Україна скоротила виробництво молока на 0,9%

15-серп-2017

Виробництво молока в Україні в січні-липні 2017 року скоротилося на 0,9% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року — до 6,14 млн т.

Як повідомила Державна служба статистики, виробництво яєць за сім місяців 2017 року зросло на 0,9% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року — до 9,413 млрд шт.

Виробництво м'яса (у живій вазі) в січні-липні зросло на 0,4% — до 1,788 млн т.

Як повідомлялося з посиланням на статистичні дані, виробництво молока в Україні в 2016 році скоротилося на 2,2% в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року — до 10,382 млн тонн, яєць — на 10% - до 15,1 млрд шт. У 2016 році м'яса (в живій вазі) в країні було вироблено 2,324 млн т — на 0,04% більше, ніж у 2015 році.

Державна служба статистика

Більше новин
Обсяги вирощування свинини «відстають» від минулорічних
22-серп-2018

Обсяги вирощування свинини у с.-г. підприємствах на 3,3% менші ніж за 7 місяців 2017-го. Про це повідомляють аналітики Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДССУ.

Таке відхилення відзначається на тлі відставання чисельності промислового поголів'я у порівнянні з відповідним показником на початку серпня 2017-го. З іншого боку, за останніми даними сільгоспвиробники утримують 3,4 млн свиней, тож відхилення від показника роком раніше складає 1,3% чи менше ніж 50 тис. голів.

«На поступове відновлення показників роботи свинарської галузі „натякають“ не тільки скорочення відставання поточних показників від минулорічного рівня та активізація, яка відчутна серед вітчизняних операторів, а й пожвавлення імпорту живих тварин з країн ЄС. Так, за аналізований період українські свиногосподарства імпортували гібридних та чистопорідних тварин сукупною вагою майже 0,6 тис. т сукупною вартістю 3,7 млн дол. США. Тож на такі операції вітчизняні свинарі витратили в 3,6 разів більше ніж за аналогічний період минулого року. При цьому до звичного „розбавлення“ ремонтного молодняку імпортованими чистопородними та гібридними тваринами додався ще й імпорт поросят для відгодівлі. Останнє виступає реакцією відгодівельників на недостатність пропозиції таких країн на внутрішньому ринку. Зауважимо, що середня ціна імпорту товарних поросят вагою 20−35 кг варіювала в межах 3,4−3,7 дол. США/кг, що в цілому відповідало ціні закупівлі таких тварин в Україні», — коментують аналітики АСУ.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об'єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Детальніше
Країни Латинської Америки стурбовані поширенням АЧС
17-серп-2021

22 профільні асоціації в Латинській Америці сформували комітет щодо запобігання подальшого поширення вірусу АЧС в регіоні для огляду регіональних дій та налагодження роботи з посилення санітарного захисту на континенті.

Комітет розпочинає міждержавну кампанію з підвищення обізнаності громадськості та секторів економіки про важливість профілактичної допомоги в боротьбі з африканською чумою свиней (АЧС) в рамках руху, який проводитиме заходи з виробниками, суспільством і керівниками урядів відповідних країн.

На карту поставлені робочі місця і забезпечення продовольством в той час, коли поставки продовольством мають стратегічне значення для країн. 

АЧС, що з'явилася в Домініканській Республіці викликала занепокоєння серед основних країн-виробників свинини в цьому регіоні, таких як США, Канада, Бразилія, оскільки хвороба вже торкнулася економіки Європи та Азії.

pig333.com

Детальніше
Пошук моделі державного контролю сирого молока в Україні
22-бер-2018

15—16 березня пройшов перший консультативний семінар із впровадження пілотної програми державного контролю сирого молока в Україні, організований швейцарсько-українським проектом з безпечності молока.

Про це повідомляє прес—служба проекту. Семінар став платформою, що дала можливість представникам Держпродспоживслужби, Мінагрополітики, підприємств з виробництва, заготівлі та переробки молока, галузевих асоціацій і державних лабораторій ветеринарної медицини у пілотних областях Проекту (Вінницька, Полтавська, Харківська та Миколаївська) спільно обговорити запровадження програми контролю сирого молока, що дозволить виконувати вимоги нового законодавства. Модерував зустріч Марк Грамбергер, керуючий директор Prospex, Бельгія.

