Україна експортувала близько 12 млн тонн кукурудзи з початку року

09-черв-2017

В період за січень-травень 2017 року експорт кукурудзи склав 11,86 млн тонн (1,85 млрд дол. США). Зокрема, згідно даних ДФС, у травні Україна експортувала 2,66 млн тонн кукурудзи, що на 36,15% більше квітня 2017 року.

Найбільшими імпортерами української кукурудзи за січень-травень стали – Єгипет, імпорт склав 2,14 млн тонн (333,23 млн дол. США), Нідерланди – 1,48 млн тон (230,54 млн дол. США) та Іспанія – 1,34 млн тонн (208,81 млн дол. США).

Нагадаємо, що у 2016 році Україна експортувала кукурудзи на суму в 2,65 млрд дол. США.

Прес-служба Мінагрополітики

Більше новин
Аграрії почнуть отримувати держпідтримку у квітні
21-лют-2020

Під час селекторної наради з обласними департаментами з агропромислового розвитку заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький розповів про основні базові принципи державної підтримки на 2020 рік.

«Вчора на засіданні Уряду була прийнята постанова, якою визначено напрями державної підтримки на 2020 рік. Наступним нашим кроком буде прийняття відповідних порядків використання коштів із чітким алгоритмом. Вони вже зараз проходять внутрішнє узгодження на рівні ЦОВВів. Ми очікуємо, що прийняття порядків відбудеться на початку березня, а з квітня стартують безпосередні виплати», — зазначив Тарас Висоцький.

Він додав, що 80% виплат відбудуться у другому півріччі, через єдиний підхід до подачі документів. Вже зафіксовано дату подачі документів — до 1 жовтня.

«Спільно з аграрним комітетом ми вирішили на початку липня анонсувати план державної підтримки на 2021−2023 роки. Всі потенційні отримувачі будуть чітко розуміти на що їм розраховувати в наступному трирічному бюджетному циклі. Крім того, з 2021 року ми передбачаємо запровадити такі напрями підтримки як агрострахування та переробку сільськогосподарської продукції», — наголосив заступник міністра.

Також Тарас Висоцький анонсував, що починаючи з 27 лютого щочетверга об 11:00 будуть проходити виїзні семінари для громадян в одній із сільських рад областей, де представники Держгеокадастру будуть давати роз’яснення на всі питання, пов’язані з земельними відносинами в рамках земельної реформи. Окрім того, щочетверга о 14:00 будуть проводитись виїзні семінари на рівні районних центрів, на яких представники Держпродспоживслужби будуть консультувати про актуальні питання у сфері безпечності. Також з останнього четверга березня мають відбуватися щотижневі інформаційні зустрічі, бізнес-інкубатори та інші заходи, які будуть проводити представники Укрдержфонду.

Мінекономрозвитку

Детальніше
Урожай-2022: чи врятують альтернативні технології українське зерно
17-черв-2022

Україна вже почала жнивувати. Першими в поле вийшли аграрії Одеської та Миколаївської областей на збір ранніх зернових. Коли в країні розпочнеться масовий збір урожаю-2022, катастрофічно постане питання його зберігання. Тож аграрії шукають альтернативні шляхи та вивчають нові технології консервування зерна.

В той час як світ чекає на український експорт, Україна намагається усунути логістичний колапс. У транспортному відомстві, яке під час війни намагається вивезти максимальний обсяг експорту, порахували, що таку кількість зернових неможливо вивезти.

«Через порти (Рені, Ізмаїл, Кілія) можна вивезти 600-800 тис. т зернових на місяць. Ще 1,5 млн т — перевезення «Укрзалізницею» та 700 тис. т — автотранспортом. У кращому випадку при максимальному задіянні всіх варіантів зможемо експортувати до 3 млн т щомісяця. При цьому нагадаю, що до війни ми щомісяця експортували 5-7 млн т через морські порти. Тож за таких темпів ми не зможемо вивезти наявний урожай», -  Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»

За прогнозами, цього року Україна збере близько 65 млн т збіжжя, при цьому залишається невивезеним ще близько 20 млн т минулорічного врожаю. При цьому загальні потужності складського збереження розраховані на 57 млн т, з яких частина втрачена в результаті обстрілів чи окупації. 

Вартість зберігання зросла з 3 до 5 $/т

У Групі АГРОТРЕЙД наразі намагаються продати та експортувати якомога більше зерна, щоб звільнити елеватори під новий урожай. Але розуміють, що проблему українського експорту без портів не вирішити.

«Ціна зерна падає, а вартість логістики зростає. В цій ситуації за все заплатить український фермер — тим, у кого немає запасу міцності, експорт нового врожаю принесе суттєві проблеми», - Андрій Бут, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД

 

Щодо зберігання зерна, то в компанії переконані, що на даний час один із найбільш реальних і доступних способів збереження отриманого врожаю — полімерні рукави. В них можна зберігати майже всі зернові культури: кукурудзу, сою, пшеницю, ячмінь, соняшник та інші.

«Вартість зберігання 1 т зерна в середньому стартує від $3. Якщо воно буде зберігатись у рукаві чотири місяці, то відповідно витрати при використанні даної технології становитимуть $0,75. При цьому зерно в таких біг-бегах може перебувати до пів року», - Сергій Макаренко, керівник відділу реалізації насіння Групи АГРОТРЕЙД

Сергій Макаренко відзначає, що серед переваг такого типу зберігання зерна — мінімізація витрат, незалежність від умов роботи елеваторів, а також збереження показників зерна з погляду чистоти, вологи та інших якісних показників.

Тимчасове рішення, але не для всіх

В «Баришівській зерновій компанії» вже закупили рукави, і цього року планують 50-60 тис. т кукурудзи — третину від очікуваного врожаю — зберігати саме за такою технологією. Вона має певні обмеження, і з 6 елеваторів компанії для закладання рукавів придатний лише один.

«Раджу сільгоспвиробникам закупити рукави, незважаючи на те, що ця технологія зберігання подорожчала під час війни з 3 до 5 $/т, і самі рукави зросли в ціні на 50-60%. Це може бути тимчасовим рішенням, але знов-таки не для всіх. Не кожен елеватор має поруч поле, не кожне поле можна використовувати під цю технологію», - Таір Мусаєв, комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія»

Таір Мусаєв деталізує, що використовувати технологію зберігання зерна в рукавах можна на елеваторах, де поруч є велике поле. В інших випадках — потрібна додаткова перевалка та навантажувачі. 

Також тут велику роль відіграє погодний фактор: щоб закласти рукав чи його розпакувати, потрібен або мороз, або суха погода.

Вимоги до технології зберігання зерна в рукаві

Можна укладати рукава в полі після попереднього доопрацювання необхідних ділянок і навіть просто на стерні після збирання озимої пшениці.

Під мішком не має бути гострих предметів або гілок, які можуть пошкодити цілісність конструкції. 

Площа під рукавом має бути рівною, щоб не збиралася дощова або тала вода.

Якщо підприємство не має власного парку завантажувально-розвантажувальної техніки, її завжди можна взяти в оренду.

За наявності техніки та майданчика старт процесу укладання займає близько пів години.

В компанії «Епіцентр Агро» вже 5 років для зберігання зерна використовують силобеги, поступово впроваджуючи їх у кожному кластері та знайомлячи працівників із цією технологією. Агрохолдинг наразі забезпечений усією необхідною технікою та має досвід щодо температурного режиму та часу зберігання.

«Після завершення посівної ми відразу включилися у вирішення питання розміщення нового врожаю, оскільки навіть маючи власні потужності зі зберігання 1,5 млн т, розуміємо, що в нас не вивезено 600 тис. т, а зберемо ще 1 млн т. Тож цього року плануємо 300 тис. т закладати в силобеги. Будемо закладати на зберігання кукурудзу і, можливо, соняшник», - Світлана Нікітюк, керівник центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»

За словами Світлани Нікітюк, у березні «Епіцентр Агро» розпочав будівництво «з нуля» двох елеваторів та запустив один елеватор після реконструкції.

«Попри те, що ми розуміємо, що війна — це в тому числі й економічна криза, але це ще й можливості. Пішли свідомо на ці ризики. Будуємо, розуміємо, що війна закінчиться, а ми вже будемо запускати елеватори і мати додаткові ємності для зберігання, додаткові робочі місця та підтримку економіки податками», — зазначає Світлана Нікітюк.

Інші учасники ринку поки не вбачають можливості будівництва нових елеваторів. Зокрема, Таір Мусаєв зазначив, що окрім часу, потрібного для будівництва, зросла й вартість металу, відсутні необхідні складові, які потрібно буде завозити в Україну і платити за це у валюті.

AgroPortal.ua

Детальніше
Систему НАССР впровадили понад 400 українських підприємств
14-вер-2018

20 вересня 2018 року набуде чинності розділ VII Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який завершить другий етап переходу підприємствна нову систему контролю за безпечністю харчових продуктів НАССР.

Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Трофімцева повідомила, що система НАССР поступово, але впроваджується на наших виробничих потужностях.

«Ми бачимо непоганий прогрес на підприємствах: на сьогоднішній день 426 підприємства вже впровадили систему НАССР. Ще 143 підприємства знаходяться якраз в процесі розробки або її впровадження», — зазначила Трофімцева.

За її словами, держава в цій сфері здійснює моніторинг, аудит та контроль процесів на виробництві. Контроль за впровадженням системи НАССР покладено на Держспоживслужбу.

Покарання для злісних порушників передбачено доволі високе — штраф у 30 мінімальних зарплат для юридичних осіб, та 15 мінімальних зарплат для фізичних осіб, аж до закриття підприємства. При цьому заступник міністра запевнила, що сертифікація НАССР, яку сьогодні активно пропонують як послугу в інтернеті зовсім не обов’язкова, головне дотримуватися гігієнічних вимог системи НАССР на всіх етапах виробництва, які виробники цілком успішно можуть впровадити самі.

Цей закон було прийнято для гармонізації законодавств України та Євросоюзу у сфері безпечності харчового виробництва. Відповідно до цього закону всі виробники харчових продуктів мають 3 роки, щоб впровадити систему керування безпекою НАССР (аналіз ризиків і контролю критичних точок, яка діє у Європі). Ця робота передбачає кілька етапів, залежно від виду діяльності та розміру підприємства.

Вона додала, що лідерами за кількістю підприємств, які впровадили або розпочали роботу з розробки системи НАССР є Дніпропетровська, Волинська, Вінницька та Харківська області, де нараховується відповідно 60, 49, 48 і 45 таких підприємств. А в розрізі галузей найкращі показники у м’ясопереробній та молокопереробній.

«Малі потужності, які постачають продукцію кінцевому споживачу, з кількістю робочого персоналу до 10 осіб та з площею до 400 кв. м, або ті потужності, які не постачають продукцію і мають персоналу до 5 осіб, мають терміни для розробки та впровадження системи НАССР ще рік — до 20 вересня 2019 року», — відмітила Ольга Трофімцева.

Також в Мінагрополітики повідомили, що Міжнародна системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (англ. HACCP — Hazard Analysis and Critical Control Points) — це система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів.

minagro

Детальніше
Площа кормових культур скоротилась на 85%
07-бер-2019

За роки незалежності України площа кормових культур скоротилася на 85%. Про це повідомили у Національній академії аграрних наук України, передає УНН.

"На початку 90-х у всіх категоріях господарств площа під кормовими культурами становила близько 12 млн гектарів, а в 2017 році — 1,8 млн гектарів. Відбулося скорочення майже на 85%. Разом із тим вкрай екстенсивно ведеться й лучне кормовиробництво на орних землях", - заявили у НААН.

Загальна площа природних кормових угідь усіх класів в Україні складає 6,4 млн га, з якої отримують лише 10-11% валового збору кормів. Продуктивність 1 га луків залишається вкрай низькою — 1-1,2 т/га.

У академії заявили, що до такого результату призвела ціла низка причин. Серед них і той факт, що останнє обстеження та паспортизація природних кормових угідь в Україні проводили ще у 1957-1961 роках. До того ж, досі не регламентовано порядок експлуатації таких угідь, наслідком цього є їхнє нецільове використання. Крім того, посилюються деструктивні процеси рослинності, знижується продуктивність, спостерігається деградація лучних ґрунтів.

З огляду на це Президія НААН вирішила розробити пропозиції до Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства екології та природокористування щодо повномасштабного обстеження природних кормових угідь з використанням аерокосмічного картографування та моніторингу, а також ініціювати розробку законопроекту "Про природні кормові угіддя".

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок