Урожай-2022: чи врятують альтернативні технології українське зерно

17-черв-2022

Україна вже почала жнивувати. Першими в поле вийшли аграрії Одеської та Миколаївської областей на збір ранніх зернових. Коли в країні розпочнеться масовий збір урожаю-2022, катастрофічно постане питання його зберігання. Тож аграрії шукають альтернативні шляхи та вивчають нові технології консервування зерна.

В той час як світ чекає на український експорт, Україна намагається усунути логістичний колапс. У транспортному відомстві, яке під час війни намагається вивезти максимальний обсяг експорту, порахували, що таку кількість зернових неможливо вивезти.

«Через порти (Рені, Ізмаїл, Кілія) можна вивезти 600-800 тис. т зернових на місяць. Ще 1,5 млн т — перевезення «Укрзалізницею» та 700 тис. т — автотранспортом. У кращому випадку при максимальному задіянні всіх варіантів зможемо експортувати до 3 млн т щомісяця. При цьому нагадаю, що до війни ми щомісяця експортували 5-7 млн т через морські порти. Тож за таких темпів ми не зможемо вивезти наявний урожай», -  Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»

За прогнозами, цього року Україна збере близько 65 млн т збіжжя, при цьому залишається невивезеним ще близько 20 млн т минулорічного врожаю. При цьому загальні потужності складського збереження розраховані на 57 млн т, з яких частина втрачена в результаті обстрілів чи окупації. 

Вартість зберігання зросла з 3 до 5 $/т

У Групі АГРОТРЕЙД наразі намагаються продати та експортувати якомога більше зерна, щоб звільнити елеватори під новий урожай. Але розуміють, що проблему українського експорту без портів не вирішити.

«Ціна зерна падає, а вартість логістики зростає. В цій ситуації за все заплатить український фермер — тим, у кого немає запасу міцності, експорт нового врожаю принесе суттєві проблеми», - Андрій Бут, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД

 

Щодо зберігання зерна, то в компанії переконані, що на даний час один із найбільш реальних і доступних способів збереження отриманого врожаю — полімерні рукави. В них можна зберігати майже всі зернові культури: кукурудзу, сою, пшеницю, ячмінь, соняшник та інші.

«Вартість зберігання 1 т зерна в середньому стартує від $3. Якщо воно буде зберігатись у рукаві чотири місяці, то відповідно витрати при використанні даної технології становитимуть $0,75. При цьому зерно в таких біг-бегах може перебувати до пів року», - Сергій Макаренко, керівник відділу реалізації насіння Групи АГРОТРЕЙД

Сергій Макаренко відзначає, що серед переваг такого типу зберігання зерна — мінімізація витрат, незалежність від умов роботи елеваторів, а також збереження показників зерна з погляду чистоти, вологи та інших якісних показників.

Тимчасове рішення, але не для всіх

В «Баришівській зерновій компанії» вже закупили рукави, і цього року планують 50-60 тис. т кукурудзи — третину від очікуваного врожаю — зберігати саме за такою технологією. Вона має певні обмеження, і з 6 елеваторів компанії для закладання рукавів придатний лише один.

«Раджу сільгоспвиробникам закупити рукави, незважаючи на те, що ця технологія зберігання подорожчала під час війни з 3 до 5 $/т, і самі рукави зросли в ціні на 50-60%. Це може бути тимчасовим рішенням, але знов-таки не для всіх. Не кожен елеватор має поруч поле, не кожне поле можна використовувати під цю технологію», - Таір Мусаєв, комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія»

Таір Мусаєв деталізує, що використовувати технологію зберігання зерна в рукавах можна на елеваторах, де поруч є велике поле. В інших випадках — потрібна додаткова перевалка та навантажувачі. 

Також тут велику роль відіграє погодний фактор: щоб закласти рукав чи його розпакувати, потрібен або мороз, або суха погода.

Вимоги до технології зберігання зерна в рукаві

Можна укладати рукава в полі після попереднього доопрацювання необхідних ділянок і навіть просто на стерні після збирання озимої пшениці.

Під мішком не має бути гострих предметів або гілок, які можуть пошкодити цілісність конструкції. 

Площа під рукавом має бути рівною, щоб не збиралася дощова або тала вода.

Якщо підприємство не має власного парку завантажувально-розвантажувальної техніки, її завжди можна взяти в оренду.

