Україна і Польща мають намір спільно досягати епізоотичної безпеки

За вересень Україна експортувала загалом 6,9 млн т зернових та олійних культур, вийшовши на довоєнні показники. Зернові коридори працюють, вони довели свою ефективність, але Україні слід глибше інтегруватися у європейську логістичну систему, що стане додатковим інструментом по нарощуванню експортного потенціалу.

Про це заступник голови ВАР Денис Марчук розповів під час брифінгу на тему «Результати діяльності зернових коридорів» у Медіацентр Україна — Укрінформ.

«Портами Одеси у серпні ми експортували 1,7 млн т продукції, у вересні ця цифра складає 3,8 млн… Тобто сумарно всіма шляхами експортували майже 7 млн т. Це означає, що Україна вийшла на довоєнний період експорту. Поточна динаміка демонструє фактичне виконання Україною її зобов’язань. Як експортно орієнтована держава, ми показуємо усьому світу, що усі позиції, підписані у Стамбулі, працюють… Нам важливо, щоб продовжував працювати „зерновий коридор“ взимку, влітку та навесні», — наголосив Денис Марчук.

За його словами, Україна повинна надалі інтегруватися у європейську логістичну систему.

«Логістичне питання гостро стоїть перед агросектором. Минулого тижня в Брюсселі відбулося обговорення розширення логістичної співпраці України з ЄС, за участі міністра аграрної політики і продовольства Миколи Сольського. Адже незважаючи на функціонування „зернових“ коридорів, ми не полишаємо надію на співпрацю з нашими європейськими партнерами. Витрати на логістику становили 80−90% від вартості продукції, яку реалізовували аграрії, тому розглядаються можливості збільшення кількості „сухих“ перевалочних пунктів, на яких можна було б перевантажувати зернові. Ведуться перемовини щодо розширення залізничного сполучення. Потрібно збільшити кількість пропускних пунктів на західних кордонах. Одне з ключових питань — транспортування соняшникової олії, задумано масштабний проект. Якщо нам вдасться інтегруватися у європейську логістичну систему, то це буде додатковим інструментом по нарощуванню експортного потенціалу України».

uacouncil.org

Польща запускає інноваційний проект у галузі свинарства. Проект «Сілезька відгодівля» має на меті розводити свиней, м’ясо яких матиме «високу харчову цінність та традиційний домашній смак».

Близько десяти польських свиноферм беруть участь у «Сілезькій відгодівлі», яка передбачає додавання до корму тварин спеціальної трав’яної суміші.

Проект, розроблений для свинарів з Опольського воєводства (Середня Сілезія), полягає у відповідному підборі кормів та спеціальній дієті, в якій використовуються трави та спеції, що впливають на харчову цінність м’яса.

Метод уже був випробуваний Рафалом Дусом, засновником кооперативу «Opolskie Fermy Trzody», який почав додавати до раціону свиней елементи, що використовували ще століття тому.

Виявилося, що м’ясо, яке виробляється зі свиней, яких годували таким чином, не тільки має зовсім інший смак, але і по-іншому проявляє себе під час приготування. Перш за все, в ньому менше води, яку замінює внутрішньом'язовий жир — носій аромату, що також відповідає за ніжність м’яса.

Сьогодні виробники, котрі працюють в кооперативі, вже використовують спеціальну трав’яну суміш, до складу якої входять часник, розмарин та шавлія.

Продукцію кооперативу дослідили вчені.

«М'ясо ніжне, має дуже високий вміст білка, оптимальну жирність, має запах та аромат трав. Коли я подивився на хімічний склад та жировий профіль, я був здивований, оскільки результати були схожі на яловичину та баранину. У цій свинині також є багато фосфоліпідів, тому можна говорити, що вона є здоровою їжею», — заявив професор Владислав Мігдал з кафедри переробки продуктів тваринного походження в Краківському університеті сільського господарства.

meat-inform.com

У період з 13 по 19 січня 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) про 209 осередків особливо небезпечних хвороб.

Росія за минулий період повідомила про три спалахи африканської чуми свиней, виявлені на початку січня поточного року у Волгоградській (1), Бєлгородській (1) областях і в Краснодарському краї (1).

Вогнища ящура зафіксували у листопаді у Монголії (15) і влітку 2017 року у Замбії (3). Африканську чума свиней зареєстрували у Латвії (45), Румунії (2), Польщі (106), Україні (7), в Чеській Республіці (1) і в Республіці Кот-д’Івуар (1). Ветеринарні служби 7 країн повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів: Великобританія (1), Індія (1), Ірак (1), Камбоджа (1), Саудівська Аравія (8), Тайвань (6), Японія (1). Осередок блютангу 16 серотипу (катаральної лихоманки овець) зареєстрували на території Греції (1). За минулий період в МЕБ також повідомили про інфекційну анемію коней у Франції (1) і трипаносомоз великої рогатої худоби в Аргентині (5).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Нова американська компанія Cooks Venture обіцяє вивести на ринок курятину, вирощування якої, за словами представників фірми, змінить світ. Курей на підприємствах компанії годуватимуть лише кормами, вирощеними за технологіями регенеративного сільського господарства.

Cooks Venture – це група фермерів, кухарів і професіоналів харчової промисловості, яких не задовольняє нинішня система харчування, забруднення ґрунтів, надмірне використання лікарських препаратів у м’ясній промисловості та ін. У господарствах компанії самостійно вирощують екологічно чисті та кліматично нейтральні корми для птахів. Технологія на основі використання фотосинтезу і здорової ґрунтової мікробіології, дозволяє зменшити виділення парникових газів.

Фірма співпрацює з ученими, які вимірюють рівень вуглецю у ґрунті та враховують інші біологічні фактори на фермі в Арканзасі, де вирощують корми для “екокурей”.

Нова компанія планує виробляти 200 тис. курчат на тиждень, або 10 млн. щорічно. У Cooks Venture повідомляють, що прагнуть створити таке виробництво, яке б дозволяло людям не відмовлятися від м’яса і при цьому рятувати світ від глобального потепління.

Cooks Venture також планує купувати корм у регіональних виробників, які дотримуються регенеративних методів ведення сільського господарства, тобто, застосовують органічні добрива, використовують сівозміни, підвищують біорізноманіття шляхом відновлення водно-болотних угідь і посадки дерев і зменшують використання пестицидів завдяки практиці комплексної боротьби зі шкідниками.

Meat-Inform