Україна продала світу курятини на 80 млн дол. з початку року

Цінова ситуація на ринку м'яса птиці в 2018 році буде визначатися загальною економічною ситуацією в країні і в незначній мірі ціновими трендами на зовнішніх ринках.

Про це в ексклюзивному коментарі AgroPortal.ua повідомив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.

«Ми не прогнозуємо різких цінових коливань, проте відпускні ціни виробників протягом року зростатимуть пропорційно інфляційним показникам і зростання витрат на виробництво. Цінові тренди на яйця будуть перебувати під тиском сезонних чинників і обсягів їх експорту. Як завжди, зниження буде відбуватися в весняно-літній період, а зростання - в осінньо-зимовий», - зазначає Сергій Карпенко.

Говорячи про показники 2018 року, Сергій Карпенко прогнозує, що загальне виробництво м'яса птиці складе 1260 тис. тонн у забійній вазі, з яких промислове виробництво складе тисячі шістдесят сім тис. тонн, що на 4,5% більше, ніж в 2016 році.

«Експорт м'яса птиці в цьому році очікується на рівні 290 тис. тонн. Що стосується виробництва яєць, то завдяки певній стабілізації виробництва в яєчному секторі в минулому році в 2018 році тенденції зростання збережуться і виробництво складе 16,1 млрд штук», - зазначає Сергій Карпенко.

AgroPortal.ua

Агропромисловий комплекс залишається лідером серед галузей економіки в структурі експорту. За підсумками минулого року, 45% закордонних продажів у 2020 році склала саме продукція АПК. Серед рекордсменів за обсягами експорту в галузі тваринництва були виробники курятини та меду, повідомляють у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки”.

«Характерною рисою минулого року для вітчизняного аграрного сектору економіки стала низка рекордів за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки. Знову за підсумками календарного 2020 року зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту соняшникової олії – 6,9 млн т та м`яса птиці – 431 тис. т. Серед товарів, що не належать до найбільш вагомих у переліку закордонних поставок, було досягнуто максимальні кількісні значення в експорті меду (81 тис. т), заморожених плодів і ягід (55 тис. т) та ін. Вирішальним для сумарного зростання експорту продукції АПК 2020 року стало збільшення обсягів постачань до Азії, які торік досягли свого найбільшого значення за період незалежності України», – зазначає Микола Пугачов, заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки».

Meat-Inform

Держпродспоживслужба представила другу публікацію, присвячену аналізу вимог КНР та ЄС до безпечності харчових продуктів «Максимально допустимі рівні вмісту забруднюючих речовин у харчових продуктах в ЄC та КНР».

Зазначена публікація продовжує серію запланованих матеріалів, метою яких є інформування виробників харчових продуктів про вимоги наших торговельних партнерів.

Публікацію підготовано проектом Групи Світового банку «Реформування інвестиційного клімату в Україні» за фінансової підтримки Швейцарського агентства розвитку (SECO). До створення цього документа долучилися і міжнародні експерти, і фахівці Держпродспоживслужби України. Публікація стане в пригоді виробникам, які зацікавленні у відкритті ринків ЄС та КНР.

Першу публікацію, що вивчає вимоги КНР та ЄС до безпечності харчових продуктів «Порівняння показників мікробіологічних критеріїв у харчових продуктах в ЄС та КНР», розміщено на офіційних сайтах Держпродспоживслужби та Світового банку.

milkua.info

До затримки посліду більш схильні корови, що отримують неповноцінний раціон (надлишок протеїну за білкового перегодовування, дефіцит вітамінів А, D, E, мінеральних речовин: йоду, кобальту, міді, селену), тварини з ожирінням і виснаженням, а також ті, що мають гіподинамію (наприклад, за стійлово-прив'язної системи утримання корів у господарстві).

Аби уникнути затримання посліду, раціон тільних корів повинен бути повноцінним і збалансованим за кількістю енергії, протеїну, вуглеводів, незамінних амінокислот, жирів, вітамінів та мінеральних речовин.

Для годівлі тільних корів застосовують тільки якісний корм, незабруднений грибами, патогенними мікроорганізмами й іншими сполуками, що можуть спричинити інтоксикацію.

Тому не рідше ніж один раз на квартал треба планувати й проводити лабораторні дослідження щодо якості та безпечності кормів. Необхідно визначати хімічний склад і поживність кормів раціону й проводити біохімічні дослідження крові 10−15% корів на початку сухостійного періоду, у 7−8 місяців тільності, через 10−20 днів після отелення та у неплідних тварин.

За біохімічним аналізом крові з урахуванням хімічного складу кормів раціонів по всіх елементах живлення можна прогнозувати виникнення у корів патологій, своєчасно вжити необхідні заходи та за потреби балансувати раціон і поповнювати його дефіцитними мікроелементами, зокрема, преміксами.

agrotimes