За наявності техніки та майданчика старт процесу укладання займає близько пів години.

В компанії «Епіцентр Агро» вже 5 років для зберігання зерна використовують силобеги, поступово впроваджуючи їх у кожному кластері та знайомлячи працівників із цією технологією. Агрохолдинг наразі забезпечений усією необхідною технікою та має досвід щодо температурного режиму та часу зберігання.

«Після завершення посівної ми відразу включилися у вирішення питання розміщення нового врожаю, оскільки навіть маючи власні потужності зі зберігання 1,5 млн т, розуміємо, що в нас не вивезено 600 тис. т, а зберемо ще 1 млн т. Тож цього року плануємо 300 тис. т закладати в силобеги. Будемо закладати на зберігання кукурудзу і, можливо, соняшник», - Світлана Нікітюк, керівник центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»

За словами Світлани Нікітюк, у березні «Епіцентр Агро» розпочав будівництво «з нуля» двох елеваторів та запустив один елеватор після реконструкції.

«Попри те, що ми розуміємо, що війна — це в тому числі й економічна криза, але це ще й можливості. Пішли свідомо на ці ризики. Будуємо, розуміємо, що війна закінчиться, а ми вже будемо запускати елеватори і мати додаткові ємності для зберігання, додаткові робочі місця та підтримку економіки податками», — зазначає Світлана Нікітюк.

Інші учасники ринку поки не вбачають можливості будівництва нових елеваторів. Зокрема, Таір Мусаєв зазначив, що окрім часу, потрібного для будівництва, зросла й вартість металу, відсутні необхідні складові, які потрібно буде завозити в Україну і платити за це у валюті.

AgroPortal.ua

Більше новин
Уряд реалізує цифрові проекти для сприяння покращенню бізнес-клімату в Україні
23-лист-2021

Цифровізація економічних процесів дозволить створити комфортні та прозорі умови для ведення бізнесу в Україні.

Про це розповів 19 листопада заступник міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра під час форуму «Бізнес без паперу».

«На сьогодні Е-дозвіл — це флагманський цифровий проект в Мінекономіки. На першому етапі в електронний формат буде переведено 13 найпопулярніших ліцензій. Для отримання цих дозвільних документів бізнесу достатньо буде подати онлайн-заявку. Тепер підприємці зможуть отримувати необхідні ліцензії максимально просто та швидко, а весь процес обробки документів стане абсолютно прозорим. Перелік ліцензій, доступних онлайн, буде постійно розширюватись», — зазначив Ігор Дядюра.

Ще один важливий проект Мінекономіки — «Е-підприємець», який надасть можливість підприємцям отримувати всі дозвільні документи на конкретний вид діяльності.

Наприклад, для відкриття перукарні підприємцю потрібно отримати 18 документів — від реєстрації бізнесу до вивіски. При чому важливо дотримуватись принципу послідовності, тобто неможливо отримати документ № 3, поки не отримав № 1−2. У проекті «Е-підприємець» буде реалізовуватись принцип «ланцюжка». Після запуску «Е-підприємця» подати заявку з пакетом необхідних документів можна буде одразу. Підприємець зможе відстежувати свою заявку і в кінці отримати повний пакет документів для започаткування власної справи.

Також Ігор Дядюра наголосив, що важливою умовою для розвитку сучасної інноваційної економіки, малого та середнього бізнесу є дерегуляція трудових відносин.

«Нещодавно був прийнятий в першому читанні законопроект № 5388 „Про дерегуляцію трудових відносин“. Це важливий крок для спрощення ведення бізнесу. На сьогодні надмірна зарегульованість трудових відносин часто призводить до того, що суттєва їх частина знаходяться в тіні. Законопроектом пропонується скасувати понад 30 обов’язкових кадрових документів. Роботодавець та працівник самостійно домовлятимуться про доцільність ведення таких документів», — зазначив заступник міністра економіки України.

agravery.com

Детальніше
Міжнародні компанії інвестують у екологічні корми
14-груд-2021

Оскільки ціни на корми досягли восьмирічного максимуму, дев'ять провідних міжнародних м'ясних, рибних і молочних компаній інвестують в екологічно чисті кормові інгредієнти, щоб уникнути ризиків у своїх ланцюгах поставок.

Про це свідчать дані дослідження глобальної мережі інвесторів FAIRR Initiative.

