Як створити біоенергетичну ферму — поради експерта

08-лип-2019

Як створити біоенергетичну ферму та які культури є найбільш парктичні, розповів завідувач відділу Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Михайло Гументик.

Як йшлося в ефірі Радіо Культура в програмі Еко-life, енергетичні ферми — це невеликі приватні господарства, які об'єднуються у біоенергетичні підприємства, впроваджують екологічно зберігаючі технології, інтегрують у вже наявну систему ведення сільського господарства так звані біорезерви — використання відходів господарської діяльності у землеробстві й тваринництві для їхньої подальшої утилізації, переробки як енергії та інших видів відновлюваної сировини.

Енергетичні ферми допомагають територіальним громадам використовувати місцеву сировину і спеціально вирощену біомасу для теплової енергії та електроенергії. Перші такі енергетичні підприємства уже започаткували на Тернопільщині. Є надія, що незабаром вони з'являться у всіх областях.

«Енергетичне господарство — воно є прототипом, так званого в Україні, фермерського господарства. Тільки те, що специфіка буде більше націлена на вирощування відповідних енергетичних культур», — пояснив Михайло Гументик.

Він упевнений, що такі господарства будуть розвиватися. І такі спроби вже є не лише на Тернопільщині, а у Вінницькій і Харківській областях.

«Щоб розпочати дану справу, звісно, треба брати не тільки вирощування, а й використання об'єкта. Якщо ми на сьогодні маємо невелику школу на 2−3 тисячі метрів квадратних — під таку площу нам потрібно було б 10−20 гектарів енергетичних культур. Впродовж року це є такий повний цикл і вирощування, і використання», — зауважив Гументик.

За його словами, сьогодні найпрактичніші у використанні є деревинні культури — тополя, верба.

Українське радіо

Більше новин
Лідерство на світовому ринку зернових вимагає високого рівня відповідальності, - Трофімцева
10-лип-2017

Україна виходить на рекордний рівень експорту зернових в 2016/2017 маркетинговому році з обсягом понад 44,3 млн тонн. Це результат роботи як виробників, фермерів, так і трейдерів, які незважаючи на всі проблеми з логістикою минулого року, доставили зерно кінцевим покупцям. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева під час відкриття міжнародної конференції Grain Ukraine 2017 в Одесі.

«Важливим є конструктивний діалог між міністерством та всіма учасниками ринку щодо таких критичних питань як збереження якості зерна. Необхідно й надалі підтримувати репутацію і своєї компанії, і держави, як надійного постачальника якісного зерна нашим покупцям», - наголосила заступник Міністра.

Також Ольга Трофімцева звернула вашу увагу на ті процеси і зміни, які відбуваються в агросекторі України, і закликала ставати інтегрованою частиною цих процесів - націлюватися на диверсифікацію бізнесу та інвестування в первинну переробку продукції.

Окрім того, було зазначено, що міністерство не очікує в поточному році рекордних врожаїв зернових через складні погодні умови протягом весни та на початку літа. При цьому остаточні прогнози щодо обсягів виробництва зернових робити зарано. Але навіть при незначному зменшенні врожаїв основних зернових культур очікуються активні експортні постачання та повна забезпеченість потреб внутрішнього ринку.

Також заступник Міністра підкреслила, що вузьким місцем експорту зернових залишається інфраструктура та логістика. Тому в цьому питанні є зацікавленість у спільних проектах державно-приватного партнерства задля вирішення існуючих проблем та розбудови сучасних логістичних хабів і кластерів в Україні.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
За браку сировини відмова від молока другого ґатунку може стати окозамилюванням, — думка
08-лип-2021

Відмова від приймання молока другого ґатунку за браку сировини перетвориться на окозамилювання. Так вважає голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, пише agrotimes.ua

«Так само, як і в 2020 році обсяг молока першого ґатунку несподівано зріс у 800 разів», — пояснив він.

На думку Вадима Чагаровського, для того, щоб боротися з низькою якістю молочної сировини, яка надходить від особистих селянських господарств, по-перше, треба відбудувати зовсім іншу логістичну систему заготівлі молока.

