Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Використання плазмового розряду, який діє за принципом «штучної блискавки», може видаляти забруднюючі речовини з гною.

До такого висновку прийшли після проведення випробувань в Великобританії, пише ВВС.

Технологія включає в себе запуск плазмового заряду в суспензію, щоб зруйнувати токсичний аміак і небезпечний для клімату метан.

Сама плазма являє собою потік речовини, нагрітої до такої міри, що електрони відриваються від атомів, а молекули руйнуються.

В процесі застосування «штучної блискавки» до гною молекули аміаку розбиваються, утворюючи чистий азот, який у подальшому можна використовувати для добрива.

В ході випробувань дослідники за допомогою плазмової гармати стріляли по коров'ячому гною на молочній фермі Холлі Грін в мальовничій частині Бакінгемшир. Згідно з результатами, вміст аміаку в гнойовій рідині знизився на 90%, а метану — на 99%.

Якщо технологія виявиться доступною, вона не тільки вирішить проблему зміни клімату і поліпшить запах в сільській місцевості, а й надасть можливість боротися із забрудненням повітря в міських районах.

 В Україні в 2017 р загальний експорт зернових прогнозується на рівні 36 млн т, що на 10% нижче обсягів 2016 р

Про це повідомляється в добірці матеріалів від FAO / ЄБРР.

Загальний обсяг експорту зернових в європейській частині СНД в 2017/18 МР, як очікується, буде близьким до показників минулого року. Сукупний експорт регіону зернових в 2017/18 МР прогнозується на рівні в 75,5 млн т, що на 2% нижче обсягу 2016/17 МР. Цей спад відображає прогнозоване зменшення обсягів експорту з України, який, відповідно до очікувань, більш ніж переважить зростання поставок з Російської Федерації.

Експорт з РФ збільшиться на 8% - до 38,5 млн т, з яких пшениця і пшеничне борошно складуть 28,7 млн ​​т, що на 5% вище, ніж 2016/17 МР.

Прогнозовані скорочення поставок кукурудзи 2017/18 з європейської частини СНД становить 6% - до 22,3 млн т, в основному за рахунок зменшення обсягів експорту з України, відображає зниження виробництва кукурудзи в країні.

Нагадаємо, що світове споживання зернових в 2017/18 МР збільшиться на 13 млн т.

http://www.poultryukraine.com/

Мінагрополітики має направити частину державної підтримки АПК у 2021 році на програми тваринництва, аби зупинити галопуюче зростання збитковості галузі. Про це повідомив секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

Про це йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

За його словами, рослинний білок, який є базою для кормів у тваринництві, вдвічі подорожчав на світових ринках.

«Відтак, внутрішня ціна на соняшник та сою стрімко зростає. Це означає, що українське тваринництво стає надзбитковим. Існує величезний ризик, що наше тваринництво, яке сьогодні і так „ледве дихає“ в Україні, може ще довго перебувати в стадії стагнації, або ж „продумана“ урядова політика його просто знищить до кінця», — попереджає досвідчений аграрій, а нині депутат про кризу в тваринництві, яка насувається.

Аби запобігти цьому, каже Іван Чайківський, слід швидко вирішити, як сьогодні захистити тих товаровиробників, які несуть колосальні збитки за рахунок подорожчання рослинного білка.

«Якщо рослинництво в Україні є більш стабільним та прибутковим (залежно від регіону та за винятком форс-мажорів), то тваринництво сьогодні опинилося під серйозною загрозою. Ви подивіться, що робиться з тваринницькою галуззю загалом?! Якщо не підтримати тваринників вже, це може в загальному сенсі стати катастрофою для всього аграрного сектору. Подорожчання рослинних білків призведе до збільшення ціни комбікорму, і фактично виробництво м’яса та молока стане збитковим», — говорить політик.

Він також додав, що цінову політику на зернові та інші продукти формує ринок. І ми повинні розуміти, що якщо в Китаї буде кукурудза дорожча, то аграріям, звісно, вигідніше її продавати туди. Це об'єктивна реальність.

«Я особисто не бачу ризику дефіциту зернових. Але МЕРТ справді має прискіпливіше ставитися до експорту, тобто чітко визначити граничні межі по ньому і відстежувати їх дотримання, дбаючи про баланс на внутрішньому ринку», — сказав Іван Чайківський.

Щодо тваринників, то вони мають робити певний запас фуражного балансу. В Україні він невеликий. Тому я не бачу ризиків, які б підштовхували державу до цінового регулювання на зернові. Навпаки — в жодному разі не треба державного регулювання.

Проблеми з постачанням L-лізину на світовому ринку спостерігатимуться як мінімум до другого кварталу 2022 року, переконані вчені з Університету Канзасу. За їх оцінками, сьогодні практично всі виробники у всіх регіонах світу зіткнулися з проблемою нестачі лізину, що обумовлено цілим набором факторів, зокрема, скороченням виробництва компанією ADM на території США.

На цьому фоні спотові ціни в окремих регіонах можуть вдвічі чи втричі перевищувати ті, що передбачені у довгострокових контрактах. Щоб впоратися з нестачею лізину виробники змінюють раціони, використовуючи більше соєвого шроту та менше кукурудзи, зазначають вчені.

За матеріалами Feed Navigator