«Ми бачимо, що деякі виробники вже стали на шлях сталого розвитку. М'ясні, рибні та молочні компанії починають встановлювати чисті нульові цілі і впроваджувати інновації в галузі альтернативних білків.

Але галузь не повинна спочивати на лаврах, адже ціни на корми досягли восьмирічного максимуму, а сектор залежить від погодних умов", — упевнений старший аналітик компанії Storebrand Вемунд Олсен.

Наприклад, компанія Cranswick (Великобританія) досліджує корм на основі білка комах, гороху і квасолі, а компанія JBS (Бразилія) співпрацює з Нідерландською компанією DSM для впровадження кормової добавки, що знизить викиди метану від годівлі.

Детальніше
Занепокоєння світу цінами на продовольство на тлі скорочення посівів українськими фермерами
06-квіт-2022

Війна означає, що «світова житниця» зіткнеться з безпрецедентними труднощами під час проведення посівної, збирання врожаю та експорту пшениці та іншої сільгосппродукції.

Російське вторгнення в Україну змушує фермерів цієї весни різко скорочувати посівні площі, що, в свою чергу, несе чисельні загрози як для внутрішньої, так і світової продовольчої безпеки.

Відома своїми родючими ґрунтами, Україна є одним із найбільших експортерів пшениці, ячменю, соняшнику та кукурудзи, зокрема, до Північної Африки.

Втім, фермери та аналітики розповіли The Guardian, що посівна, збір врожаю та експорт майже зірвані через брак добрив, недостатні, а подекуди — повністю відсутні поставки палива для тракторів, закриття портів та воєнні дії.

Принаймні одна третина земель, що зазвичай засіваються ярими культурами, як то кукурудза та соняшник, ймовірно, залишаться незадіяними. Крім того, може бути втрачено третину звичайного врожаю пшениці, посіяної восени минулого року.

За інформацією сільгоспвиробників, незначні обсяги пшениці із наявних на складах запасів транспортуються залізницею та автомобільними шляхами через Польщу та Румунію, але це «невелика частка» того, що до вторгнення поставлялось на експорт через чорноморські порти в Одесі та Миколаєві, — зазначають аналітики.

Українські чиновники заявляють, що альтернативні експортні маршрути через річку Дунай, залізницю та автомобільні шляхи обмежені через їхні недостатні пропускні спроможності, а у випадку залізниці - через різну ширину колії в Україні та країнах Європи.

«Я думаю, експорт зможе відновитись до звичних обсягів протягом щонайменше кількох місяців [після припинення війни],», — сказав Майк Лі, керівник служби Прогнозування врожайності сільгоспкультур у країнах Причорномор’я. За його словами, суднам може бути складно отримати страхове покриття та дозволи на повторне входження в чорноморські порти, які, до того ж, спершу потрібно буде розмінувати.

Через перебої в експорті світові ціни на зернові піднялися в лютому до нового рекордного максимуму. Всесвітня продовольча програма, організація під патронатом ООН, що забезпечує екстрені постачання країнам, які перебувають у конфлікті або постраждали від стихійних лих, таких як голод, заявила цього тижня, що здорожчання продуктів харчування вже змушує їх скорочувати продовольчі пайки.

У той час як сівба пшениці в Україні здійснюється переважно восени, інші культури, зокрема кукурудза та соняшник, сіються навесні, тобто вже протягом найближчих тижнів.

Учасник ВАР Сергій Іващук керує змішаним господарством, до якого входить молочна ферма та рослинницьке господарство, загальною площею майже 7000 га на заході України в Хмельницькій області, у 350 км південно-західніше від Києва. Він каже, що в його районі не було бойових дій, але цього року посівна проводитиметься з запізненням, оскільки його робітники та сільгосптехніка задіяні у ЗСУ.

«Власних сільськогосподарських ресурсів поки що більш-менш достатньо, запасів дизельного палива теж має вистачити на посівну. Проте нам може забракнути насіння, добрив і ЗЗР», — каже фермер.

«Перед початком війни ми зробили кілька передоплат за рахунок наших кредитних ліній. Проте наразі логістика та ланцюги постачання порушені, тому постачальники не можуть поставити нам витратні матеріали», — сказав він.

Іващук каже, що має на складах запаси кукурудзи та пшениці, готові до продажу, але нині він не може відправити їх закордон через логістичні обмеження залізничного транспорту, тоді як зазвичай його врожай поставлявся на експорт через польський кордон саме залізницею.

