Україна чудово підходить для вирощування страусів

28-груд-2019

За останні десятиліття в Україні з’явилося багато невеликих страусових ферм. Вирощувати цих птахів вигідно, адже на реалізацію йде все – шкіра, пір’я, яйця, м’ясо та субпродукти.

Хоча страуси походять з Африки, вони зовсім не бояться холоду, рідко хворіють і не потребують надто прискіпливого догляду, запевняє ветеринар з Дніпропетровщини Руслан Кравченко, який працює на підприємстві, де поголів’я страусів складає 730 голів.

«Виростити страуса в Україні нескладно. Птах невибагливий навіть до корму, годується сінажем, силосом із застосуванням концентрованих кормів. Відмінна риса страусів – це гарне здоров’я, вони нічим не хворіють, мають дуже стійкий імунітет до всіх хвороб. Цікаво, що страусенята народжуються з внутрішнім жовтком, в якому є всі необхідні поживні речовини для їх життя. Протягом 2-3 тижнів він розсмоктується, і вони можуть перебувати близько 6 днів без води та корму», – говорить пан Кравченко.

Вакцинують страусенят лише від однієї хвороби – Ньюкасла, додає ветеринар. Вакцину від цього захворювання птиці держава надає безкоштовно.

Meat-Inform

Більше новин
Набрав чинності Порядок ідентифікації та реєстрації свиней
20-бер-2018

2 березня 2018 року набрав чинності після опублікування в Офіційному віснику України наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 грудня 2017 року № 639 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації свиней», зареєстрований Міністерством юстиції України 07 лютого 2018 року за № 154/31606.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

З повним текстом Порядку можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0154-18 та на сайті державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» в розділі «Законодавство» за посиланням: https://www.agro-id.gov.ua/639-2/ .

pigua.info

Детальніше
Втрати при зборі зернових складають до 10% — Милованов
14-лют-2020

Аграріям необхідно звернути увагу на проекти оптимізації обробки та збору врожаю зернових культур, яка підвищує раціональність використання збиральної техніки. 
Таку думку висловив Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, на своїй сторінці у Facebook. «Зараз втрати при зборі зернових можуть складати до 10%. У масштабі держави — це значні кошти. Додана вартість на гектар складає 50% від відповідного показника у Польщі. Тож нам є куди зростати», — зазначив Милованов. За словами міністра, молоді вчені розробили інноваційні проекти із пропозиціями по оптимізації обробки та збору врожаю зернових культур, яка підвищує раціональність використання збиральної техніки. «Розробка допомагає приймати більш ефективні управлінські рішення та досягати більшої продуктивності», — наголошує Милованов. Міністр вважає, що держава має стимулювати розвиток винахідництва. «Інвестиції у людину разом із ініціативами по залученню інвестицій в економіку (капітальні інвестиції з держбюджету, приватизація, концесії, індустріальні парки, програми підтримки МСБ) дозволять країні досягти амбітних темпів зростання добробуту людей. Через легальну роботу з гідною оплатою праці та умовами ведення бізнесу», — підкреслив міністр. Нагадаємо, за результатами дослідження фермери можуть уникнути мільярдів євро збитків, захищаючи свої культури інноваційними продуктами.

Джерело: Agravery.com

 

Детальніше
Лещенко озвучив стратегії українського агроринку на найближчі 10 років
07-черв-2021

Через 10 років уряд бачить Україну з правом громадян на володіння та розпорядження землею, відновленим зрошенням та дренажем, розбудованою інфраструктурою, розвиненим органічним виробництвом, вдосконаленими стандартами безпеки харчових продуктів.

Про це розповів Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, передає Інформаційно-аналітичний портал АПК-України.

«Рівно рік тому я як голова Держгеокадастру говорив про необхідність повернення земель громадам, проведення аудиту, прийняття основоположних земельних законів, запуск ринку землі, відновлення Міністерства аграрної політики. Наразі я в статусі міністра агрополітики й мені не соромно, адже мої слова не були пустими. За рік поставлені цілі було виконано», — зауважує міністр.

Однак, деякі проблеми, які були озвучені раніше, звучать і сьогодні. Це означає, що країна потребує не обіцянок, а конкретних дій.

«Саме це Мінагрополітики визначає своїм викликом і пріоритетом. У цьому контексті підтримую слова Андрія Ставніцера, співвласник компанії „ТІС“, що для того, щоб розв’язати проблеми, їх потрібно спершу озвучити», — коментує Лещенко.

Крім того, стратегія аграрного сектору до 2030 року, яка вже затверджена урядом, гнучка і її реалізація потребує діалогу. Через 10 років уряд бачить країну з правом громадян на володіння та розпорядження землею, відновленим зрошенням та дренажем, розбудованою інфраструктурою, розвиненим органічним виробництвом, вдосконаленими стандартами безпеки харчових продуктів.

«Також ми бачимо країну із усуненням існуючих недоліків системи оподаткування сільськогосподарського сектору, подовженням ланцюга створення доданої вартості, із сформованими перевагами для експорту продукції з високою доданою вартістю. І, звичайно, міністерством, яке займається політикою і розвитком агросектору, а не управлінням державними підприємствами та створенням бюрократії», — підсумував Роман Лещенко.

Детальніше
Україна має всі шанси збільшити врожайність попри війну
18-серп-2022

Посівних площ менше, а отже врожаї мають стати вищими. Таку мету цього року й надалі ставлять собі українські аграрії. І парламент цьому активно сприяє. Зокрема, ухваливши законопроект №4558, який унормовує використання в Україні пестицидів та агрохімікатів. Передає пресслужба Верховної Ради України. 

«Обробка рослин — необхідність, адже пестициди є для них своєрідними ліками. І саме ця процедура впливає на збільшення показників врожайності, — зазначає Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду. — Однак у сфері поводження з пестицидами існує низка проблем. Зокрема, використання фальсифікатів, а також недостатня поінформованість аграріїв та бджолярів щодо складу пестицидів, властивостей речовин, впливу на здоров’я людини, бджіл та стану навколишнього середовища».
За оцінками експертів, сьогодні в Україні чи не третина пестицидів — фальсифікати, які ввозять в країну фізичні особи. Використання таких засобів шкодить людям та навколишньому середовищу.

Законопроект забороняє ввезення пестицидів фізособам. Також запроваджуються європейські вимоги до пакування та маркування пестицидів так, аби мінімізувати імовірність їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, ліки чи корм. Ще одна норма документу — запровадження публічного електронного реєстру пестицидів та агрохімікатів з максимально повною інформацією про препарати, доступ до якого матимуть фермери і бджолярі.

«За рівнем використання пестицидів Україна нині посідає невисоку 17- ю позицію у світі. Однак у суспільстві є дещо стереотипне негативне ставлення до цих препаратів. Єдиний спосіб це змінити — зробити використання „ліків“ для рослин максимально правильним, з дотриманням усіх норм. Це дасть можливість покращити й збільшити наші врожаї, що в умовах війни є просто необхідним», — підсумував Олександр Гайду.

аgravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок