Вийшла друга публікація щодо максимально допустимих рівнів вмісту забруднюючих речовин у харчових продуктах у ЄC та КНР

За прогнозами експертів, до 2030 року попит на молочну продукцію в світі зросте на 25%. Сучасні топові експортери, такі як Нова Зеландія, Австралія, Європа та США не зможуть повністю покрити попит, тому Україна має хороший значний потенціал для задоволення такого зростаючого попиту.

«Фахівці вказали на ряд факторів, які потрібно удосконалити, аби Україна могла стати потужним гравцем на світовому ринку. Асоціація виробників молока (АВМ) вже кілька років активно працює над більшістю з них, а саме над збільшенням продуктивності корів, створенням кооперативів та контролем безпечності і якості молочних продуктів», — зазначила Ганна Лавренюк, віце-президент АВМ.

«Крім того, обов’язковим пунктом на шляху розвитку України, як потужної молочної країни є рух в напрямку відкриття нових країн для експорту. На сьогодні, географія українського експорту більше націлена на країни пострадянського простору, а такі найбільші імпортери як Гонконг, Китай, Алжир, Венесуела, ОАЕ нами практично не досліджено» — поділилась Яна Музиченко, аналітик АВМ.

Наразі Україна займає 18 місце у світі за виробництвом молока. Ціна українського молока на 16% нижча світової, що підвищує нашу конкурентоспроможність у порівнянні з іншими країнами.

Прес-служба АВМ

Україна та Ангола узгодили форму сертифікатів для поставки української тваринницької продукції та узгодили до підписання Меморандум про порозуміння між профільними відомствами.

Про це повідомив віце-президент Торгово-промислової палати України Сергій Свистіль на своїй сторінці в Facebook.

«Крок за кроком покращується ситуація щодо налагодження економічного співробітництва з Анголою в аграрному секторі. Вже можна констатувати відповідний прогрес», ― зазначив Свистіль.

Так, було затверджено форму сертифікатів відповідності для тваринницької продукції, пройшов обмін делегаціями з питань продовольчого контролю, підготовлено та узгоджено до підписання Меморандум про порозуміння між профільними відомствами двох країн, тощо.

«Вже зараз можна розпочати роботу щодо поставки до Анголи певної категорії товарів, що потребують контролю з боку служби ветеринарного контролю», ― зауважив віце-президент ТПП.

Нагадаємо, в Китаї чекають на нішеву продукцію з України, зокрема, на готові продукти харчування, і овочі та фрукти, органіку.

milkua.info

Підприємства, що займаються вирощуванням великої рогатої худоби, сьогодні працюють у звичайному режимі. Проте всі знаходяться в стані очікування — поки незрозуміло, як ситуація з поширенням коронавірусної хвороби розвиватиметься далі.

Про це розповів засновник Школи м'ясного скотарства Іон Морару.

На його погляд, робити якісь прогнози поки зарано. Проте попит на молоко і молочні продукти, скоріш за все, буде триматися на тому ж рівні, що і в минулі роки. Тому потреба переробників у сировині не зазнає різких змін.

Звісно, буде сезонне зниження ціни на закупівлю молока-сировини, але це прогнозовано.

«Скотарів зараз більше турбують ціни на протеїнові компоненти, на зернові та добавки. Також „на носі“ початок сінажування ранніх культур і необхідно все організувати», — говорить фахівець.

Окрім того Іон Морару висловив побоювання, що після зняття карантину може відбутися дуже значний відтік працюючого населення.

«В усіх країнах Європейського Союзу відкрито заявляють про дефіцит робочої сили, а це сильно простимулює наших людей покинути країну та створить на внутрішньому ринку ще сильніший дефіцит робочої сили», — говорить він.

Загострить ситуацію і той фактор, що за час карантину українці проїдять власні запаси, а пропозиції з працевлаштування всередині держави будуть не надто привабливі.

«Тому в кризовій ситуації яка поступово складається в нашому українському (і не тільки) скотарстві, вирішальними будуть не роботи і роботизація ферм, не станції випоювання телят, не супер-чудо вентиляція, не чудодійні добавки в годівлі та лікуванні, а люди! — говорить Іон Морару. — Я бував на сотнях ферм, і не один фермер мені не похвалився, що він має робота чи використовує якусь добавку. Кожний акцентував на тому, що найголовніше в його успіху це — люди!»

Тому, вважає він, необхідно працювати:

з людьми, які задіяні в селекційній роботі;

з людьми, які задіяні в роботі по відтворенню;

з людьми, які задіяні в вирощуванні ремонтного молодняку;

з людьми, які задіяні в годівлі;

з людьми, які задіяні в кормовиробництві;

з людьми, які задіяні в процесах доїння, відгодівлі.

Тобто зі всіма, хто працює безпосередньо у виробництві молока та яловичини.

AgroPortal.ua

Практично у всіх областях аграрії розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 417,3 тис. га (3%) при врожайності 26,3 ц/га, намолочено 1,1 млн т зерна нового врожаю в т.ч.:

• озимого ячменю обмолочено 254,3 тис. га при врожайності 28,2 ц/га намолочено 717,8 тис. т;
• озимої пшениці обмолочено 147,9 тис. га, при врожайності 24,1 ц/га намолочено 355,8 тис. т;
• гороху обмолочено 15,1 тис. га, при врожайності 16,2 ц/га намолочено 24,6 тис. т;
• Крім того сільгосптоваровиробники 8 областей розпочали збирання озимого ріпаку, який обмолочено на площі 43,5 тис. га, (4%) намолочено 67,3 тис. т насіння при урожайності 15,5 ц/га.

аgravery.com