Аграрії почнуть отримувати держпідтримку у квітні

Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-серпні 2020 року скоротилося на 9,8%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Про це повідомляє пресслужба Державної служби статистики України.

Зокрема, сільськогосподарські підприємства за звітний період скоротили виробництво на 14,3%, а господарства населення — на 3,7%.

Виробництво рослинницької продукції всіма суб’єктами АПК скоротилося на 12,9,7%, виробництво тваринницької продукції — скоротилося на 2,2% у порівнянні з січнем-серпнем 2019 року.

У Держстаті зазначили, що наведені дані не враховують інформацію з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

За даними Держстату, зростання виробництва сільськогосподарської продукції в Україні за 2019 рік склав 1,1% у порівнянні з попереднім роком.

agronews.ua

Четверта Женевська конвенція «Про захист цивільного населення під час війни» від 1949 р. у ст. 55 зазначає, що будь-яка реквізиція продовольства на окупованих територіях може здійснюватися окупаційними адміністраціями лише з урахування потреб цивільного населення. При цьому така реквізиція має бути «справедливо відшкодована».

Про це розповів адвокат, старший юрист ЮКК «Де-Юре» Дмитро Оносовський в матеріалі «‎Врожай вкрали окупанти? Про право власності на врожай в умовах воєнного стану»‎ на Latifundist.com.

За його словами, в ній міститься норма, яка прямо передбачає забезпечення населення окупованої території продовольством, якщо місцевих ресурсів недостатньо. Також ст. 53 цієї ж Конвенції суворо забороняє знищення будь-якого майна, як приватного, так і комунального чи державного, якщо це не є «абсолютно необхідним для військових операцій».

«З наведеного витікає, що міжнародне право захищає як право власності на врожай, так і продовольчу безпеку окупованих територій в цілому. Воно не дозволяє окупаційним військам здійснювати свавільне привласнення чи мародерство продовольчих запасів. А будь-яке вилучення має бути відшкодовано окупаційною владою‎»‎, — акцентував юрист.

Водночас за словами юриста, на практиці існує проблема з притягненням до відповідальності за порушення цих вимог і отриманням відшкодування заподіяної шкоди, адже чи не єдиним міжнародним органом, що може захистити права постраждалих осіб є Європейський суд з прав людини. Інші міжнародні органи не розглядають справи за заявами приватних осіб. Проте нещодавно росія заявила про денонсацію зі свого боку, та вихід з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«‎Такий вихід юридично відбудеться не раніше вересня 2022 року. Враховуючи те, що Європейський суд з прав людини має повноваження розглядати позови осіб лише проти держав-членів Конвенції, то після вересня він втратить такі повноваження відносно справ проти росії», — зауважив Дмитро Оносовський.‎

Дієвим способом компенсації шкоди, за словами Дмитра Оносовського у перспективі можуть стати заморожені російські активи в Європі та Америці. Проте їх доля досі залишається незрозумілою, оскільки відсутні правові механізми, що дозволяли б задовольняти вимоги до росії за рахунок таких активів.

«‎Розроблення таких механізмів ще попереду і може зайняти не один рік та багато годин напруженої роботи дипломатів», — підсумував юрист.

Кабінет міністрів України зізнався в неефективності цьогорічних програм державної підтримки аграрної галузі та пропонує зменшити їх загальне фінансування у 2018 році на 2,079 млрд грн — до 4,275 млрд грн з 6,354 млрд грн.

Відповідний урядовий законопроект № 9369 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» був зареєстрований у парламенті 5 грудня.

Уряд заявив, що йому вдалось у 2018 році зекономити понад 10 млрд грн. При цьому фактично уся ця економія була досягнута за рахунок трьох програм: державної підтримки АПК через неефективні механізми розподілу коштів, а також виплати державних соціальних допомог та підтримки реформи державного управління.

Так, відповідно до тексту законопроекту, Кабінет міністрів пропонує зменшити розмір фінансової підтримки розвитку фермерських господарств на 850 тис. грн, до 150 тис. грн, державної підтримки галузі тваринництва — на 979 тис. грн, до 3,021 млрд грн, і фінансової підтримки сільгоспвиробників — на 250 тис. грн, до 695 тис. грн.

«Ми виступаємо категорично проти таких змін. Ті 2 млрд грн, що нібито „зекономив“ уряд, мають бути виплачені аграріям. „Економія“ ж виникла виключно внаслідок потворного механізму розподілу коштів, який фактично залишив сільгоспвиробників без державної допомоги. Усі найбільші аграрні асоціації ще у минулому році попереджали, що все саме так і буде. Кабінет міністрів має нарешті визнати те, що не впорався зі своїми обов’язками та фактично провалив цьогорічну програму держпідтримки АПК, а гроші, які лишились в бюджеті невикористаними, спрямувати на фінансування дійсно ефективних та необхідних програм — здешевлення кредитів та квазіакумуляцію ПДВ», — прокоментував рішення Кабінету міністрів України заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Результати виконання програм держпідтримки АПК у 2018 році свідчать про те, що реальна «економія» на вітчизняних сільгоспвиробниках є набагато більшою за 2,079 млрд грн, які пропонує перерозподілити уряд.

Станом на 1 грудня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 31%. Іншими словами з формально виділених аграріям 6,354 млрд грн за 11 місяців вони отримали лише 1,951 млрд грн.

Зокрема, за програмою державної підтримки галузі тваринництва з виділених 4 млрд грн станом на 1 грудня 2018 року було використано 1,545 млрд грн (програма виконана на 38,6%), за програмою здешевлення сільгосптехніки — з виділених 945 млн грн використано 383 млн грн (40,5%). За програмою «фермерського мільярду» з виділених 1,043 млрд грн аграрії отримали лише 23 млн грн.

Детальний аналіз стану виконання бюджетних програм наведений у презентації за посиланням: app.box.com/s/r6r6c7hk14ebvy44bfxkqtpbq78kd2fm.

Динаміка бюджетних виплат за програмами держпідтримки АПК за останній місяць також невтішна.

«За листопад аграріям за всіма програмами держпідтримки було сумарно виплачено лише 313 млн грн, при тому, що левову частку цієї суми становить виплата дотації на голову КРС за друге півріччя, тобто по іншим програмам прогресу майже немає», — зауважив Соколов.

«Ми вважаємо, що ситуація, яка склалась у 2018 році із державною підтримкою аграрної галузі, є спланованою акцією уряду для того, щоб формально дотриматись вимоги про виплату сільгоспвиробникам 1% аграрного ВВП, яка гарантована Податковим кодексом, але при цьому грошей не дати. Працівники Міністерства аграрної політики і продовольства України не могли не розуміти, до чого призведуть ухвалені ними механізми розподілу коштів. Усі усвідомлювали, що зрештою малий і середній аграрний бізнес, який дійсно потребує державної допомоги, дотацій не отримає. Власне, так і сталось, про що свідчать статистичні дані використання бюджетних коштів», — підсумував заступник голови ВАР.

Нагадаємо, 5 листопада ВАР та інші члени ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулись до Президента України Петра Порошенко із закликом сприяти скасуванню неефективної державної підтримки аграрної галузі, за якої виплати здійснюються або на користь великих компаній, або залишаються в бюджеті невикористаними. Незважаючи на катастрофічні результати виконання програм держпідтримки АПК за підсумками 2018 року, уряд наполягає на продовженні цієї негативної практики у 2019 році - на наступний рік запланований порядок розподілу коштів аналогічний тому, що діяв цьогоріч. Це свідчить про інституційну неспроможність Кабінету міністрів та Верховної Ради справедливо і ефективно розподіляти бюджетні кошти. Тому аграрії вирішили відмовитись від такої «допомоги», натомість запропонували направити зекономлені кошти на компенсацію втрат доходів бюджету від ухвалення законопроектів щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільгосппродукції до 10% (сприятиме зниженню роздрібних цін на продукти харчування) та запровадження податку на виведений капітал (призведе до розвитку економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці).

uacouncil

Імпортний ажіотаж на свинину у липні дещо послабився: потік м'яса з-за кордону зменшився на 45% проти червня — з 9 до 4,9 тис. т відповідно.

Такі підсумки зовнішньої торгівлі свининою озвучили в аналітичному відділі асоціації «Свинарі України».

Дані митної статистики свідчать, що за липень надходження охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203) з-за кордону склало 4,9 тис. т, що коштувало вітчизняним імпортерам $10 млн. Це на 45% менше за обсяги імпорту свинини місяцем раніше та рівно удвічі — у валютному еквіваленті. Основними країнами-постачальниками залишаються Данія, Польща, Бельгія та Іспанія.

Ключовою причиною зниження імпортної активності у липні стало повернення зобов’язання сплачувати ПДВ для імпортерів на спрощеній системі оподаткування. Таким чином, ціна умовного кілограма свинини автоматично зросла на 20%, пояснюють експерти. 

«Таке здорожчання спонукало вітчизняних трейдерів переключитися на закупівлю дешевшої м’ясної сировини. Так, якщо у червні середньозважена митна вартість імпортованої свинини становила 2,21 $/кг, то в липні цей показник понизився до 2,03 $/кг (-8%). Тим не менш, у третій декаді місяця імпорт подорожчав через перегляд офіційного курсу гривні до долара США на 25%. Це істотно підвищило конкурентоспроможність вітчизняної продукції», — зазначають в АСУ.

Аналітики попереджають і про чергове здорожчання імпорту.

«Станом на 1 серпня вітчизняні трейдери можуть завезти ще 1,8 тис. т охолодженої та мороженої свинини на кістці, у півтушах та відрубах у межах квоти. Проте після вичерпання цих обсягів завезення охолодженої свинини обкладатиметься 12% імпортним митом, а мороженої — 10%. Хоча ще в середині липня представники м’ясопереробки очікували, що імпортні квоти будуть вичерпані до початку серпня, зі здорожчанням долара вони відтермінувалися», — додають у галузевому об’єднанні.

Експерти уточнили, що договір про безмитні поставки свинини Україна має не тільки з ЄС, а й із Канадою (залишок квоти на 1 серпня — 16,75 тис. т свинини, субпродуктів та жиру) та Великою Британією (3,4 тис. т свинини відповідно). Проте, зважаючи на істотне збільшення транспортних витрат та віддаленість цих країн, активні поставки звідти малоймовірні.

Асоціація «Свинарі України»