Лещенко озвучив стратегії українського агроринку на найближчі 10 років

07-черв-2021

Через 10 років уряд бачить Україну з правом громадян на володіння та розпорядження землею, відновленим зрошенням та дренажем, розбудованою інфраструктурою, розвиненим органічним виробництвом, вдосконаленими стандартами безпеки харчових продуктів.

Про це розповів Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, передає Інформаційно-аналітичний портал АПК-України.

«Рівно рік тому я як голова Держгеокадастру говорив про необхідність повернення земель громадам, проведення аудиту, прийняття основоположних земельних законів, запуск ринку землі, відновлення Міністерства аграрної політики. Наразі я в статусі міністра агрополітики й мені не соромно, адже мої слова не були пустими. За рік поставлені цілі було виконано», — зауважує міністр.

Однак, деякі проблеми, які були озвучені раніше, звучать і сьогодні. Це означає, що країна потребує не обіцянок, а конкретних дій.

«Саме це Мінагрополітики визначає своїм викликом і пріоритетом. У цьому контексті підтримую слова Андрія Ставніцера, співвласник компанії „ТІС“, що для того, щоб розв’язати проблеми, їх потрібно спершу озвучити», — коментує Лещенко.

Крім того, стратегія аграрного сектору до 2030 року, яка вже затверджена урядом, гнучка і її реалізація потребує діалогу. Через 10 років уряд бачить країну з правом громадян на володіння та розпорядження землею, відновленим зрошенням та дренажем, розбудованою інфраструктурою, розвиненим органічним виробництвом, вдосконаленими стандартами безпеки харчових продуктів.

«Також ми бачимо країну із усуненням існуючих недоліків системи оподаткування сільськогосподарського сектору, подовженням ланцюга створення доданої вартості, із сформованими перевагами для експорту продукції з високою доданою вартістю. І, звичайно, міністерством, яке займається політикою і розвитком агросектору, а не управлінням державними підприємствами та створенням бюрократії», — підсумував Роман Лещенко.

Більше новин
Agro Animal Show: Заплануйте відвідати захід, який найбільш цікавий вам!
14-січ-2019

Друзі!
У наш час виставки – це не тільки презентація компаній, що представлені на ринку, а й цікава ділова програма, присвячена актуальним темам у галузі. Так, в рамках виставки ефективного тваринництва та птахівництва Agro Animal Show/Агро Енімал Шоу ми готуємо ряд заходів, що присвячені проблемам та перспективам розвитку напрямків тваринництва. Ось лише деякі з них:
• Майстер-клас: «Оптимізація молочного бізнесу» (19 лютого).
• Семінар: «Ефективне свинарство: Прибуткове стадо» (19 лютого).
• V БРИТАНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ АГРОБІЗНЕС ФОРУМ. СВИНОФЕРМА МАЙБУТНЬОГО (20 лютого).
• Науково-практичний семінар: «Сучасне кролівництво. Інновації. Технології. Практичний досвід» (21 лютого).

Заплануйте відвідати захід, який найбільш цікавий вам!
Детальна програма вже зовсім скоро буде доступна на сайті: www.animal-show.kiev.ua

Детальніше
В Україні планують встановити нульову ставку ПДВ на біопаливо
06-квіт-2022

Верховна Рада України на засіданні 1 квітня прийняла за основу законопроєкт №7233 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо справляння єдиного внеску та обліку спирту етилового денатурованого та продукції хімічного і технічного призначення», яким передбачається встановлення нульової ставки ПДВ на біопаливо.

В пояснювальній записці вказано, що проект закону розроблений з метою вдосконалення норм щодо справляння єдиного внеску та забезпечення сприятливих умов для виробництва спирту етилового денатурованого, біоетанолу, продукції хімічного і технічного призначення, у тому числі дезінфікуючих засобів, парфумерно-косметичної продукції, у виробництві яких використовують спирт етиловий денатурований, а також оцту з харчової сировини, який виробляється зі спирту етилового неденатурованого, що сприятиме розвитку спиртової галузі та суміжних галузей.

«Документ передбачає встановлення нульової ставки податку на біоетанол, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу. Нульова ставка також передбачена для етилового спирту, який використовується для виробництва ліків, органічного синтезу, виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів», — зазначають в ukrinform.ua.

Крім того, законопроєкт встановлює, що кожне місце отримання та місце відпуску у виробництво спирту етилового неденатурованого потрібно обладнати витратомірами-лічильниками.

Такі витратоміри повинні бути зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого етилового спирту.

Звернемо увагу, що водночас заборонятиметься отримання та відпуск етилового спирту у виробництво продукції з його використанням без зареєстрованих витратомірів-лічильників або масових витратомірів.

аgravery.com

Детальніше
Аграрії представили пропозиції з удосконалення механізму державної підтримки аграрної галузі у 2019 році
17-жовт-2018

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) розробила пропозиції щодо удосконалення механізму державної підтримки аграрної галузі на 2019 рік, запропонованого урядом, задля уникнення помилок, що були допущені у поточному році. Ці пропозиції були підтримані усіма найбільшими аграрними асоціаціями, що входять до складу Всеукраїнського аграрного форуму, низкою народних депутатів та представлені у ході прес-конференції 16 жовтня в Києві.

