Створення кооперативів наблизить українську молочну продукцію до світових ринків

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, українські переробники молока мають відмовитися від закупівель молочної сировини від населення з 1 липня 2018 року, з перехідним періодом до 2022 року.

Все через санітарні вимоги до молочної сировини, які прописані в угоді. Цим критеріям не відповідають 75% всього молока, що виробляють в Україні. Більша частка майбутнього неліквіду припадає на господарства населення.

Відмовитись від молока 2 ґатунку намагались ще у далекому 2004 році, коли підписали угоду зі Світовою організацією СОТ. Тоді, з економічних міркувань, не стали цього робити, адже для багатьох домогосподарств це єдине джерело доходів.

В Асоціації виробників молока чекають, що заборона підвищить якість молока. Для цього фермерам надали перехідний період, кажуть там. І на кінцеву ціну заборона не повинна вплинути.

«До подорожчання кінцевого продукту, який надходить у роздрібну торгівлю, на думку фахівців, це не призведе, бо чим вища якість сировини, тим менше витрат на її переробку. Відповідно, можна буде підвищити закупівельну ціну без зростання вартості кінцевого продукту — принаймні теоретично», — заявили в асоціації та запропонували державі відшкодовувати фермерам вартість придбаних доїльних апаратів, а приватним підприємцям — кооперуватись.

«Дієвим заходом є кооперація: маючи доїльний апарат, можна обслуговувати не одну-дві корови, а значно більше, залежно від продуктивності апарата. Вкрай важливо створити на місцях невеликі пункти збирання молока, де відбуватиметься його охолодження. На це варто спрямувати частину грошей, запланованих у бюджеті на підтримку фермерства», — наголосили там.

За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, фермери не розраховують на держпідтримку: за 8 місяців 2017 року державні дотації отримали лише 30% зі 135 учасників об'єднання, аж 10 мільйонів гривень на всіх.

«В кінцевому варіанті бюджету 2018 року, ухваленому Верховною Радою, кошти в розмірі 4 мільярдів перекочували на державну підтримку тваринництва — наче теж непогано, але загалом їх планують використати на часткове відшкодування вартості побудови тваринницьких комплексів. Але, щоб отримати згадане відшкодування, треба спочатку побудувати комплекс на власні кошти, а де їх взяти? Сільська громада самотужки не потягне», — заявила вона.

milkua.info за матеріалами ukurier

11 травня 2021 року затверджено положення про «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», метою діяльності якого є сприяння розвитку та підтримка малого і середнього підприємництва, підтримка та просування експорту товарів, робіт та послуг українських виробників відповідно до програмних документів Кабінету Міністрів України, інших документів державного планування.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Положення передбачає утворення Наглядової ради у складі представників Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерства цифрової трансформації.

На виконання згаданого раніше рішення Уряду Секретаріату Кабінету Міністрів України доручено затвердити програму діяльності державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та визначити порядок здійснення контролю за її виконанням.

Така трансформація передбачає, що в Україні вперше з’явиться інституція, що здійснюватиме свою діяльність з метою ефективного розвитку підприємництва та експорту, сприятиме актуалізації Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Україні та розробці єдиних програм підтримки МСП.

Державну установу «Офіс з просування експорту України» перейменовано на «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» відповідно до рішення Уряду від 10 березня 2021 року.

03 червня Ізраїль вперше від вересня 2013-го року повідомив Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ) про новий спалах заразного вузликового дерматиту ВРХ (ЗВД). Відтак, усім виробникам молока світу треба бути пильними.

Спалах трапився на молочнотоварній фермі потужністю 1300 голів ВРХ (із них 700 дійних корів та 600 теличок) поблизу кордону із Сирією. Згідно повідомлення, хворобу зафіксували у двох тварин: «Двом тваринам з чіткою клінікою захворювання було 18 та 8 місяців. Ця ферма знаходиться за 4 км від кордону із сусідньою державою. Найімовірніше, зараження відбулося через комах,» — зазначено у повідомлені.

Діагноз підтвередили лабораторним методом ПЦР. Нині в регіоні ввели обмеження руху тварин, вакцинували поголів'я та знищили тварин із клінічними ознаками. Зазначимо, що в Ізраїлі лікування тварин з клінічними ознаками ЗВД заборонено.

Нагадуємо, що ФАО розроблено детальний та якісно ілюстрований Практичний посібник для ветеринарних лікарів «Заразний вузликовий дерматит», який можна переглянути і завантажити українською мовою за посиланням http://www.fao.org/3/i7330uk/I7330UK.pdf

Крім того, командою ФАО підготовлено відео про ЗВД https://youtu.be/7jp4olrs5Ng

Вивчайте і діліться із друзями, адже поінформований — значить озброєний!

Довідка:

Заразний вузликовий дерматит (ЗВД) — нова транскордонна хвороба, яка поширюється по всій території Близького Сходу, Туреччини, Балканського півострова, Кавказу та Східної Європи. Проникнення вірусу ЗВД в інтактні стада викликає значні економічні втрати в зв'язку з відмінком ВРХ, зниженням рівня продуктивності худоби, витратами на програми вакцинації і наслідками для торгівлі.

Ефективного лікування проти ЗВД не існує, єдина профілактика — вакцинація. Однак слід пам'ятати, що вакцинація в Україні суворо заборонена до виявлення перших інфікованих тварин і відповідного рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України.

Для максимальної підготовки всіх учасників галузі тих країн, які зараз знаходяться під високим ризиком проникнення ЗВД, Продовольча організація ООН (ФАО) реалізує проект технічної допомоги «Посилення регіональної готовності, запобігання і протидії заразне вузликового дерматиту в Білорусі, Молдові та Україні (TCP/RER/3605), який триватиме з 15.10.2018 по 30.06.2019 року.

milkua.info

У 2021 році МЗС і Держпродспоживслужба відкрили або відновили доступ на іноземні ринки для 81 групи українських товарів у 21 країні світу. За кожним із таких рішень стоїть запит бізнесу та величезна робота багатьох спеціалістів, яка іноді може проводитися роками.

Про це написала Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька у своїй колонці на сайті «Економічна правда».

«Результат — нові можливості для українського бізнесу, збільшення експорту українських товарів, покращення торговельного балансу, нові робочі місця etc», — зазначила Владислава Магалецька.

За словами Голови Держпродспоживслужби, у 2022 році позитивна тенденція щодо відкриття нових ринків має бути продовжена. Окрім європейського ринку, серед пріоритетних напрямків — Китай, MENA (регіон Близького Сходу та Північної Африки), держави південніше Сахари, АСЕАН та Далекий Схід, країни Південної Америки.

Нагадаємо, Держпродспоживслужба, Міністерство закордонних справ, Мінекономіки спільно працюють над відкриттям нових ринків для українського експорту, надаючи підтримку виробникам та усуваючи технічні перешкоди в торгівлі, а також забезпечуючи державні гарантії щодо дотримання вимог країн-партнерів.

dpss.gov.ua