Україна вийшла на рекордний експорт м'яса птиці

Початок весни порадував виробників свинини продовженням позитивної динаміки цін закупівлі. Так, якщо попередні три тижні ціна на свинину живою вагою «тупцювалася» на рівні 44,5-46 грн/кг, то під час торгів минулої п’ятниці планові позначки піднялися на 0,5-2 грн/кг. Тож середньоринкова ціна додала 3% у порівнянні з 9-м тижнем та перевищила 47 грн/кг.

Очікування постачальників товарних свиней справдилися, тож представники м’ясопереробної галузі цього тижня закуповували живець по 46-47,5 грн/кг. Вони зазначили, що звучали пропозиції і за вищою ціною (48 грн/кг). Однак, «де факто» за такою ціною закупівлю здійснювали епізодично. Згідно з відгуками м’ясопереробників такий рівень цін для цього періоду та рівня активності реалізації надто високий. Як наслідок, деякі з операторів або скоротили обсяги заготівлі, а зовсім її припинили, перейшовши на закупівлю свинини в елементах у інших постачальників або на власні морожені запаси.

Окрім обмеженої пропозиції свиней забійних кондицій, стимулом для підвищення цін цього тижня були очікування кращої торгівлі у період святкових вихідних. Проте в активізацію збуту в святкові дні вірять лише незначна кількість операторів, а їх оцінки щодо приросту об’ємів реалізації досить «скромні» — плюс 5-15%. Додатковим чинником підтримки висхідного руху цін у кінці минулого тижня слугували погодні умови, які ускладнили логістику закупівлі для м’ясопереробників: деякі з них були змушені купувати товарне поголів’я у виробників, які розташовані найближче, проте за вищою ціною.

Щодо того, чи переросте цей стрибок у сталіший висхідний рух, який триватиме до Великодня, м’ясопереробники одностайних прогнозів не мають. Так, частина з них вважають, що ціна з наступного тижня має послабитись у відповідь на зниження обсягів реалізації. Решта розділяє гіпотезу стабілізації та незначної позитивної волатильності упродовж березня. Озвучені очікування щодо цін напередодні Пасхи також суттєво відрізняються та коливаються в межах 48-52 грн/кг.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2015-2018 рр.

Джерело: Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України»

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info

Можливість навчатися, участь в конфренціях, або втрата працівників — що «безвіз» дасть аграріям на думку експертів ринку.

Вчора Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Голосування відбулося під час другої частини пленарної сесії. За затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосували 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів проголосували проти, 36 утрималися. Зараз соцмережами ширяться скептичні настрої із серії «хто останнім після відкриття безвізу виїзджатиме з України, вимкніть світло в Чопі». Водночас українські агровиробники ведуть складні переговори про розширення квот на постачання своєї продукції до ЄС. Agravery.com вирішив спитати експертів аграрного ринку — а раптом «безвіз» обернеться позитивом для наших аграріїв?

Андрій Ярмак, консультант FAO в Україні

— Безсумнівно, безвізовий режим, якщо остаточно буде прийнятий, стане стимулом для активізації ділової активності, а також для обміну знаннями та досвідом. Наведу невеликий приклад — недавно на зустрічі аграріїв виникла унікальна можливість відвідати дуже цікаво підприємство в ЄС. Вилітати потрібно було через два дні. І ось серед присутніх аграріїв майже ні у кого не було чинного шенгену, тому вони не змогли скористатися цією можливістю.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради

— Наскільки я розумію безвіз це просто без віз — легше буде розвивати бізнес з європейськими партнерами.

Сергій Рубан, директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF

— Моя думка, що аграрії отримають від безвіза ті самі бонуси, що й інші громадяни України. Ми матимемо можливість частіше і без проблем відвідувати профільні виставки, конференції. Виїжджати на перемовини без додаткових ускладнень. 
Що до можливих негативів? повязаних з трудовою міграцією, я вважаю, що більшість тих, хто хотів виїхати, робили це і без безвізу.

Мар’ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод

— Історії успіху аграріїв, які займаються виробництвом нішевих продуктів та працюють на експорт, як один ідентичні — поїхав закордон, побачив, як хтось інший робить щось цікаве, і вирішив — а чому б мені не зробити щось таке в Україні? Усі ж ці продукти, які лежать на полицях Good Wine, вироблені аграріями, які взяли приклад із своїх європейських колег.

Тобто сам факт, що українці зможуть вільно їздити в Європу, обмінюватись інформацією з фактично найбільшою економікою світу є дуже великим позитивом. В ЄС обертається 25% всіх грошей на світі, тому звісно, що відкриття «безвізу» — це великий позитив. Звісно, що менеджери великих аграрних компаній і так мають візи у половину країн світу. Тому «безвіз» важливий саме для малих фермерів.

Олександр Журавель, шеф-редактор радіо АгроФМ

— Як не дивно, але мабуть безвіз більше нашкодить фермерам. Фермера і так їздили по Європі, скуповували техніку, навчалися і так далі — у них візи є. Але якщо бригади різноробочих поїдуть не в Херсон чи інші ферми на збір овочів, ягід і так далі, а поїдуть цілими бригадами в Європу. Хто в нас тоді збиральництвом займатиметься? Для людей це однозначно добре — більше можливостей заробити.

Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії України

— З однієї сторони, для українських аграріїв важливішим питанням є розширення квот на безмитне постачання своєї продукції до ЄС. А відкриття кордонів — це скоріше політичне рішення, яке стосується всіх без винятку громадян України. В принципі, фермер або середній сільгоспвиробник і так не мав труднощів з тим, аби поїхати до Європи, наприклад, щоб обмінюватись досвідом зі своїми європейськими справами. На мою думку, не варто боятись, що через безвізовий режим молодь масово покидатиме Україну. Для працевлаштування в іншій країні, зокрема в країні ЄС, все рівно потрібна віза. А «безвіз» працюватиме скоріше для туризму.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB)

— Єдиний практичний наслідок через відкриття «безвізу» з ЄС для наших аграріїв — спрощення процедури перетину кордону. Не доведеться витрачатись на консульські та візові збори, і стане трохи простіше виїхати в Європу, аби взяти участь у виставці і перейняти досвід своїх європейських колег. Старт безвізового режиму з Євросоюзом, на мою думку, не дає більше ніяких результатів.

Марія Дідух, в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації

— При роботі з малими та середніми агровиробниками, особливо з тими, що працюють на ЄС, при встановленні ділових контактів, доволі часто виникає потреба термінового виїзду закордон. Візові процедури і так займають багато часу, якого не завжди вистачає фермерам. Зняття бар’єрів на кордонах з ЄС може дати поштовх нашій економіці. Наші аграрії зможуть вільніше їздити закордон, оперативніше вирішувати питання із своїми закордонними партнерами, які потребують особистої присутності. Тому можна говорити, що непрямим наслідком старту «безвізу» буде збільшення обсягів експорту продукції від малих та середніх агровиробників.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин (№ 7363).

На засіданні Комітету народні депутати розглянули проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин, поданий Президентом України.

Під час обговорення законопроекту було підтримано ініціативу щодо надання об'єднаним територіальним громадам у комунальну власність земель державної власності у межах їх території, що дозволить громадам отримати додаткові кошти для розвитку інфраструктури об'єднаних територіальних громад, стимулюватиме решту сільських, селищних та міських рад до об'єднання.

Прийняття цього законопроекту сприятиме зміцненню матеріальної та фінансової основи об'єднаних територіальних громад, дозволить більш якісно та обґрунтовано планувати розвиток територій, оптимізувати процедуру здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, зменшити корупцію у земельній сфері, захистити майно, корпоративні права і землі, які перебувають у власності та користуванні громадян і юридичних осіб, запобігти протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки.

Реалізація правових норм, визначених цим законопроектом, також призведе до удосконалення процедури оподаткування земель, створення передумов для легалізації сімейних фермерських господарств шляхом набуття фермерами статусу фізичної особи-підприємця — виробника сільськогосподарської продукції та відповідно забезпечення їх повноцінної участі в соціально-економічному житті держави.

За результатами обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений проект Закону за основу.

milkua.info за матеріалами УАК

За останній тиждень в Україні додали в ціні практично всі види мінеральних добрив. Лише амофос і КАС залишились стабільними.

Про це розповів директор з маркетингу компанії «Українські мінеральні добрива» (UMF) Сергій Рубан, пише Latifundist.com.

Як зазначив експерт, амофос продовжує утримувати передові цінові позиції. Так, наразі його можна придбати за ціною в діапазоні від 37 до 44 тис. грн/т. Своєю чергою діамоній фосфат пропонують до продажу від 36 до 40 тис. грн/т.

За словами Сергія Рубана, Карбамід можна придбати в діапазоні від 32 до 34,5 тис. грн за т., що на 100−1000 грн більше, аніж тижнем раніше. Також додається, що КАСи можна придбати за аналогічною ціною, як і тижнем раніше — 24−27 тис. грн/т.

«За останній тиждень мінімальний рівень цін на аміачну селітру зріс і склав 26 тис. грн/т. Водночас максимальна ціна тонни селітри наразі 28 тис. грн/т», — додав Сергій Рубан.

Повідомляється що ціни на рідкий аміак будуть відсутні. Причина — під час війни речовина становить підвищену небезпеку.

milkua.info