, а й використання об'єкта. Якщо ми на сьогодні маємо невелику школу на 2−3 тисячі метрів квадратних — під таку площу нам потрібно було б 10−20 гектарів енергетичних культур. Впродовж року це є такий повний цикл і вирощування, і використання», — зауважив Гументик.

За його словами, сьогодні найпрактичніші у використанні є деревинні культури — тополя, верба.

Українське радіо

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок