Необхідно ввести квоти на імпорт молочних продуктів до України

Британські вчені взялися за порівняльний аналіз, скільки антибіотиків застосовується в тваринництві США і Великобританії.

Виявилося, що американські фермери застосовують набагато більшу кількість антибіотиків, ніж їх британські колеги. У два рази більше антибіотиків американські фермери застосовують при вирощуванні свиней, в три рази більше — при вирощуванні курчат, в п'ять разів більше — при вирощуванні індичок.

Але найвище дозування антибіотиків застосовується на американських фермах, які вирощують велику рогату худобу на м'ясо. Це, щонайменше в дев'ять разів більше в порівнянні з британськими фермами, де корів утримують на м'ясо.

В даний час ЄС забороняє експорт яловичини США через широке використання гормонів росту в даній галузі. Вважається, що американські фермери-скотарі «масово зловживають» антибіотиками.

Дослідження було приурочено до того, що Великобританія має намір вийти з ЄС, внаслідок чого, як побоюються британські фермери і екологи, у політиків може виникнути спокуса укласти угоди з США на постачання м'яса.

Британські фермери висловлюють серйозну стурбованість тим, що стандарти охорони здоров'я та добробуту держави можуть бути підірвані в поспіху для забезпечення торговельних угод з країнами, такими як Сполучені Штати.

Міністр навколишнього середовища Майкл Гоув наполягає на тому, що Великобританії треба зберегти високі стандарти якості продукції після того, як вона покине Європейський Союз, незважаючи на заяви деяких політиків, які говорять, що не варто ставити перепони тим британцям, які готові споживати м'ясо з США з більш низькими стандартами якості.

milkua.info за матеріалами dairynews

Однією з ключових програм підтримки для агропродовольчого комплексу є часткова компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Про це йдеться в «Огляді державної підтримки в АПК України», підготовленому Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Центром досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.

«Минулого року саме за цією програмою агровиробники отримали найбільший обсяг підтримки — понад 1 млрд грн. Цього року очікується, що за виділеними обсягом програма буде у ТОП-3», — зазначив керівник Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Олег Нів'євський, говориться у повідомленні Київської школи економіки.

Експерт нагадав, що основними бенефіціарами програми є сільськогосподарські виробники, які можуть отримати 25% компенсації від вартості придбаної техніки за умов, якщо ця техніка внесена до відповідного наказу Міністерства економіки України.

«В регіональному розрізі найбільше сукупної підтримки за програмою отримали сільгоспвиробники Полтавської, Запорізької, Сумської, Київської та Харківської областей. Ці області також лідирують за обсягами виробництва сільгосппродукції у гривневому еквіваленті (за винятком Запорізької області)», — уточнюється в огляді.

agroportal.ua

Волинські науковці селекціонували новий сорт озимого жита Серпанок, який орієнтований на використання у хлібопекарській промисловості.

Про це розповіла завідувач лабораторії рослинництва та селекції Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства НААН України Олена Нечипорук, повідомляє «Укрінформ».

«Ми селекціонували новий сорт озимого жита Серпанок, який пройшов сортовипробування в усіх сортодільничних станціях України, отримали сертифікат і патент, що вже дають нам право займатися його широким розмноженням. Якщо традиційно жито висівалося приблизно у 20-х числах вересня — на початку жовтня, то цей сорт можна висівати навіть у 20-х числах жовтня», — зазначила Нечипорук.

За її словами, Серпанок урожайніший і продуктивніший, ніж попередні сорти озимого жита, які селекціонувала станція. Висота рослин 120-130 см, завдяки чому жито стійке до вилягання, а його потенційна урожайність — 10-11 тонн.

Сорт стійкий до хвороб, потребує основного комплексного азотно-фосфорно-калійного удобрення восени та весняного підживлення по мерзлоталому ґрунті.

Таке жито невибагливе і може рости на кислих ґрунтах, що несприятливі для пшениці. Для зони Полісся це одна з незамінних зернових культур у сівозміні.

Як додала заступник директора з наукової роботи Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Оксана Пузняк, Серпанок розробили для виготовлення хліба.

Сорт можна використовувати і для відгодівлі тварин. Через високу кислотність його треба перемелювати із пшеницею, ячменем та вівсом. При цьому частка жита має складати 30%.

Волинські науковці планують розпочати вирощування сорту жита Серпанок, аби вже за рік забезпечити ним частину господарств.

У Німеччині завершилася виставка EuroTier, на якій експоненти з усього світу представляли інноваційні рішення для трьох основних галузей сільського господарства — скотарства, свинарства і птахівництва. У цьому році в рамках виставки пройшла конференція «Майбутні експортери молока на глобальному ринку», на якій експерти поділилися своїми прогнозами щодо розвитку молочного напряму в світі на найближчу перспективу. У заході взяли участь експерти з Німеччини, Росії, України, Білорусії, Лівану та Китаю.

Milknews послухав доповіді учасників і виділив 10 основних прогнозів по міжнародному молочному ринку на найближчий час.

1. Кількість споживачів молока буде зростати

За підрахунками IFCN, чисельність світового населення до 2030 року виросте на 16% до 8,7 млрд чоловік. Таким чином, у молочній галузі з'явиться додатково 1,2 млрд споживачів. Такий приріст стане потужним стимулом для розвитку виробництва молока по всьому світу. Фахівці очікують, що якщо в 2017 році споживання молока на душу населення в середньому по світу становило 116 кг, то до 2030 року показник виросте до 135 кг. В середньому щороку значення буде додавати по 1,2%.

