Рекордний обсяг курятини експортувала Україна в 2020 році

Європейський ринок свиней забійних кондицій зіткнувся зі стримуючими факторами поточного тижня. Так, невдоволення на ринку викликали занижені ціни від деяких німецьких м'ясопереробних компаній.  

Загалом, ринок живця характеризувався невеликою кількістю свиней на забій. Зі зростанням температури, нарешті, попит на м'ясо для барбекю помітно збільшився, що активізувало європейський ринок свинини. Оскільки почався «наплив» відпочиваючих у південно-європейські курортні регіони, попит там значно перевищує пропозицію. Тож котирування в Іспанії продовжують утримувати лідерську позицію у ціновій структурі п'яти найбільших свинарських країн-членів ЄС. У рейтингу данські котирування випереджають ціни у Нідерландах, які повідомили про ріст на 1%. Про незмінні котивування повідомляють Бельгія та Великобританія.  

Хоча експорт свинини до Китаю в цілому залишається на стабільно високому рівні, деякі німецькі компанії пригальмовують визхідну тенденцію, відмовляючись від підвищення цін. З огляду на ситуацію на ринку живця, такий крок відразу розкритикували маркетологи з усього світу. 

Таблицю цін на свиней забійних кондицій у ЄС дивіться тут

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Цього року ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс»» за підтримки партнерів фірми HOG SLAT Україна відкриває лабораторію для студентів у Сумському національному аграрному університеті вартістю понад 1,7 млн грн, повідомляє AgroTimes.

«Коли на „Глобинський свинокомплекс“ почали приїжджати студенти для проходження практики, стало зрозуміло, що вони не знайомі з сучасним обладнанням і отримують дещо застарілі знання. Аграрна галузь розвивається настільки швидко, що вітчизняна освіта не встигає за її темпами», — розповідає Дарія Пархоменко, заступниця директора компанії по роботі з персоналом.

У лабораторії змодельовано всі виробничі процеси — від утримання тварин, роздачі для них кормів та їх напування до регулювання температури та вентиляції. В лабораторії встановлено мультимедійну систему яка дозволяє візуалізувати процеси, що проходять на фермах, у комбікормових цехах, куди стороннім особам через складну епізоотичну ситуацію потрапити неможливо.

«У лабораторії планується під час проведення занять паралельно з отриманням практичних навичок переглядати тематичні відео уроки, відзняті в реальному часі на виробництві з відзначенням вірних рішень і основних типових помилок при виконанні основних і допоміжних операцій», — додають у компанії.

Впровадження дуальної освіти, спонукало компанію відкривати лабораторії в освітніх закладах. Таким чином «Глобинський свинокомплекс» облаштував 3 лабораторії. Перша устатковується у Маловисторопському коледжі СНАУ і обійшлася підприємству в 360 тис. грн, а лабораторія з переробки м’яса в Сумському національному аграрному університеті, на яку минулого року «Глобинський м’ясокомбінат» також передав обладнання та виділив кошти на ремонт приміщення, коштувала близько 4,5 млн грн.

agravery.com

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що до 1 вересня триває прийом документів для нарахування дотації за приріст корів, йдеться на сайті відомства. 

Якщо суб'єкт господарювання збільшив поголів'я корів за рахунок власного відтворення, то він може отримати дотацію в розмірі 30 000 гривень за одну наявну прирощену голову корови.

Документи подаються до 1 вересня поточного року до структурних підрозділів облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

Для отримання дотації необхідно подати такі документи:

• заявку;
• довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;
• копію звіту про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами (форма № 24 (річна) станом на 1 січня;
• копію звіту про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин (форма 24-сг (місячна) за січень — червень поточного року;
• виданий в установленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру тварин про загальну кількість наявних ідентифікованих та зареєстрованих в установленому порядку корів, зокрема корів, що народжені у господарстві суб'єкта господарювання, який є юридичною особою і власником корів, станом на 1 січня та 1 липня поточного року.

Детальну інформацію (форму заявки, номер телефону контактної особи, відповідальної за даний напрям державної підтримки, тощо) розміщено за посиланням.

За 9 місяців 2021 року оборот торгівлі агропродовольчими товарами між Україною та Азією збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 20% і сягнув показника у $10 млрд. Про це поінформував заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки Микола Пугачов, передає «ПроАгро Груп».

При цьому, зазначив він, додатне для нашої країни сальдо торгівлі вдалось збільшити до $8 млрд. завдяки зростанню вітчизняного експорту (+$1,5 млрд.), яке перевищило ріст імпорту з країн азійського регіону (+$0,1 млрд.).

«Головними торговельними партнерами для України в Азії в контексті експорту цьогоріч виступають Китай, Індія, Туреччина, Індонезія, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Пакистан та Ізраїль. Сумарно ці країни акумулюють понад 4/5 вартісних обсягів наших продажів в цей регіон», – зазначив Микола Пугачов.

У якості постачальників продовольства найбільші за вартістю закупівлі вітчизняні компанії-імпортери здійснюють в Туреччині, Індонезії, Китаї та Індії, звідки надходить 76 % від всього азійського імпорту.

«Оскільки Азія є найбільшим ринком збуту для української агропродовольчої продукції, товарна структура нашого експорту в цьому регіоні цілком віддзеркалює загальну. Вона представлена переважно зерновими та олійними культурами, олією, залишками переробки харчової промисловості та м’ясопродуктами. Натомість з азійських країн Україна імпортує в основному екзотичні фрукти, пальмову олію, насіння олійних культур, чай та каву», – поінформував спеціаліст.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2021 році Україна може оновити минулорічний рекорд аграрного експорту до країн Азії у $10,9 млрд. На користь такого очікуваного результату свідчить зростаюча динаміка поставок вітчизняної сільгосппродукції до країн цього регіону впродовж понад 10 років, яка зберігалась навіть у період 2014-2016 років, коли значний негативний вплив відчувався внаслідок подій у Криму та на Донбасі. Водночас комплексна потенційна ємність ринку країн Азії залишається для українських постачальників невикористаною, оскільки наразі попит на продовольство у цьому регіоні зростає дуже динамічно, підсумував Микола Пугачов.