«А по друге, необхідно дійсно створити умови переходу одноосібних селянських господарств у сімейні молочні ферми, — наголосив він. — У нас утримується 1,68 млн корів, це приблизно 1 млн господарств. Необхідно, щоб за кілька років відбулися зміни, і одне господарство утримувало б щонайменше 25 корів. Фактично 1 млн одноосібних селянських господарств перетворити на 40 тис. сімейних молочних ферм».

Це — завдання держави, яка повинна створити умови, підтримати проєкт сімейних молочних ферм, додав Вадим Чагаровський.

Нагадаємо, з 1 січня 2020 року в Україні розпочався перехідний період із наближення до європейських вимог шляхом поетапного підвищення граничних значень для критеріїв до сирого молока. З 1 січня 2023 року припиняється приймання молока другого ґатунку на харчові цілі.

Детальніше
Рік роботи парламенту: успіхи й провали в підтримці економіки
23-жовт-2020

Рік тому український бізнес презентував правлячій коаліції Верховної Ради десять пріоритетів для розвитку української економіки. Вони стосувалися основних кроків, необхідних для припливу інвестицій, стимулювання національного виробника, захисту і розвитку бізнесу, детінізації та мінімізації корупційних проявів, зниження податкового тиску.

Заступник голови ВАР на сторінках Економічної правди підбив проміжні підсумки та зробив огляд успіхів та провалів парламенту.

Скасування «соєвих правок»

Хорошою новиною стало довгоочікуване скасування горезвісних «соєвих правок», одного з положень законопроєкту № 1210.

Через відмову у відшкодуванні ПДВ трейдерам малі й середні виробники сої та ріпаку були поставлені в нерівні умови з великими аграрними корпораціями, які можуть експортувати самі. Парламентарі нового скликання усунули таке пряме порушення принципів Податкового кодексу і Конституції.

Завдяки цьому з'явилася надія, що нам вдасться переламати негативну тенденцію зменшення площ посівів сої, які скоротилися приблизно на 25% за останні три роки з моменту ухвалення «соєвих правок».

Детінізація ринку оренди земель і виробництва продукції

Відповідний законопроєкт 3131-д схвалений профільним комітетом Верховної Ради. Це вже досягнення, адже досі влада не наважувалася братися за вирішення проблеми детінізації виробництва сільськогосподарської продукції.

Як зазначають автори проєкту, тіньовий ринок оренди сільськогосподарських земель становить 28% від загальної площі аграрних земель або близько 12 млн га із 42 млн га сільськогосподарських земель України.

У 2019 році обсяг тіньової оренди земель в Україні становив 19−69 млрд грн. При цьому втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів становлять 6−22 млрд грн на рік.

Сподіваємося, що найближчим часом парламент розгляне і схвалить цей законопроєкт.

Податок на виведений капітал

Це питання залишається одним з головних розчарувань. З приводу заміни податку на прибуток податком на виведений капітал відбулося чимало дискусій, але Міністерство фінансів досі не надало чіткої концепції його впровадження із зазначенням пропонованих рівнів ставок та обмежень.

Робота на експертному рівні і в профільних комітетах Верховної Ради проводиться, але немає чіткої позиції уряду — немає і результату.

Електронна товарно-транспортна накладна

Електронна товарно-транспортна/видаткова накладна та система контролю за фізичним обсягом товарів, що поставляються, потрібна для блокування перетворень на папері «бананів» на «пшеницю» та інших подібних схем з ухилення від сплати ПДВ, так званих скруток.

Необхідність впровадження системи обговорюється давно. Вона не тільки дозволяє ефективніше боротися із «скрутками», а й спрощує документальне оформлення перевезень і продажу товарів для легальних платників податків.

Мінінфраструктури запускає пілотний проєкт на добровільних засадах, проте його метою є перехід на електронний документообіг при оформленні ТТН, а не контроль за обсягом і номенклатурою товарів у ланцюжку продажів.

При цьому досі немає головного — урядового законопроєкту, який би описував дизайн такої системи. Коли такий законопроєкт з'явиться — незрозуміло.

Як показали останні три роки, без вдосконалення СМКОР (системи блокування податкових накладних) і наповнення її новою інформацією, яка допоможе краще розрізняти «скрутки» та сумлінних платників податків, неможливо говорити про істотне зростання збирання ПДВ і зниження шкоди.

Шкода, яку СМКОР завдає легальному бізнесу, істотна і наближається до критичних, неприйнятних для економіки значень.

Приватна тяга

Одним з головних провалів є повне ігнорування питання реформи залізничного транспорту: поділ вантажних і пасажирських перевезень, введення єдиного тарифу за користування інфраструктурою і допуск приватної тяги.

Залізниця перетворилася з фактору розвитку виробництва на його гальмо через завищені тарифи, низьку якість послуг і скорочення мережі вантажних станцій. Дефіцит тяги веде до зростання термінів оборотності зерновозів і їх дефіциту, хоча при нормальній роботі парку їх повинно вистачати.

У результаті вся промисловість зазнає втрат, а наші товари вчасно не потрапляють ні до споживачів усередині країни, ні до іноземних покупців.

Новий закон про залізничний транспорт понад рік чекає розгляду в транспортному комітеті, однак нічого не відбувається. Тимчасом його ухвалення є частиною зобов'язань України в рамках угоди про асоціацію з ЄС.

Судячи з усього, політики бояться двох проблем, які доведеться вирішувати після ухвалення законопроєкту: скорочення роздутих штатів УЗ і необхідності субсидувати пасажирські перевезення. Зараз відповідні витрати переклали на промисловість, як і тягар «зеленого» тарифу в енергетиці.

Не дивно, що у нас триває спад промислового виробництва, а економіка України стрімко деіндустріалізується. Такий підхід — це шлях до катастрофи.
Сільське господарство та IT без відновлення промислового виробництва країну не витягнуть. Робочі руки, а з ними і податкова база, далі тікатимуть за кордон, а пенсіонери та інші групи соціальних утриманців залишаться в країні. Це гарантує банкрутство пенсійного фонду, а потім — і загальний дефолт.

milkua.info

Детальніше
Микола Сольський назвав найбільші виклики, які стоять перед аграріями через війну
05-квіт-2022

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі марафону UAразом розповів, на скільки мільйонів гектарів зменшилася посівна площа в Україні, як це вплине на продовольчу безпеку у світі, а також які найбільші виклики сьогодні вимушені долати учасники аграрного сектору.

«Сьогодні через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів», — пояснив Микола Сольський.

Як зазначив Міністр, сьогодні держава рекомендує аграріям та фермерам сіяти насамперед ті культури, тонна яких коштує дорожче, а з гектара — менший за розмірами збір урожаю, щоб спростити логістику з вивезення урожаю за рахунок меншого об'єму. Це, зокрема, стосується соняшника, ріпака та сої.

«Звісно, фермер сьогодні обирає на свій розсуд, що сіяти. Але держава та всі учасники ринку між собою в контакті», — наголосив Міністр, зазначивши, що аграрії наразі повністю забезпечені насіннєвим матеріалом.

Він також запевнив, що аграрії призвичаїлися до важких умов і знаходять варіанти зберігання, транспортування необхідних ресурсів та забезпечують інші важливі речі, щоб посівна відбувалася.

Стосовно забезпечення пальним, Микола Сольський відповів, що наразі є певний прогнозований дефіцит, але прямо зараз фермери мають можливість брати необхідне пальне для посівної.

«Зрозуміло, що посівна тільки розпочинається, і обсяг пального треба збільшувати, але в ринковій економіці з таким ініціативним свідомим народом, як наш, особливо з фермерами, рішення буде знайдено», — запевнив він.

Найбільшим викликом, як зазначив Міністр, залишається питання вивезення зерна з країни.

«Суттєве обмеження експортних логістичних можливостей напряму впливає на те, скільки фермери й аграрії можуть продати зерна — відповідно, скільки отримати грошей, які необхідні для зарплат, посівної, виплати орендарям тощо. Це найскладніша річ», — зауважив він.

Тому пріоритетними завданнями на сьогодні є: налагодити логістику, дати можливість фермерам далі працювати та отримувати прибутки, втримати бізнес, виплатити оренду плату селянам і забезпечити зайнятість працівників.

Стосовно гарантій продовольчої безпеки світу Микола Сольський підкреслив, що сьогодні усім державам треба адекватно і глибоко розуміти складність ситуації та докладати максимум зусиль, аби зупинити цю війну.

«Адже будь-яке продовження війни — це здорожчання продуктів для всіх країн, у тому числі навіть тих, які раніше про це не думали», — акцентував він.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок