Україна та Таджикистан погодили 4 сертифікати на експорт продуктів харчування та сировини тваринного походження

У 2018 році Єврокомісія передбачила для України €32,5 млн у рамках програм секторальної бюджетної підтримки у сферах регіонального розвитку та державного управління.

Відповідне рішення оголошене за підсумками перегляду портфелю проектів ЄС за участі Максима Нефьодова, першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України та Хюґа Мінґареллі, голови Представництва ЄС в Україні, передає прес-служба міністерства.

«Ми вдячні за допомогу, яка надається ЄС для підтримки України. Але зараз треба нагально вирішити кілька питань. Передусім, впровадити електронну реєстрацію та моніторинг проектів міжнародної допомоги, регулярне інформування Мінекономрозвитку з боку Єврокомісії про моніторинг поточної реалізації проектів та щодо проведення нових конкурсів про відбір проектів ЄС, які оголошує Єврокомісія у Брюсселі», —- зазначив Максим Нефьодов.

Представники ЄС позитивно відзначили прогрес України у втіленні проектів міжнародної технічної допомоги щодо імплементації Угоди про асоціацію, реформи державного управління, децентралізації, інфраструктури, сільського господарства.

Водночас, значні проблеми виникли щодо програми підтримки реалізації Енергетичної стратегії України, однак через важливість реформи цього сектору Єврокомісія  вирішила продовжити підтримку цієї програми.

За підсумками проведення діалогу щодо подальшої підтримки ЄС учасники продовжать роботу у пріоритетних напрямках допомоги з портфелю проектів на 2018-2020 роки.

Довідка:

Програмний портфель допомоги ЄС Україні охоплює 17 сфер діяльності, у рамках яких підписано 235 контрактів загальною вартістю 943 млн євро. У 2017 році була надана допомога на суму 148 млн. євро.

З метою вдосконалення моніторингу Міжнародної технічної допомоги ЄС з 2017 року Мінекономрозвитку спільно з представництвом ЄС в Україні запровадило регулярний перегляд таких проектів у рамках відповідних тематичних напрямів.

milkua.info

Україна закликає європейських економічних гігантів долучитися до післявоєнного економічного відновлення держави, зокрема шляхом надання грантів та інвестування у галузі промисловості й сільського господарства. Про це розповів Ігор Жовква, заступник голови Офісу президента, на своїй сторінці у Facebook.

«Виступив перед представниками європейського бізнесу на конференції Соціально-економічного комітету ЄС щодо післявоєнної відбудови України. Поділився даними щодо втрат української та світової економіки внаслідок воєнних дій росії проти нашої держави, а також механізмами підтримки урядом України малого та середнього бізнесу, який продовжує працювати на благо економіки України», — коментує Жовква.
Крім того, заступник голови Офісу президента закликав європейських економічних гігантів долучитися до післявоєнного економічного відновлення України, зокрема шляхом надання грантів та інвестування у галузі промисловості й сільського господарства, відкриття нових підприємств або відновлення існуючих.

«Сьогодні український народ стоїть на варті миру на Європейському континенті. Тому наша спільна мета — відновити післявоєнну Україну та зробити нашу державу спільною історією успіху», — наголосив Ігор Жовква.

agravery.com

Під час польсько-українського енергетичного форуму, що відбувся у Варшаві, українські та польські урядовці, представники бізнесу, а також логістичні підприємства і компанії, які керують паливною інфраструктурою, напрацювали практичні рішення щодо подолання кризи, що склалася на паливному ринку України. 

Після того, як росія планомірно атакувала паливну інфраструктуру нашої країни, знищивши Кременчуцький НПЗ та низку великих нафтобаз, питання постачання пального набуло оперативного та предметного вирішення. Зараз Польща може виступати великим транзитером палива для України, забезпечуючи надходження понад 200 тисяч тонн продукції щомісячно. Натомість, за останній місяць обсяг надходжень ледве склав 60 тисяч тонн.

В рамках форуму учасники змогли знайти практичні рішення для збільшення об'єму поставок у найближчий час.

Перша віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко повідомила, що є потенційна можливість долучення до Польського ресурсу нафтопродуктів із США, регіону Амстердам-Роттердам-Антверпен (АРА), німецьких, скандинавських і балтійських нафтопереробних заводів. Доставлятися пальне буде комбінованими видами транспорту через Польщу.

«У ході форуму з польськими колегами ми отримали чітке розуміння, як можна отримати додаткові об'єми від польських трейдерів. Крім того, віднайшли технічні можливості для збільшення перевалки необхідних об'ємів, і вже маємо підтвердження від однієї з провідних польських компаній PERN SA щодо додаткових потужностей. Також, для збільшення відвантажень синхронізували графіки роботи нашої АТ „Укрзалізниці“ та польської PKP, які тепер в оперативному режимі можуть миттєво вирішувати проблемні питання», — також зазначила Юлія Свириденко.

За її словами, ці кроки дозволять вже найближчим часом доставляти паливні ресурси швидше, що призведе до зменшення черг на українських АЗС.

me.gov.ua

Аграрії хочуть розвитку своїх свиноферм. Накопичені прибутки виробники стали вкладати у розвиток своїх господарств, зокрема у реконструкцію наявних комплексів або ж побудову нових ферм. У Мінагрополітики нарахували 59 таких проектів. У АСУ очікують, що до кінця 2018 року розширять свої масштаби мінімум 180 із 500 промислових свинокомплексів.

Але експерти побоюються, що розвитку свинарства в Україні можуть завадити чиновники. В рамках чинного законодавства.

У травні цього року Держпродспоживслужба почне перевірку 102 тваринницьких господарств. Інспектори з’ясують, як підприємства дотримуються норм якості харчової продукції та ветеринарної безпеки. Критерії перевірок свинарських ферм задані законом № 2059 «Про оцінку впливу на довкілля».

Детальніше про нюанси «екологічного» законодавства читайте у статті Івана Киричевського, журналіста Agravery.com, у рубриці «Точка зору».

pigua.info