«Ми вкрай незадоволені тим, що відбувається у сфері державної підтримки в цьому році, і що уряд запропонував робити в наступному… У 2018 році на державну підтримку аграрної галузі було спрямовано 6,311 млрд грн, з яких станом на 20 серпня використано всього 777 млн грн, що становить 12% від загальної суми. Це означає, що програми не працюють. І незважаючи на це, уряд не прислуховується до порад експертів, а залишає все як є і навіть погіршує ситуацію», — сказав заступник голови ВАР Михайло Соколов у ході прес-конференції.

За його словами, для вирішення найгостріших проблем, що постали перед українським аграрним сектором, необхідно ухвалити поправки до проекту Державного бюджету України на 2019 рік.

Перша пропозиція ВАР стосується програми здешевлення кредитів. Так, пропонується збільшити суми виділених коштів з 127 млн грн, як мінімум, до 727 млн грн та обмежити суми компенсації відсоткової ставки за кредитами у 10 млн грн в одні руки, з урахуванням пов'язаних осіб.

«Ми пропонуємо істотно збільшити фінансування програми здешевлення кредитів. Залишити тільки одне обмеження, згідно якого сума компенсації на одну компанію не повинна перевищувати 10 млн грн. Всі інші обмеження, які роблять цю програму неефективною, треба скасувати. В такому випадку допомога буде надана маленьким і середнім господарствам. Звісно, великі господарства теж зможуть отримати цю суму, але для них вона не становитиме інтересу, оскільки буде замалою», — прокоментував дану пропозицію Соколов.

По-друге, аграрії пропонують повернути програму так званої «квазіакумуляції ПДВ», що була запроваджена у 2017 році, та повністю скасована цьогоріч. Її перевагою був автоматичний та прозорий розподіл коштів між сільгоспвиробниками, без втручання чиновників. Однак керуючись політичними мотивами профільне міністерство замість того, щоб виправити недоліки в роботі даної програми, які були виявлені у 2017 році, повністю припинило її фінансування. А тому сільгоспвиробники вимагають у 2019 році збільшити його до 2 млрд грн та виплачувати ці кошти пропорційно виручці.

По-третє, ВАР пропонує внести правки у діючу програму часткової компенсації вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва, яка станом на кінець серпня була вибрана усього на 21% (з виділених 945 млрд грн аграрії отримали усього 196 млн грн). При цьому, незважаючи на те, що ця програма вже два роки демонструє свою неефективність, уряд планує у 2019 році збільшити її фінансування до 1,382 млрд грн.

Таким чином, задля підвищення ефективності програми компенсації вартості придбаної української техніки, пропозиції ВАР полягають у наступному:

розширити перелік вітчизняної техніки і обладнання, закупівля яких компенсується державою, в тому числі на обладнання для меліорації і вагони-зерновози;

компенсацію при закупівлі вагонів-зерновозів мають отримувати всі юридичні особи, включаючи кооперативи, які об'єднують сільськогосподарських виробників, але самі не є сільськогосподарськими виробниками;

зменшити ступінь локалізації тракторів та інших самохідних енергетичних засобів сільськогосподарського призначення вітчизняного виробництва до 20%.

І по-четверте, для того, аби програма підтримки фермерських господарств, на яку у 2018 році був виділений 1 млрд грн, стала ефективною, необхідно зробити виплату дотацій пропорційно легальній виручці від продажу сільськогосподарської продукції, а також підтримувати усіх малих сільськогосподарських товаровиробників, у яких в обробці перебуває менше 500 га землі, незалежно від форми власності.

«Давайте зробимо так, щоб фінансова підтримка малих сільгоспвиробників була справедливою. Щоб в ній брали участь усі малі господарства, які обробляють менше 500 га, а не лише ті, що зареєстровані як «фермерські господарства», — сказав Соколов, додавши, що діюча редакція даної норми є дискримінаційною.

Для збільшення видатків на вказані вище програми, було запропоновано скорочення видатків на програми, які або взагалі не виконувалися, або за якими кошти отримують переважно великі холдинги.

Зокрема, мова йде про напрями:

компенсація ставки по кредитах для розвитку вівчарства, козівництва, бджільництва, звірівництва, кролівництва, шовківництва та аквакультури (було виділено 200 млн грн, станом на кінець серпня залишилося не використаними 199,7 млн грн);

дотація на утримання молодняка великої рогатої худоби фізичним особам (виділено 700 млн грн, залишок становить 693,2 млн грн);

відшкодування витрат на будівництво і реконструкцію тваринницьких комплексів, профінансовану за рахунок кредитів (виділено 1 100 млн грн, залишок -1 098 млн грн);

відшкодування витрат на будівництво тваринницьких комплексів (виділено 1 200 млн грн, залишок 980 млн грн).