Зі вступним словом виступив голова Держпросдпоживслужби Володимир Лапа, який наголосив на змінах у регулюванні та впроваджені ризик-орієнтованого підходу, зокрема із набрання чинності 4 квітня Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (Закон України № 2042—VIII від 18.05.2017). «Наразі якість сирого молока викликає дуже багато дискусій, тому надзвичайно важливо синхронізувати корпоративний і державний контроль», — підсумував Володимир Лапа.

Під час зустрічі експерти швейцарсько-українського проекту з безпечності молока представили законодавче підґрунтя та концепції державного контролю сирого молока в європейських країнах: Німеччині, Італії та Швейцарії. Директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль акцентував увагу на змінах у законодавстві, зокрема вимогах нового Закону України № 2042—VIII від 18.05.2017 в частині державного контролю сирого молока та молозива (ст. 40), а завідувач сектору оцінки ризику Оксана Борейко презентувала концепцію та підходи до програми контролю сирого молока в Україні, наголошуючи на недоліках і перевагах їхнього впровадження для операторів ринку.

Наступні сесії семінару були присвячені роботі в групах, де учасники виявляли основні виклики, які можуть виникати в процесі реалізації програми контролю сирого молока, зокрема на етапах відбору зразків, транспортування, дослідження і аналізу даних, а також запропонували ідеї для потенційних рішень виявлених проблем.

Згодом буде організований наступний семінар для обговорення вже конкретних моделей впровадження програми контролю сирого молока та прийняття консолідованого рішення щодо моделі, яка буде протестована під час пілотного проекту.

safoso

Детальніше
Україна на третину може збільшити ВВП за допомогою АПК
24-жовт-2018

Великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках.

Стверджує аналітик аграрного ринку Олексій Кущ.

За його словами, зараз йдуть жваві суперечки про те, який формат аграрного бізнесу може принести максимальний результат. Інвестиції в малі та середні фермерські господарства — це розвиток мультикультурного аграрного виробництва.

«У той же час, інвестиції в великий аграрний бізнес — це нові технології, зростання валових показників експорту та динаміки ВВП. Крім того, це і локомотив для МСБ, адже у всьому світі існує конвергенція між інвестиційним потенціалом аграрних холдингів і операційними можливостями фермерських господарств, простими словами — інвестувати потрібно в тих, хто дає результат. У цьому контексті дуже небезпечно разом з водою виплеснути і дитину або в міркуваннях про майбутню структуру аграрного ринку — нівелювати вже сформовані ринкові переваги. Модельною економікою, в цьому сенсі, для нас могла б стати Аргентина: за даними українських аналітиків аграрного ринку, обробка 1 000 га площ в цій країні здійснюється 5 працівниками аграрних холдингів або одним фермером, в той час як у нас, даний показник становить 15 осіб для холдингів і до 10 осіб у фермерів. Розвиток конвергенції між великими аграрними холдингами і фермерськими господарствами може привести до системного розвитку аграрного аутсорсингу, наприклад, в сфері спільного використання сільськогосподарської техніки», — впевнений Олексій Кущ.

За його словами, деіндустріалізація нашої економіки — проблема, яка виникла як внаслідок неефективної промислової політики, так і в результаті війни на Донбасі.

«Протягом найближчих 10−15 років, розвиток сектора послуг може дозволити створити в Україні замкнуту модель економічного зростання, але на цей період нам потрібні компенсатори втрати валового продукту внаслідок виведення зі структури економіки частини промислових потужностей південного сходу. Розвиток високопродуктивного аграрного ринку може стати таким компенсатором. Подібний сценарій розвитку проходили практично всі європейські країни — мова не йде про створення в Європі нової аграрної наддержави. Основний посил тут — до тих пір, поки у нас не з'явився розвинений третинний сектор економіки і не завершиться модернізація виробничого потенціалу, країна потребує швидких рішень і результатів, які можна конвертувати в економічне зростання вже завтра. У найближчі кілька років таким джерелом швидких рішень може стати аграрний сектор, що і підтверджується динамікою розвитку галузі сільського господарства за останні роки: поки інші галузі стагнують, аграрний сектор продовжує свій поступальний розвиток. Завдяки продукції цієї галузі генерується більше третини зовнішньої торгівлі країни. У той час як сума дотацій в АПК в 2018 році склала 6,3 млрд грн, або 0,2% ВВП України. Зрозуміло, що для ефективної підтримки АПК цього катастрофічно мало. Крім того, необхідно вдосконалити і методику розподілу цих ресурсів за методом „відкритого вікна“», — зауважує Кущ.

Він нагадав, що сьогодні АПК — фактично донор бюджету України. Сектор дає набагато більше, ніж бере.

«Дотації аграріям необхідно збільшувати, в тому числі і за рахунок фінансування великих підприємств, здатних виконати інвестиційні зобов'язання у вигляді створення нових робочих місць і нарощування обсягу виробництва готової продукції, з постійним підвищенням рівня доданої вартості. Об'єктивно великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках і забезпечують зростання експортної виручки. Формат держдопомоги варто диверсифікувати: якщо великі підприємства потребують допомоги держави для розвитку нових технологій, то фермерські господарства — в компенсації відсоткової ставки і доступних кредитних ресурсах», — говорить Олексій Кущ.

Експерт стверджує, що на аграрному бізнесі лежить і рішення інших важливих завдань: забезпечення продовольчої безпеки і скорочення питомої ваги сировинного експорту за рахунок зростання рівня переробки сировини в готову продукцію.

«Простими словами — експортувати не зерно, а комбікорми та інші продукти з нього. І це лише один штрих майбутньої трансформації аграрної галузі та підвищення її продуктивності. На жаль, з перших днів незалежності Україна обрала найпростіший шлях отримання доходів — замість розвитку технологічного виробництва, ми експортували в основному сировину. Тому сьогодні, як і всі сировинні країни, ми знаходимося в зоні ризику — ми не впливаємо на власний розвиток, адже залежимо від коливання цін на основні види експортованої сировини. Додана вартість — це найкращий індикатор якісного стану національної економіки. Чим вища додана вартість готової продукції базових галузей економіки, тим вище темпи економічного росту», — стверджує Олексій Кущ.

За його словами, єдиний шлях для України позбутися ролі «сировинної країни» — це нарощувати додану вартість в аграрному комплексі шляхом розвитку виробничих потужностей переробки продукції національними виробниками.

«Високотехнологічне, безвідходне виробництво повинно стати метою розвитку українського АПК. Розрахунки втраченої доданої вартості вражають: українська земля щорічно дає урожай в межах 50−60 млн тонн зерна при внутрішніх потребах на рівні 20 млн. т. За цінами сировинних ринків — це всього лише $6 млрд, або 6% ВВП. Збільшивши рівень доданої вартості за рахунок більш глибокої переробки в 5 разів, ми можемо отримати вже $30 млрд або + 30% ВВП, тобто замість нинішніх 3 трлн грн валового продукту вийти на рівень 4 трлн грн в рік і створити при цьому кілька десятків тисяч додаткових робочих місць з високим рівнем заробітних плат і соціальних гарантій», — відмічає експерт.

Олексій Кущ стверджує, що цих показників можна досягти, як то кажуть, на відстані витягнутої руки. Досягти, в тому числі і за рахунок прозорого і ефективного механізму розподілу державних дотацій в АПК, адже цим шляхом йдуть практично всі європейські країни і не тільки.

«Умовно кажучи, ми повинні вирішити, де українці будуть збирати і переробляти урожай: в Польщі або у себе на батьківщині. В такому випадку, збереження робочих місць в десятки разів окупить всі державні витрати на розвиток сектора АПК. За різними оцінками, підвищення рівня доданої вартості в аграрному секторі в п'ять разів призведе до створення до 1 млн нових робочих місць. В цьому випадку ефект мультиплікації призведе до того, що на одну гривню коштів, вкладених в АПК, держава зможе отримати до 20 грн додаткового ВВП. Тобто, інвестиції в розмірі 1,5% ВВП можуть згенерувати до 30% додаткового валового продукту, але з однією базовою умовою: наявністю прозорого механізму розподілу виділених ресурсів і системи контролю за їх цільовим використанням», — додає а Олексій Кущ.

dsnews

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок