Україна залишається у ТОП-3 постачальників курятини до Європи

Використання β-кислот хмелю в якості дієтичної добавки для курчат-бройлерів може надавати позитивний вплив на окислювально-відновні реакції в їх організмі і покращувати характеристики кінцевої продукції.

До таких висновків прийшла в рамках спільного дослідження група вчених з Бразилії, Бельгії та Данії. Результати їх роботи були опубліковані в міжнародному журналі Food Research International.

Згідно з висновками дослідників використання цієї дієтичної добавки позитивно запобігає окислення міофібриллярних білків. В рамках серії тестів було встановлено, що бройлери, отримували β-кислоти хмелю, мали в своєму організмі концентрацію білкових карбонілі нижче в порівнянні з птицею, що не одержувала таку добавку.

Таким чином, на основі β-кислот хмелю можна розробити серію кормових добавок, які будуть ставитися до класу фітогенетиків - засобів рослинного походження, роблять висновок дослідники.

За матеріалами Science Direct

Експорт молочних продуктів у червні склав 23,9 млн доларів США, що на чверть більше показників минулого року та на 43,7% довоєнного лютого. Основною причиною приросту стало зростання світових цін на молочні продукти.

Про це ідеться у повідомленні аналітиків проекту Сімейні молочні ферми на офіційному Telegram-каналі.

Також експерти зазначають, важливою зміною є орієнтир експорту на країни ЄС: якщо у червні 2021 року менше 6% молочної продукції було реалізовано до ЄС, то за підсумками червня 2022 року вже понад 50%.

«Основними ринками збуту української молочної продукції тепер є Польща (9 млн доларів США), Молдова (3,3 млн доларів США), крім того — Казахстан (1,5 млн доларів США)», — кажуть експерти.

Загалом за останній місяць було експортовано 9,3 тис. тонн молочних товарів, що на 32% більше ніж в травні. А саме:

• молоко та вершки незгущені — 2,7 тис. тонн(більше на 17%)
• молоко та вершки згущені — 3,3 тис тонн(на 71%)
• маслянка, коагульовані молоко та вершки, йогурт, кефір — 239 тонн,(на 2%)
• молочна сироватка — 1,5 тис. тонн,(на 16%)
• масло вершкове — 897 тонн,(на 12%)
• всі види сирів і кисломолочний сир — 563 тонн,(на 35%).

На європейському ринку ситуація трохи відрізняється: в найбільших європейських країнах-виробниках молока закупівельні ціни не залишаються на місці.

За останні 2 місяці вони зміцнилися та становлять:

• Польща — 47,37 євро/100 кг(більше на 5%)
• Нідерланди — 53,52 євро/100 кг(на 10%)
• Франція — 45,08 євро/100 кг(на 6%)
• Німеччина — 50,10 євро/100 кг(на 3%).

Україна має деяку перевагу перед країнами ЄС — низькі ціни на корми стримують ріст собівартості молока, що робить українську продукцію конкурентною на зовнішньому ринку.

milkua.info

Єврокомісія на прохання українського Уряду протягом серпня-жовтня виділить допомогу для малих с/г виробників. Цей процес перебуває на завершальній стадії і вже найближчим часом Мінагрополітики презентує нові програми підтримки для малих фермерів.

Про це повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час пресконференції в «Укрінформі». Він також розповів про інші кроки, які наразі здійснюються для підтримки аграріїв в Україні.

Так, було створено Національну раду з відновлення України від наслідків війни, яка підготувала Проект Плану з відновлення України за напрямом «Нова аграрна політика», що був презентований під час Конференції з питань реформ в Україні (URC 2022) у Лугано. Документ окреслює трирівневу модель і містить план дій в аграрному секторі на період воєнного часу, післявоєнного відновлення та наступного етапу — розвитку. Його було ухвалено та взято за основу для втілення. Детальніше з Проектом можна ознайомитися за посиланням.

Крім того, за словами Тараса Висоцького, з 1 липня запущена грантова підтримка від держави на переробне підприємство, для розвитку садівництва, а також на створення теплиць — у рамках двох останніх грантів буде виділено від 7 до 10 млн грн на кожного заявника.

«Для середнього бізнесу це вже непоганий старт, адже держава дає 70% інвестицій», — підкреслив він.

Перший заступник Міністра також прокоментував сфери, які є найбільш актуальними для аграріїв: збут продукції, її викуп державою або міжнародними партнерами, оподаткування, кредитування, забезпечення пальним.

«Два найскладніших напрями — це збут та викуп продукції. Усе, що ми заклали в нову аграрну політику, дасть позитивний ефект переробці, але це потребує декілька років, оскільки запуск спиртових, біогазових та інших заводів — це тривалий процес. Тому продукцію потрібно експортувати. Ми чекаємо офіційних результатів щодо підписаного Меморандуму за портами і паралельно працюємо над розвитком перевалок через західний кордон. Зрозуміло, на нові експортні можливості одразу ж відреагує ціна. Сподіваємось, що цього тижня для українських аграріїв будуть позитивні новини», — наголосив Тарас Висоцький.

Стосовно оподаткування, то, за його словами, це складний компроміс, бо аграрії сплачують 90% саме місцевих податків. Тож, з одного боку, важливо підтримувати аграріїв, а з другого — мінімізація оподаткування буде значним ударом по бюджетах місцевих громад.

minagro.gov.ua

Право експорту своєї продукції на територію Євросоюзу мають 308 українських підприємств, серед них - 22 виробники молока та молочної продукції.

Про це повідомили в Держпродспоживслужбі, йдеться в ексклюзивному матеріалі AgroPolit.com.

Серед них: 128 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 – підприємств-виробників нехарчової продукції.

Серед українських підприємств, котрі мають право експорту до ЄС продукції для споживання людиною:

22 виробники молока та молочної продукції;

4 виробники м’яса птиці;

1 виробник продуктів із м’яса птиці;

24 виробники риби;

4 виробники яєць та яєчної продукції;

66 виробників меду;

1 виробник харчового колагену;

1 виробник кишкової сировини;

5 виробників равликів та жаб’ячих лапок.