Право експорту в ЄС мають 308 українських підприємств

Африканська чума свиней (АЧС) поки не торкнулася дев'яти регіонів Латвії, повідомив агентству ЛETA старший експерт відділу нагляду за інфекційними захворюваннями тварин продовольчо ветеринарної служби (ПВС) Мартіньш Сержантс.

В цьому році в Латвії АЧС констатували на 10 свинофермах, де ліквідували в загальному 16,7 тис. свиней. Натомість, у 2017 році хворобу виявили ​​на восьми свинофермах, де довелося ліквідувати майже 20 тис. свиней.

Під впливом АЧС і полювання число кабанів в Латвії з кожним роком скорочується, тому зменшується і кількість випадків захворювання — якщо в цьому році станом на 26 жовтня АЧС виявили у 789 диких тварин, то за той же період 2017 року — у 1131 кабана.

Однак це не означає, що загроза поширення АЧС зменшується, на окремих територіях після великої перерви зафіксували повторні випадки захворювання кабанів АЧС.

Вперше в Латвії АЧС виявили в червні 2014 року у трьох кабанів в декількох метрах від кордону з Білоруссю.

PigUA.info за матеріалами rus.tvnet.lv

Присутність помаранчевої кукурудзи в комбікормах може покращувати стан здоров'я бройлерів і, зокрема, сприяти зниженню тяжкості дерматиту подушечок лап, наголошується у дослідженні групи вчених із США. Цей вид дерматиту погано позначається на здоров'ї та показниках зростання бройлерів. Часто він викликає зміну в ході, а також низку інших негативних явищ.

На думку дослідників, помаранчева кукурудза допомагає краще протистояти дерматиту завдяки наявності в ній більшої кількості каротиноїдів у порівнянні з білою і жовтою кукурудзою. Каротиноїди є природним антиоксидантом, яким також багата морква. У низці досліджень вони позитивно позначалися на показники зростання та розвитку тварин під час використання у комбікормах.

За матеріалами Feed Navigator

Коли ж ситуація з африканською чумою свиней стане в Україні контрольованою? Про це в рамках ІХ міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» подискутували Віталій Башинський, національний експерт Продовольчої сільськогосподарської організації ООН з питань ветеринарії; Артур Лоза, президент Асоціації «Свинарі України»; Василь Говгера, координатор Проекту «Державно-приватний протиепізоотичний фонд»; Андрій Талама, перший заступник генерального директора ТзОВ  «Галичина-Захід». Модератором заходу була Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації «Свинарі України».

«АЧС – це серйозний виклик для українських свинарів, який не оминув наші господарства. Довгий період часу ми жили в певній ізоляції від цієї хвороби, яка охопила Європу. Однак, оптимістичні сподівання, що це буде поступово в Україні - не здійснилися.  Так, у 2016 році та 1 кварталі 2017 року кількість випадків африканської чуми свиней була загрозлива. Але при застосуванні серйозних заходів біобезпеки є можливість уберегтися від цієї хвороби», - поінформував Артур Лоза.

За словами президента Асоціації «Свинарі України», деяким підприємствам це вдалося, а саме господарствам в Чернігівській, Одеській, Черкаській та Київській областях.

Артур Лоза підкреслив, що близько 3 млн свиней в Україні знаходяться у присадибних господарствах з мінімальним дотриманням правил біобезпеки. Це потенційне джерело ризику.

Про формулу ефективної боротьби з африканською чумою свиней розповів Віталій Башинський.

«Перш за все, коли мова йде про біобезпеку, це правильно поінформований персонал, це усвідомлення небезпеки. Ми повинні розуміти, що має бути сітчата огорожа, триконтурна система захисту від гризунів. Все це накладається одне на одне та свідчить про те, що уберегтися від АЧС можна», - зазначив він.

Віталій Башинський наголосив, що Україна повинна відійти від подвірного забою, адже це стане ще одним кроком до цивілізованого життя.

У свою чергу Андрій Талама виділив зони ризику у боротьбі з АЧС.

«Перша зона ризику – людський фактор, друга зона ризику – транспорт, який може привести вірус на господарство. Тому наше підприємство запровадило методику пропалювання скотовозів», - розповів представник бізнесу.

Про досвід інших країн поінформував Василь Говрега: «При створенні нашого фонду ми консультувалися з голландськими експертами та будували моделі його поширення в Україні».

Імпорт свинини у листопаді склав 1,16 тис. т, що в 3,8 разів менше за зовнішні поставки такої продукції у жовтні. Такі підсумки зовнішньої торгівлі в останній місяць осені озвучують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані митної статистики.

Надходження свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней з-за кордону у листопаді було найменшим за увесь рік і поступається навіть березневому показникові, констатують аналітики Асоціації «Свинарі України»: 1,16 тис. т проти 1,5 тис. т на початку весни. «Основною причиною послаблення імпортної активності стало зниження внутрішніх цін на свинину у листопаді. Зокрема, за підсумками місяця середня ціна на свиней забійних кондицій була на 10 грн/кг нижчою ніж у жовтні. Тож хоча середня ціна імпортованого кілограма була дещо нижчою ніж місяцем раніше (2,15 дол. США проти 2,2 дол. США у жовтні), ціна вітчизняної свинини була значно привабливішою», ― коментують аналітики Асоціації «Свинарі України».

За підсумками 11-ти місяців імпорт свинини склав 46,3 тис. т, що на 27% більше за зовнішні поставки свинини за січень-листопад 2021-го. Основними країнами-постачальниками залишаються Польща, Данія, Франція та Нідерланди.

Асоціація «Свинарі України»