Наведені цифри взяті з офіційного звіту профільного міністерства станом на 20 серпня 2018 року. На жаль, більш свіжі цифри Мінагропрод не надає навіть на запити народних депутатів. Так само відомство не розкриває, хто вже отримав зазначені кошти, або планує їх отримати в поточному році. І замість того, щоб дослухатись до учасників ринку та провести роботу над помилками, міністерство пропонує в наступному році навіть збільшити фінансування програм, які довели цілковиту неефективність у 2018 році.

Наведені пропозиції з удосконалення запропонованого механізму державної підтримки аграрної галузі були сформульовані та направлені до голів парламентських фракцій, аграрного та бюджетного комітетів. Однак робоча група при бюджетному комітеті вирішила, що відповідні напрацювання необхідно відхилити, залишивши все, як є.

При цьому, відповідно до результатів порівняльного аналізу ОЕСР щодо частки державної підтримки в об'ємі реалізації аграрної продукції у ЄС та Україні, якщо в Європі цей показник на кінець 2017 року становив 18,3%, то в Україні він був від'ємним.

«ОЕСР враховує і те, що держава дає, і те, що забирає, наприклад, через дорогу логістику. В Україні цей показник негативний і становить „мінус“ 7,1%. Тобто нам держава дає менше, ніж забирає. Якщо уряд реалізує механізм державної підтримки аграрної галузі на 2019 рік буз урахування наших правок, цей показник скоротиться ще більше і складе понад 10% нижче нуля», — підсумував Соколов.

Нагадаємо, Всеукраїнська Аграрна Рада оскаржує неефективний механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку. Окружний адміністративний суд Києва прийняв відповідний позов до розгляду та назначив дату попереднього засідання на 6 листопада 2018 року.

uacouncil

Детальніше
Війна росії проти України посилює світовий попит на сою
25-бер-2022

Світові ціни на сою та продукти її переробки поступово зростають по мірі збирання врожаю у Південній Америці, де підтверджуються найгірші прогнози виробництва. Війна росії проти України посилює світовий попит на сою та соєву олію через скорочення поставок соняшникової олії з чорноморського регіону. Про це повідомляє прес-служба Електронної зернової біржі України Graintrade.

«За даними агенції AgRural, соя в Бразилії зібрана на 69% площ, що на 10% випереджає торішні темпи, а в основних штатах-виробниках Мату-Гросу та Мату-Гросу-ду-Сул роботи майже завершені», — йдеться в повідомленні.
Дощі уповільнюють збирання, проте сприяють розвитку посівів кукурудзи другого врожаю. Внаслідок дефіциту опадів у грудні та січні врожайність сої в поточному сезоні виявилася нижчою, ніж очікувалося, тому експерти агенції Conab залишили прогноз виробництва сої в Бразилії у 2021/22 МР на рівні 122,8 млн т, тоді як USDA у березні оцінив його у 127 млн т.

Дощі уповільнюють збирання, проте сприяють розвитку посівів кукурудзи другого врожаю. Внаслідок дефіциту опадів у грудні та січні врожайність сої в поточному сезоні виявилася нижчою, ніж очікувалося, тому експерти агенції Conab залишили прогноз виробництва сої в Бразилії у 2021/22 МР на рівні 122,8 млн т, тоді як USDA у березні оцінив його у 127 млн т.

«Зернова біржа Буенос-Айресу (BAGE) знизила прогноз виробництва сої в Аргентині на 1,1 млн т до 42 млн т, що також поступатиметься березневому прогнозу USDA у 43,5 млн т. За оцінками аналітиків Асоціації виробників зернових та олійних Парагваю (APS), врожай сої в країні у 2021/22 МР стане найгіршим в історії та не перевищить 3 млн т, що на мільйон тонн поступатиметься торішньому показнику, хоча USDA у березні прогнозував його в межах 5,3 млн т», — додають експерти.

Крім того, травневі ф’ючерси на сою в Чикаго з 21 березня виросли на 1,7% до 623,5 $/т, але загалом за місяць додали лише 1,7% ціни, оскільки попит з боку Китаю залишається низьким. Водночас травневі ф’ючерси на соєву олію виросли на 3% до 1640 $/т, додавши за місяць 5,7% на тлі посилення попиту з боку Індії внаслідок відсутності поставок соняшникової олії з України та зменшення поставок з росії.

«Військове вторгнення росії до України продовжує негативно впливати на світову економіку, і аналітики не можуть спрогнозувати, коли ж завершиться ця безглузда війна. Україна поступово відновлює роботу переробних підприємств в регіонах, де не йдуть бойові дії. Переробники купують сою обмеженими партіями з доставкою на завод за ціною 16−16,5 тис. грн/т. Проте обсяги переробки залишаються низькими через відсутність експортних поставок та низький попит на жом та шрот. Ціни попиту на соєвий жом з доставкою на західний кордон складають 460−480 $/т, а на соєву олію — 1350−1400 $/т», — підкреслюють фахівці.
Звернемо увагу, що соняшник переробники майже не купують, оскільки мають значні запаси шроту та олії, які намагаються реалізовувати через порти Румунії та Польщі.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок