Україна на 7-му місці з експорту замороженої курятини

Відповідно до даних, представлених командою вітчизняних та міжнародних експертів Національного технічного університету ім. І. Сікорського, Інституту космічних досліджень НАН України, Об'єднаного дослідницького центру Європейської Комісії (JRC) та Світового банку під час засідання координаційної наради міжнародних донорів у Міністерстві аграрної політики та продовольства 12 липня 2022 року, площа озимих посівів могла б становити 9,14 млн га, утім, фактична площа посівів — 8,38 млн га.

У ході дослідження втрат площ та очікуваної врожайності ранніх зернових (озимих), використовувалися знімки супутників Sentinel-2 і Planet, у такий спосіб було виявлено скорочення площ ранніх зернових на 0,75 млн га, пов’язане здебільшого з економічними наслідками війни. Очікуване падіння індексу NDVI для озимих культур, означає зниження врожайності на 15% або втрату 4,2 млн тонн зерна. Якщо ж взяти до уваги зменшення загальної площі оброблюваних полів, загальні втрати врожаю озимих сягнуть щонайменше 20%. І це за умови, якщо врожай вдасться зібрати у його поточному обсязі.

«Якби не наполегливість та жертовність наших аграріїв, втрати для агросектору були б набагато більшими», — наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. Він додав, що завдяки співпраці з міжнародними партнерами та використанню сучасних цифрових технологій, міністерство фіксує усі втрати, яких зазнали українські агровиробники.

У майбутньому, під час стягнення компенсації, вагому роль відіграватиме об'єктивність та точність даних щодо завданих прямих і непрямих збитків. З огляду на це, дослідницька група продовжує моніторинг посівів й врожайності та у вересні представить оновлений прогноз втрат озимих та ярих культур.

«Враховуючи значення України, як світового постачальника зернових та олійних культур, зменшення обсягів їх виробництва — це серйозний виклик для глобальної продовольчої безпеки. Готовність Мінагрополітики працювати над оцінкою втрат врожаю дуже важлива. Системний аналіз втрат врожаю допоможе залучити більше підтримки від міжнародних партнерів у сектор сільського господарства, аби допомогти агровиробникам пережити ці важкі часи та згодом відродити виробництво», — резюмував Клаус Дайнінгер, провідний економіст Світового банку.

minagro.gov.ua

В Україні цього тижня стартує реалізація проекту «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)».

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України».

Проект «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)» покликаний: оцінити реальну ситуацію застосування протимікробних препаратів у тваринництві, покращити нормативно-правову базу та політику у країні щодо цієї проблеми, покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу, дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

«Розпочинаються навчання для фахівців Держпродспоживслужби, які відбиратимуть зразки харчових продуктів тваринного походження. Загалом, заплановано відбір 350-ти зразків та дослідження їх на вміст залишків протимікробних препаратів», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що паралельно з відбором зразків розпочинається опитування щодо використання антибіотиків у тваринництві.

«До дослідження залучать більше 600 респондентів — представників господарств різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство), присадибного сектору, ветеринарної медицини та кормовиробництва з усієї України», — підкреслили в АСУ.

Нагадаємо, Асоціація «Свинарі України» долучилася до проекту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)».

В Україні зберігається стабільна епізоотична ситуація. На цьому наголосив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Борис Кобаль під час підсумкової колегії Держпродспоживслужби за 2018 рік.

За його словами, завдяки належній та своєчасній організації заходів з контролю та профілактики в минулому році в Україні не зареєстровано випадків туберкульозу великої рогатої худоби (ВРХ), грипу птиці, хвороби Ньюкасла, класичної чуми свиней, заразного вузликового дерматиту ВРХ, ящуру, блутангу, губчастої енцефалопатії.

Попри складну ситуацію, спостерігається позитивна динаміка і щодо поширення африканської чуми свиней (АЧС) в Україні.

«Ситуація щодо АЧС все ще залишається складною, але впродовж минулого року ми стабільно фіксували позитивну динаміку щодо обмеження поширення цього захворювання на нашій території. Особливої ваги це набуває на тлі епізоотичної ситуації щодо АЧС в Європі, де кількість випадків поширення цього вірусу як серед домашніх свиней, так і серед диких кабанів за останній період значно зросла», — наголосив Борис Кобаль.

Він повідомив, що торік в Україні виявили 145 випадків АЧС, що на 18 випадків менше порівняно з 2017 роком. Найбільше випадків АЧС за минулий рік виявили в Одеській (21), Рівненській (13), Херсонській (13), Донецькій (12) та Закарпатській (11) областях.

Разом з тим, директор Департаменту відзначив все ще складну ситуацію щодо сказу в Україні: торік зареєстрували 1466 неблагополучних пунктів щодо цього захворювання.

При цьому він зауважив, що в 2018 році робота з ліквідації сказу на території нашої держави була суттєво покращена. Так, завдяки виділеному фінансуванню, в Україні з минулого року започаткована програма з ерадикації сказу в державі. Ця програма включає в себе імунізацію домашніх тварин проти сказу (собаки, коти) та диких м’ясоїдних тварин. 

«У 2018 році розпочата серйозна робота з ліквідації сказу, яку ми продовжуватимемо і цьогоріч. Впевнені, що ця робота матиме позитивні наслідки», — зауважив Борис Кобаль.

Ціни на молоко-сировину для українських МТФ на 16% нижчі від світових. Вихід – нарощування експорту, щоб закупівельна ціна на молоко сягнула 0,3-0,4 євро. 

Вже минулого року Україна заявила про себе як експортно-орієнтовану країну.

Нагадаємо, вона зайняла перші місця в ТОП-10 світових експортерів по цілій низці позицій, зокрема, казеїну, масла, сухого збираного молока. Варто зауважити, Україна другий найбільший постачальник масла до ЄС після Нової Зеландії.

«Якщо виходити на світові ринки, то ми повинні розуміти з ким будемо конкурувати. В першу чергу це будуть кооперативи, які мають понад 100-річну історію. Саме вони виробляють 75% світового валу молока. З 20 основних світових переробників молока — 11 це кооперативи», — зауважує Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока із комунікацій.
Також вона зазначає, що у світі зараз триває нова хвиля корпоратизації, коли молочнотоварні ферми стають власниками переробних заводів. Вони відповідають за весь ланцюжок виробництва, створюючи при цьому додану вартість на кожній ланці. Щоб бути конкурентоспроможними, українські господарства повинні задуматись про якісну та ефективну світового зразка кооперацію.

«Завдяки зусиллям АВМ на Черкащині з 2017 року діє проект, що є першим прикладом кооперації між виробником та переробником, — ділиться фахівець. — Ще одним досягненням є те, що 10 ініціативних господарств, які входять до складу АВМ, викупили виробничий майданчик на Полтавщині. В планах через 2 роки створити власний переробний кооперативний завод».

Нагадаємо, на початку червня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект 6527-д «Про сільськогосподарську кооперацію». 

MilkUa.info