Обмеження на продаж пшениці є загрозою не лише глобальній продовольчій безпеці, — каже Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради, що об'єднує понад 1000 фермерських господарств по всій країні.

«Через кілька місяців зберемо новий урожай, то де ми його будемо зберігати? Крім того, фермерам потрібні гроші на паливо та добрива», — розповідає Дикун, додаючи, що від початку війни ціна на дизельне паливо зросла вдвічі.

Україна отримувала більшість обсягів дизпалива з Білорусі та Росії, — каже він, — але наразі намагається знайти інші джерела постачань з Європи.

На Західній Україні інший фермер, співвласник господарства площею 2000 га, розташованого поблизу міста Львова, розповідає, що вже почав садити горох і невеликий обсяг пшениці, і наразі вони мають намір засіяти «близько двох третин від запланованих місяць тому площ».

«Нині надходження грошових коштів та витратних матеріалів дуже ускладнені, оскільки постачальники вимагають передоплати на відміну від товарних кредитів минулого сезону», — каже він, додаючи, що на сході країни сільгоспвиробники, швидше за все, сіятимуть навіть менше через ще більші труднощі з матеріально-технічним забезпеченням, військову окупацію та заміновані поля.

На півночі та сході України багато фермерів мали на своїй землі танки, військову техніку та навіть ракети. Деякі розповідають про російських солдатів, які займали їхні ферми, викрадали їжу та обладнання.

«Селяни побоюються виходити в поле», — наголошує Дикун, додаючи, що «схоже, вони [російські військові] хочуть знищити наше сільське господарство».

uacouncil.org

Детальніше
Виробництво молока в світі за попередніми оцінками зросло в 2020 році на 2,3%
26-січ-2021

Виробництво молока в світі за попередніми оцінками зросло в 2020 році на 2,3% в порівнянні з 2019 роком. Приріст склав 18 млн тонн, пише The DairyNews з посиланням на інформацію дані IFCN.

Динаміка зростання вище рекордно низьких показників 2019 року, — через попит з боку найбільших країн-імпортерів, непоганих погодних умов і продуманої державної політики щодо підтримки попиту в деяких країнах в 2020 році. На думку аналітиків IFCN пандемія не надто сильно вплинула на світовий молочний ринок.

Зростання попиту на молоко склало близько 2,2% в 2020 році (точніше в діапазоні від +1,6 до + 2,8%). Якщо в 2021 році почнеться економічне пожвавлення і зростання ВВП, це дасть позитивний імпульс споживанню, але поки все дуже невизначено.

Середня ціна на молоко на світовому ринку за розрахунками IFCN в 2020 році склала 36,5 доларів/100 кг, прогноз IFCN на цей рік був 35−38 доларів за 100 кг. І зараз ціни на молоко зростають (так як ростуть ціни на біржові молочні продукти, останні торги GDT це підтверджують), в січні 2021 року ціна на молоко на світовому ринку склала за оцінками IFCN 40,2 долара за 100 кг.

У 2020 році зростали ціни на СЗМ і імпорт СЗМ (зростання цін + 5,8% до 2019 року і зростання імпорту + 0,3% до 2019 року). Знижувалася ціна вершкового масла -14,4% (частково через те, що в попередні роки ціна була дуже високою) і імпорт масла на -3% в порівнянні з 2019 роком.

У 2020 році також були дуже високі ціни на корми (+ 40% до 2019 року). Вони продовжують рости: в січні 2021 року середня ціна на корми за оцінками IFCN склала 30,3 долара за 100 кг.

IFCN виділяє позитивні з точки зору цінової динаміки на ринку молока фактори 2020 року:

зростання продажів в ритейлі,

політика щодо запасів молочних продуктів,

зростання імпорту молочної продукції (зростання попиту з боку країн-імпортерів).

Негативні фактори:

падіння в сегменті громадського харчування,

економічні проблеми — зниження доходів населення,

зниження поставок молока через низькі ціни і більш-менш нейтральні начебто зростання популяції свиней в Китаї (це стимулювало попит на сироватку).

В цілому, 2020 рік був непоганим, 2021 рік залежати від темпів виходу економіки країн світу з рецесії, від попиту з боку імпортерів і динаміки зростання виробництва (яка може бути нижче через дорогі корми).

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок