Україна та Ангола підпишуть Меморандум про співробітництво у сфері ветеринарії

Керівництво Мінагрополітики спільно з представниками банківських установ провели спільну нараду щодо ситуації з кредитним фінансуванням с/г товаровиробників.

Як повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, Уряд ухвалив рішення про додаткове виділення портфельних гарантій чотирьом державним банкам на 3 млрд 390 млн грн. Таким чином, 31 травня буде завершено кредитування посівної кампанії в рамках програми «Доступні кредити 5−7-9» та підбито підсумки щодо її ефективності. Загалом за три місяці понад 10 тисяч аграріїв отримали фінансування більш ніж на 30 млрд грн.

«Крім того, у нас уже готовий план на червень-серпень щодо подальших пріоритетів у доступному фінансуванні аграріїв. Мінагрополітики має цілу низку напрацювань із кредитування галузі переробки с/г продукції. Так, ми вже ініціювали зміни до Постанови № 723, щоб розширити перелік тих, хто може отримати кредити під державні гарантії, включивши в цей перелік переробні підприємства», — розповів Тарас Висоцький.

«З огляду на те, що наші морські порти заблоковані, і ми не можемо в необхідній кількості експортувати наше зерно, ми будемо робити акцент на переробній галузі. В результаті підприємства, які працюють у цій сфері, завдяки портфельним гарантіям зможуть викупити у с/г товаровиробників певний запас їхньої продукції, а останні, в свою чергу, матимуть змогу погасити частину тіла кредиту. Ми хочемо подбати про те, щоб дати максимально можливий кредитний ресурс усім, хто працює в сфері АПК», — додав директор фінансово-економічного департаменту Мінагрополітики Баграт Ахіджанов.

minagro.gov.ua

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України з початку 2021/22 МР станом на 30 липня 2021 р склав майже 2,5 млн т, що на 6% вище за показник минулого року (2,33 млн т).

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, йдеться в повідомленні Міністерства аграрної політики і продовольства України.

Так, пшениці з початку сезону експортовано 694 тис. т, що на 41% нижче, ніж в минулому сезоні.

Поставки ячменю на зовнішні ринки склали 821 тис. т (+ 15%).

Жита на звітну дату відправлено 4,7 тис. т, що значно перевищує минулорічний показник (0,2 тис. т).

Кукурудзи на зовнішні ринки за звітний період пішло 939 тис. т, що більш ніж удвічі перевищує минулорічні показники (424 тис. т).

Разом з тим, експорт українського борошна з початку сезону склав 10,9 тис. т, що на 36% поступається показнику на аналогічну дату минулого сезону.

________________________________________

Для довідки: в 2020/21 МР експорт зернових і зернобобових культур склав 44,6 млн т: пшениця - 16,6 млн т; ячмінь - 4,2 млн т; жито - 17,1 тис. т; кукурудза - 23,1 млн т; борошна - 126,9 тис. т.

agroportal.ua

Українські підприємства за перші шість місяців поточного року експортували 63,2 тисячі тонн молочних продуктів, що на 22,8% перевищує показник за аналогічний період минулого року. Про це пише "УНІАН" з посиланням на Раду з питань експорту продовольства (UFEB).

Згідно з повідомленням, в червні українські підприємства поставили за кордон 14,5 тисячі тонн молочних продуктів, що на 17,4% більше, ніж в червні 2016 року.

"Позитивні підсумки першого півріччя не дивують, враховуючи світові тенденції. Зростання експорту забезпечили масло і суха сироватка. У той же час, динаміка по молоку і вершкам, як згущеним, так і незгущених, а також кисломолочної продукції, негативна", - зазначила прес- служба.

Так, за даними аналітиків, експорт вершкового масла зріс більш ніж в 3 рази - до 12,3 тисячі тонн.

Найактивніше українські підприємства постачали його в Марокко і Казахстан.

Імпорт масла в першому півріччі скоротився на 66,5% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 231 тонну. Експорт сирів також продемонстрував приріст.

За аналізований період українські підприємства поставили за кордон 4,1 тисячі тонн цієї продукції, що на 21,3% більше, ніж в 2016 році. Постачали його до Казахстану і Молдови.

Імпорт сирів виріс на 33,3% - до 4,3 тисячі тонн. Найбільше їх купували в Польщі і Німеччині.

За даними прес-служби, експорт молока і незгущених вершків в січні-червні склав 4 тисячі тонн, що на 10,1% менше, ніж за перше півріччя минулого року. При цьому виручка від експорту склала 2,6 мільйона доларів, збільшившись на 10,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

Основними ринками збуту цієї продукції були Молдова та Грузія.

Імпорт молока і незгущених вершків в звітному періоді склав 331 тонну, що на 55% більше, ніж в минулому році.

У грошовому вираженні імпорт склав 537 тисяч доларів. Найбільше Україна закуповувала продукти з Німеччини.

Джерело: minfin.com.ua

Збільшення експортного мита на живець ВРХ до 20%, яке ініціюють народні депутати, не зможе врятувати скотарську галузь України від скорочення поголів'я. Натомість, навпаки, потрібно розвивати внутрішнє м’ясопереробне виробництво і налагоджувати експорт продукції переробки яловичини.

Законопроект передбачає збільшення експортного мита з 10 до 20% на живу ВРХ.

Так, на сьогоднішній день український живець ВРХ користується попитом на зовнішніх ринках. Що ж стосується внутрішнього ринку, то в Україні на сьогоднішній день спостерігається низька культура споживання яловичини.

Тому, саме розвиток експорту є важливим аспектом для стимулювання нарощення внутрішнього поголів'я ВРХ.

У зв’язку із цим АТУ категорично заперечує доцільність підвищення експортного мита та нарікають на надто високий податок на експорт своєї продукції.

«Ми вважаємо, що найважливішим на сьогодні паралельно із розвитком м’ясного скотарства є також розвиток м’ясопереробної галузі, орієнтованої саме на специфіку експортних ринків, та відкриття експортних ринків продукції переробки (ковбас, шинки тощо)», — ідеться в повідомленні АТУ.

Кількість м’ясопереробних підприємств, на яких виробляється продукція із доданою вартістю, є достатньою лише на задоволення потреб внутрішнього ринку. А щоб виходити на зовнішні ринки, то це питання вимагає більш комплексного підходу: потрібно вивчати споживчі смаки потенційних імпортерів, і саме під них вже підлаштовувати виробництво.

kurkul