2. Окремим стимулом для ринку стане зростання споживання серед людей з найменшими доходами

Додатковим стимулом для молочного ринку, на думку експертів, стануть країни, що розвиваються і люди з найменшими доходами. Різниця між обсягами споживання людей з найбільшими і найменшими доходами тільки в Росії становить близько 100 кг на душу населення. Експерти відзначили, що багатьом жителям країн, що розвиваються стають доступні молочні продукти. Зростає споживання йогуртів, морозива і сиру в країнах Африки. Експерти прогнозують значний приріст, до 25%, в арабських країнах, де на сьогоднішній день показники споживання знаходяться на низьких значеннях: 30 кг на душу населення в Саудівській Аравії, 78 — в Йорданії, 78 — в Єгипті, 79 — в Марокко.

3. Ферми укрупнюватимуться

Виступаючі на конференції зійшлися на думці, що в найближчій перспективі кількість корів на фермі продовжить збільшуватися. Якщо в 2016 році, за інформацією національних служб статистики та IFCN, на фермах Євросоюзу в середньому містилося 18 тварин, то до 2030 року цей показник виросте на 65% до 98 корів. Найбільший приріст покажуть ферми Північної Америки — плюс 65% до нинішніх значень до 414 голів, Південно-Східної Азії — плюс 78% до 10 тварин. У країнах Східної Європи збільшення складе 32% до середнього значення до 4 корів на ферму. При цьому кількість ферм знизиться на 14 млн господарств, з бізнесу будуть йти неефективні і непрогресивні підприємства, вважають фахівці.

4. Виробництво молока буде зростати

До 2030 року разом з ростом чисельності населення збільшаться і обсяги виробленого молока по всьому світу. Загальний показник виросте на 35%, впевнені експерти конференції. За прогнозами IFCN, головним драйвером приросту виробництва буде Південна Азія — плюс 64% до нинішніх значень, експерти роблять значні ставки на активно розвивається ринок Індії. В Африці виробництво виросте на 36%, в Латинській Америці — на 33%, на Близькому Сході — на 27%, у Східній Європі та СНД — на 22%. Західна Європа і Північна Америка забезпечать 14% і 26% приросту відповідно.

5. Волатильність ринку збережеться

Дисбаланс і волатильність ринку час від часу спостерігаються на світовому молочному ринку. За оцінкою експертів, це пов'язано з циклічністю, з якої він розвивається. В середньому ціновий цикл на молочному ринку триває 3 роки. Так, з 2007 по 2009 рік на ринку спостерігалося явище, яке отримало назву «американські гірки», коли ціна за 3 роки змінилася на 50%. Потім в 2010 році майданчик зберігав відносний баланс протягом 1 року, після чого з 2013 до 2016 року продовжив різко змінюватися. У 2016−2018 середня ціна на молоко становила 35 євроцентів по всьому світу. У IFCN прогнозують, що в найближчій перспективі ціни знизяться до середніх значень в 30 євроцентів за кг молока.

6. На ринок буде сильно впливати політика і клімат

Кліматичні зміни і політична напруженість стануть новими супутниками молочної галузі. За аналогією з цим роком, коли посушлива погода в окремих регіонах призвела до різкого подорожчання вартості виробництва молока, природні катаклізми продовжать впливати на галузевий ринок. За даними виступаючих, на торговельний майданчик можуть також чинити тиск санкції і торгові війни між країнами, перш за все, мова йде про конфлікт США з Китаєм, Мексикою і Канадою. З певними труднощами можуть зіштовхнутися фермери Великобританії в процесі виходу країни зі складу Євросоюзу.

7. На експортному ринку з'являться несподівані гравці

Разом із значним зростанням обсягів виробництва сирого молока в учасників ринку буде виникати питання з майданчиками для збуту готової продукції. Учасники конференції впевнені, що найближчим часом на експорт будуть виходити нові амбітні учасники, які будуть конкурувати з традиційними лідерами в цій сфері — Новою Зеландією, США і Євросоюзом. Експерти роблять великі ставки на Індію, Туреччину, Іран, Уганду, Нікарагуа і Коста-Ріку.

8. Росія вийде на експортний ринок

Окремо учасники конференції поговорили про перспективи Росії на зовнішніх ринках. В умовах, коли нова команда Мінсільгоспу взяла курс на експорт, у країни є можливість наростити зовнішні поставки з нинішніх 300 млн доларів до 800, впевнені учасники конференції. Ключовими ринками збуту для Росії стануть Китай і країни Близького Сходу. Раніше повідомлялось, що Мінсільгосп вже підписав угоду, яка відкриває російським виробникам перспективи експорту в Китай в цьому році.

9. Ефективність виробництв зростатиме

В умовах зростаючої конкуренції в молочному секторі буде знижуватися кількість ферм і рости ефективність існуючих господарств. Виставка EuroTier в цьому році була присвячена сучасним технологіям, які, перш за все, допомагають аграріям досягти максимальної ефективності виробництва при мінімальних втратах. За оцінками фахівців, надої на одну корову в господарствах продовжать рости приблизно на 1,6% на рік за рахунок ефективних систем годівлі, доїння та утримання тварин. Якщо в 2017 році одна корова в середньому по світу давала 2,2 тонни на рік, то до 2030 року цей показник виросте до 2,7.

10. На ринок буде чинити тиск сектор виробництва рослинних напоїв і біомолока

Учасники конференції підтвердили, що сегмент виробництва рослинних аналогів молока, а також так званого молока без участі корови або біомолока буде рости і чинити тиск на сектор. Вплив цього тренда вже помітний в розвинених країнах, наприклад в США, зокрема в Каліфорнії, де багато молоді відмовилися від класичних молочних продуктів. Виробникам і переробникам доведеться більше працювати над споживчими перевагами і розробляти актуальні продукти, вважають експерти. Зокрема мова йде про продукти з додатковою користю організму, збагачених вітамінами і мікроелементами.

milkua.info