На експорт з України йде більше ячменю, ніж пшениці

Підтримка українського виробника є пріоритетним завдання у програмі стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19. Про це прем'єр-міністр України Денис Шмигаль сказав на засіданні уряду у середу.

«Перша частина програми називається захист українських товарів, робіт, послуг від їх імпортних альтернатив. Здоровий економічний націоналізм це є стратегія багатьох країн, і ми також будемо рухатися в цьому напрямку», — сказав Шмигаль.

За його словами, програма передбачає, що Україна буде використовувати весь спектр інструментів СОТ та ГАТТ для захисту своїх підприємств. Кожна галузь в підготовленій стратегії має два обов’язкових параметри. Мова йде про доступ до фінансів та доступ до ринків.

«Приведу приклад: якщо ми говоримо про підтримку невеликих бізнесів, то це програми доступних кредитів, запуск грантових програм, розширення участі МСБ у державних закупівлях, а також всебічна допомога по виходу на зовнішні ринки», — зазначив він.

Він додав, що зараз в уряді обговорюють зменшення податкового навантаження для МСБ, а також «регуляторну гільйотину».

«Наш успіх показовий, коли прості ФОПи більше не потребуватимуть допомоги бухгалтерів у заповненні документів, а України увійде в ТОП-30 країн світу в питанні легкості адміністрування податків. Це наша ціль, це дуже важливо максимально спростити роботу малому бізнесу, особливо мікробізнесу», — наголосив прем'єр-міністр.

agropolit.com

В Україні запровадять державне регулювання цін на основні соціальні продукти на період війни.

Про це заявив міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко заявив в ефірі телеканалу Рада.

Протягом 10 днів за передплатою забезпечать фінансування виробництва соціально значущих продуктів для держпідприємств, які не перебувають у зоні бойових дій.

«Особи, які зараз продають хліб і інші продукти харчування у 2-3 рази дорожче, будуть нести юридичну відповідальність. Це прирівнюється до мародерства», – говорить Лещенко. аголосив міністр.

Мінагрополітики  збирає від українців інформацію про суб'єктів господарювання, які завищують ціни на продукти харчування. Спекулянтів пізніше покарають.

Нагадаємо, що Мінагрополітики та Мінсоцполітики організували координаційний штаб для забезпечення харчами українців і просять аграріїв просять допомогти з наповненням складів агропродукцією.

Склад координаційного штабу знаходиться в с. Острів, вул. Промислова, 1. (Великоберезовицька громада, Тернопільська обл.). Усі додаткові питання за номерами Координаційного штабу:

+ 380504375070​​

+ 380676785913

+ 380952683229​​

+ 380676785916

Орієнтовний перелік продуктів для поставки на склади штабу:

• Крупи різні
• Пластівці усіх видів
• Готові сухі сніданки
• Макаронні вироби
• Консервація: м’ясна, м’ясо-рослинна, рослинна.
• Цукор
• Згущене молоко
• Олія
• Печиво фасоване різне

 Заповнити онлайн форму виробники підприємств можуть за посиланням.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів розраховує на впровадження сучасної системи контролю органічного виробництва. На цьому наголосив Голова відомства Володимир Лапа.

За його словами, повноваження Держпродспоживслужби у сфері безпечності харчових продуктів та кормів сьогодні полягають в організації та здійсненні державного контролю у т.ч. за впровадженням НАССР, веденням реєстру затверджених експортних потужностей, уповноваженням лабораторій на проведення досліджень для цілей державного контролю.

У сфері виробництва та обігу органічної продукції Держпродспоживслужба України уповноважена вести реєстр виробників органічної продукції, проводити державний нагляд (контроль) за діяльністю суб’єктів господарювання, гарантувати інформаційне забезпечення зацікавлених сторін.

Одночасно, невідповідність чинного законодавства вимогам та стандартам Європейського Союзу знижує довіру громадян як до української органічної продукції, так і до системи контролю. Тож, необхідно чітко визначити повноваження відомства, надати йому можливість проводити моніторинг органічної продукції, вибірково оцінювати діяльність органів із сертифікації та операторів ринку органічної продукції, працювати у тісній взаємодії з органами сертифікації, а також надати можливість Службі ініціювати, при потребі, виключення органу сертифікації з реєстру.

«Дані повноваження внесені в проект закону „Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції“ (N5448 від 24.11.2016), і керівництво Держпродспоживслужби має великі сподівання на прийняття даного закону, аби робота Служби була ефективною і відповідала вимогам сьогодення», — підсумував Володимир Лапа.

PigUA.info за матеріалами kmu.gov.ua

Минулого року прибутковість аграрних підприємств України зросла майже на 48%, утім відбулося це за рахунок рослинництва. Прибутковість тваринництва у 2020 році, навпаки, – дещо знизилась, повідомляє ННЦ «Інститут аграрної економіки». Збитків зазнали як виробники ВРХ та свинини, так і птахофабрики.

«За попередніми розрахунками Інституту аграрної економіки, прибутки сільськогосподарських підприємств у 2020 році зростуть до 58,4 млрд грн, тобто на 47,7% перевищать показнику 2019 року. Такий результат досягнуто виключно за рахунок зростання прибутків у рослинництві, які збільшилися на 55,2%. При цьому прибутки у тваринництві зменшились на 2,9 млрд грн. Найбільші прибутки сільськогосподарські підприємства одержали на виробництві соняшнику – розрахунково 21,1 млрд грн, пшениці – 19,0 млрд грн, кукурудзи на зерно – 11,9 млрд грн, ріпаку – 6,6 млрд грн, а також молока – 3,8 млрд грн. Найбільші збитки підприємства галузі одержали на виробництві яєць – 4,9 млрд грн, а також вирощуванні: великої рогатої худоби – 1,4 млрд грн, свиней – 0,7 млрд грн, птиці – 0,35 млрд грн, цукрового буряка – 0,28 млрд грн, гороху – 0,25 млрд грн», – зазначив Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»

Meat-Inform