Україна може увійти в ТОП-7 найбільших експортерів м'яса птиці

07-вер-2021

Україна має великі шанси вже найближчим часом увійти в ТОП-7 найбільших експортерів м'яса птиці.

Про це повідомила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, пише прес-служба відомства.

Згідно з повідомленням, на сьогоднішній день, Україна входить в ТОП-10 світових експортерів курятини. За даними Держстату України, за 6 місяців 2021 року українські виробники зробили експорт м'яса і їстівних субпродуктів птиці загальною вагою близько 217 тис. т в 96 країн. За цей же час було експортовано понад 442,5 млн шт. яєць птиці в 55 країн.

«Держпродспоживслужба активно працює над створенням нових можливостей для українських експортерів. З початку року ми відкрили два нових експортних ринків - ринок Ефіопії для столових яєць і ринок Ліберії для м'яса птиці. На черзі - ще кілька ринків, зокрема, на Азіатському і Африканському напрямках», - прокоментувала Владислава Магалецька.

Крім того, важливе значення для експорту має епізоотична ситуація в птахівництві. Завдяки реалізації програми контролю за пташиним грипом, Україна відновила статус країни вільної від високопатогенного грипу птиці. Зонування з грипу птиці вже визнані ЄС та Об'єднаними Арабськими Еміратами. Після повідомлень про відновлення статусу країни, вільної від грипу птиці, експортні обмеження зняли обмеження Гонконг і Сінгапур.

latifundist

Більше новин
Сімейне фермерство: механізм роботи при мінімальній державній підтримці
15-лист-2019

Актуальні викликлики для кооперації в Україні та створення дорожньої карти розвитку сімейних фермерств та кооперативних об’єднань обговорили на засіданні відкритого круглого столу на тему «Роль сімейного фермерства та кооперації для сталого розвитку громад».

Захід відбувся 5 листопада у стінах Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». Участниками круглого столу стали Інна Мєтєлєва, замміністра економіки та торгівлі та сільського господарства, а також представники місцевої влади, дорадчих служб, кооперативів та інші.

«На порядок денний винесене важливе питання. Водночас змістовність і багатогранність проблеми потребує додаткового глибокого опрацювання», — зауважує Денис Мельников, експерт ризик менеджменту та комунікації з пайовиками, архітектор проекту «Цифрового управління та Діджиталізації менеджменту земельного банку», третій рік поспіль у рейтингу кращий юрист Східної Європи Iegal500.

Відсутність загального бачення

Лідери круглого столу апелювали до державної підтримки в питаннях закладання підвалин та запровадження культури кооперації. Історичний досвід доводить, що кооперативний рух мав потужні традиції в Україні, проте участь держави в ньому була мінімальною.

«Головною ознакою держави є примус та загальна обов’язковість. На відміну від головного принципу кооперації - добровільності, довіри та взаємодопомоги. Очевидно, що зазначені соціальні інститути ґрунтуються на різних засадах, а тому суміщення їх в одному „організмі“ вбачається малоймовірним. Хіба що ми не збираємось будувати систему за радянським шаблоном, який лише за назвою був кооперативним», — зазначає Денис Мельников.

Учасники круглого столу погодились, що розбудова кооперації відбувається знизу, а не згори. Відтак звернення до державних органів не має сенсу та перетворюється на точку розлому в стратегії та перспективах розвитку.

«Насправді показовим є те, що учасники круглого столу не сформулювали своїх побажань до держави, а очікування фінансування за рахунок державного бюджету виглядає, як черговий намір отримати „ласий шмат“ без надмірних зусиль і ознак започаткування сталого розвитку», — зауважив Денис Мельников.

У якості молока — прибуток

«Звідки брати гроші? Питання якості молока як джерела додаткової вартості учасниками круглого столу взагалі не було сприйняте. Дискусія з цього приводу була різко припинена, здалось, через нерозуміння надзвичайної важливості цього аспекту та елементарного нерозуміння технологій якості молока», — підсумовує експерт.

Показовим в цьому сенсі є акцент замміністра економіки, торгівлі та сільського господарства Інни Мєтєлєвої, яка наголосила на неприпустимості бруду на фермі.

На сьогодні якісне молоко є дефіцитним продуктом, а виробник готовий доплачувати за нього.

«Сімейна ферма як новітня форма виробництва потребує супроводу фахівця з продовольчої безпеки на старті проекту. Технологічну карту виробництва молока необхідно просто включити в комплект документів для кожної сімейної ферми, зокрема й існуючих. Розробка такої карти на основі вимог НАССР вирішить питання біологічної якості молока, юридичної підстави для продажу молока не тільки переробнику, а й безпосередньому споживачу», — пояснює Денис Мельников.

Він наголошує, що переробник завжди диктуватиме виробнику вартість закупівлі молока з огляду на обмеження виробника (логістика, обсяг виробництва тощо). Водночас вихід виробника з якісним молоком на кінцевого споживача дозволяє диктувати йому власні цінові очікування, оскільки споживач вже звик до цінової кон’юнктури, яку створив переробник на продуктовій поличці супермаркету.

Мінімальна ціна пакету з написом «молоко» становить 22 гривні за 1 літр. Тому пропозиція якісного продукту від сімейної ферми коштуватиме щонайменше в 2,5 рази більше, ніж озвучена на круглому столі вартість продажу переробнику — 8 грн. В таких умовах сімейна ферма не потребуватиме державної допомоги, не залежатиме від тиску переробника і перетвориться на стійкий бізнес проект.

Юридична площина

Один із учасників круглого столу акцентував увагу на питанні складнощів з оформленням прав на нерухоме майно.

«Важко усвідомити, що відсутність в державному реєстрі запису про юридичного власника активів (перш за все, нерухомого майна і землі) обмежує селян у доступі до банківського фінансування, залучення портфельних та інституціональних інвесторів і перешкоджає захисту з боку держави через відсутність легалізації активів, — розповідає Денис Мельников. — Відсутність правовстановлювальних документів на нерухоме майно і державної реєстрації прав власності безпосередньо створюють невизначеність для селянина і неможливість юридичного захисту свого майна та, відповідно, відкриває шпарини для рейдерських захоплень, тіньового перерозподілу активів та обумовлює „сірість“ економічної діяльності».

Підтримкою для сімейних ферм може стати запровадження юридичного радника високого професійного рівня.

«Найняти фахового юриста з огляду на обсяг власних доходів сімейна ферма нездатна. Проте заплановані 700−1000 ферм за помірного солідарного внеску зможуть оплатити і отримати юридичну підтримку фахівця у сфері права. Водночас кожна з сімейних ферм стикатиметься з більш-менш схожими юридичними питаннями. Тому досвідчений юрист зможе моделювати ситуації, пропонувати типові зразки для їх вирішення, складати документи, втручатись в ситуацію в разі загострення проблеми. З урахуванням курсу на „державу в смартфоні“ багато речей такий фахівець вже сьогодні здатний вирішити віддалено через електронні пристрої», — переконаний експерт ризик менеджменту та комунікації з пайовиками.

MilkUa.info

Детальніше
АЧС в Латвії: 19 нових осередків захворювання
14-бер-2018

Інспектори продовольчо-ветеринарної служби Латвії констатували 19 нових випадків захворювання на африканську чуму свиней (АЧС) у популяції кабанів, передає УНН.

АЧС виявили у п’ятьох кабанів в Гібульскій волості (адміністративно-територіальна одиниця — ред.) Талсинського краю, двох кабанів в Ірлавській волості Тукумського краю і по одному — в 12 інших волостях.

Таким чином, в 2018 році вірус АЧС зафіксували вже у 314 кабанів в 140 волостях країни.

Нагадаємо, що АЧС в Латвії вперше констатували в червні 2014 року в декількох метрах від кордону з Білоруссю.

pigua.info

Детальніше
Фахівці ФАО допомогли зберегти буру карпатську породу корів на Закарпатті
14-серп-2018

Фахівці закарпатської Асоціації бурої карпатської породи, яка входить до складу Федерації бурих порід Європи, розробили концепцію її збереження, сформували банк генофонду і почали її генетичне дослідження.

Цю роботу аграрії та науковці проводять за фінансової підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організаціїї ОНН, FAO. Місцева бура карпатська порода домінує в Закарпатті. Головна її перевага полягає в тому, що буру можна ефективно вирощувати на природних пасовищах — і в низинах, і в горах.

Генетика цієї породи стійка до хвороб і дає особливе молоко, яке використовується у виготовленні високоякісних твердих сирів та дитячого харчування.

При цьому молочна продуктивність корів бурої карпатської відносно невелика: 3−4 тис. кг/рік. Правда, рекордистки досягають 8 тис. кг. Однак, жирність їх молока порівняно висока — 3,7−4%, а корови, що пасуться в низинах, ще і володіють хорошими м’ясними якостями.

ВРХ бурої карпатської — прямі нащадки давньої карпатської худоби, колись поширеної по всій Європі. У альпійських країнах її називали бурою альпійською, у Швейцарії — швіцькою, в Австрії — монтафонською, а в Німеччині — альгауською.

goloskarpat

Детальніше
Право експорту до ЄС мають 362 українські виробники тваринницької продукції
18-січ-2021

Вже 362 українські підприємства, що виробляють продукцію тваринного походження, мають право експорту до ЄС

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Згідно повідомлення, від початку дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Україна має майже 5-річний досвід розвитку поглибленої зони вільної торгівлі. За цей час ЄС залишається найбільшим і саме головне передбачуваним торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 40,7% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України.

«Понад 14 тисяч компаній щороку експортують свою продукцію до ЄС. А станом на середину січня право експорту своєї продукції до Європейського Союзу мають вже 362 українські підприємства, які виробляють продукцію тваринного походження і до якої висуваються найсуворіші вимоги з боку ЄС», — повідомив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Наразі Урядом активно проводяться реформи в галузі технічного регулювання, публічних закупівель, санітарних та фітосанітарних заходів, вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів, митної справи, здійснюються кроки, спрямовані на реформування систем охорони інтелектуальної власності.

«Успішне впровадження зазначених реформ дозволить усунути бар'єри в торгівлі та забезпечить вільніший доступ до внутрішнього ринку ЄС для наших компаній. Вже сьогодні ми бачимо, що готові йти далі у наших європейських прагненнях», — додав Міністр.

Також досягнуто помітного прогресу у підготовці України до приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту, Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, впровадження програми Авторизованого економічного оператора, а також вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності на митниці відповідно до правил ЄС.

«У довгостроковій перспективі Україна зорієнтована стати європейським логістичним і транзитним хабом, провідним виробничим майданчиком та основним постачальником екологічно чистих продуктів для Європи», — підкреслив Ігор Петрашко.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок