Україна впоралася із посівною із зменшенням площ на 24%

Китайська Народна Республіка затвердила перелік українських потужностей з виробництва замороженої яловичини для експорту цієї продукції на китайський ринок.

Відповідного листа Держпродспоживслужба отримала від Посольства КНР в Україні.

Наразі до зазначеного переліку внесені три потужності з виробництва замороженого м’яса яловичини, але процес триває, і до Держпродспоживслужби продовжують надходити заявки на відкриття китайського ринку для інших українських виробників.

Остаточне рішення про затвердження переліку українських виробників яловичини було схвалене 4−7 серпня 2019 року під час офіційного візиту до України делегації Генеральної митної адміністрації Китайської Народної Республіки (GACC) на чолі з Віце-міністром паном Лі Гуо. Це рішення стало результатом роботи інспекційної місії GACC, яка перебувала в Україні 3−10 червня 2019 року з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом м’яса великої рогатої худоби (ВРХ).

Слід зауважити, що розширення ринків збуту для української сільськогосподарської продукції, зокрема на ринок КНР, є постійною і послідовною роботою Держпродспоживслужби.

Наприклад, можливість експорту української яловичини на китайськи ринок вивчалася ще з 2016 року — тобто з моменту початку роботи Держпродспоживслужби. За цей час відбулося ряд переговорів, зустрічей, місій і візитів представників Держпродспоживслужби, українського і китайського посольств, компетентного органу КНР, урядових делегацій, зокрема Мінагрополітики та Мінеконорозвитку.

Активізацією співробітництва слугувала місії компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні у квітні 2017 року з метою оцінювання вітчизняної системи державного контролю за безпечністю харчових продуктів у частині виробництва яловичини. За її результатами у Києві у травні 2017 року Держпродспоживслужба та Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР (AQSIQ) підписали Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до Китайської Народної Республіки. Підписання протоколу свідчило про офіційне відкриття китайського ринку для української яловичини. Але для практичного виходу цієї вітчизняної продукції на ринок КРН українські підприємства повинні були пройти аудити компетентного органу КРН. Тепер із затвердженням списку українських підприємств, яким відкрито доступ до експорту яловичини до Китаю, і цей рубіж подолано.

Зауважимо, що підприємства, які мають намір експортувати заморожену яловичину до КНР повинні насамперед ознайомитися з вимогами цієї країни до експорту зазначеної продукції (Відповідні рекомендації розміщені у рубриці «Міжнародне співробітництво» — «Вимоги країн світу»). Також для консультацій просимо звертатися до Управління міжнародного співробітництва (int.dep@dpss.gov.ua).

consumer.gov.ua

Європейський Союз є основним партнером для виробників Чернівецької області. За 2021 рік до країн ЄС експортовано товарів на суму понад $155 млн за загального експорту $207 млн. Тобто 75% усього експорту Буковини припадає саме на країни Євросоюзу.

Про це розповів директор департаменту регіонального розвитку Чернівецької ОВА Валентин Дунаєвський.

«До переліку країн, куди ми експортуємо найбільше товарів, входять Румунія, Німеччина, Польща, Литва, Нідерланди. І, звичайно, така співпраця з ЄС буде стимулювати роботу наших підприємств, підтримувати робочі місця та давати надходження до бюджету. Крім того, відбудеться вихід нових підприємств на європейські ринки. Тому таке рішення тільки позитивно вплине на нашу економіку», — зазначає Валентин Дунаєвський, пише «Молодий Буковинець».

За словами директора департаменту соціально-економічного розвитку Чернівецької міськради Сергія Бостана, скасування мит спрямоване на стимулювання виробництва української продукції, яка зорієнтована на експорт. Це також піде на користь і релокованому бізнесу, який зараз переїхав на Буковину. Велика його частка орієнтована на експорт. 

Відзначається, що скасовано, зокрема, мита на: промислову продукцію, фрукти та овочі, що підлягають системі вхідних цін, а також сільськогосподарську продукцію та перероблену сільгосппродукцію, що підлягають тарифним квотам. 

Тож, за словами голови Асоціації виробників продуктів бджільництва «Буковинський бджоляр» Василя Паламара, це позитивно вплине на виробників продукції, хоча Чернівецька область експортує небагато меду.

Василь Паламар, голова Асоціації виробників продуктів бджільництва «Буковинський бджоляр»

Ми вважаємо, що будь-яке скасування мита позитивно вплине на експортні можливості й потенціал розвитку в цьому напрямі. Це позитивний сигнал для виробників. На жаль, досі найбільший зиск від квот із нульовими ставками мита отримували великі експортери або перекупи, які тут скуповували товар у виробників і експортували за кордон. А зараз з’явилася можливість невеликому виробнику самому ставати експортером. Це частково може спростити доступ до ринків Європи

Він додає, що кон’юнктура зовнішніх ринків сприятлива для українського експорту, ціни зростають, зокрема і на мед. 

Сергій Тимчук, власник ПП «Грандем», яке займається виготовленням макаронних виробів, зауважує: «За умов, коли море закрите, ми не можемо експортувати свої товари цим шляхом до країн Близького Сходу. Тому європейські ринки стають дуже актуальними. Вони нас рятують. Особливо позитивно це вплине на малий бізнес, який досі не мав змоги працювати на експорт, а зараз зможе це робити. Наша компанія вже багато років працює на експорт. Це допоможе нам бути більш конкурентоспроможними, виходити на нові ринки, нові країни. І європейські виробники відчують нашу більшу присутність на ринку».

agroportal.ua

Невідомий вірус став причиною смерті десятків тисяч курей на північному сході Алжиру.

Власник птахофабрики в провінції Сетиф розповів, що в його господарстві загинуло близько 30 тис. птахів. При цьому збиток від масових заражень склав понад 15 млн алжирських динарів.

Главі підприємства довелося спалити і закопати померлих курей, щоб запобігти поширенню захворювання. Тільки за останні два дні в зв'язку з епідемією загинуло 4000 курчат.

Після нейтралізації заражених особин господар птахоферми повідомив про інцидент місцеве відділення санітарної інспекції. Фахівці взяли зразки тканин птахів для лабораторного дослідження. Однак до сих пір не вдалося визначити тип вірусу, що з'явився в одній з провінцій Алжиру.

ptichki.net

Бездумне скасування ветеринарного свідоцтва (так звана форма № 2) призвела до втрати такого інструменту як можливість простежити переміщення продукції тваринного походження. 

Про це пише оглядач Володимир Чопенко, у своїй статті для DT.UA.

Автор вказує, що коли аграрний міністр Олексій Павленко скасував карантинні та ветеринарні сертифікати, він, очевидно, не зовсім розумів, що цим самим «підіграє» африканській чумі свиней.

Так, ветеринарне свідоцтво супроводжувало продукцію тваринного походження до пункту призначення із зазначеними в документі ідентифікаційним номером, серією і номером паспорта, номером ветеринарної картки тварини, від якої отримано продукцію. У ньому підтверджувався ветеринарно-санітарний стан товару і благополуччя місцевості, звідки він походить.

За ускладнення епізоотичної ситуації на відповідній території чи в конкретному свинарнику, карантину через ту ж таки АЧС ветеринарна служба такий дозвіл, зрозуміло, не видавала. Це стосувалось і транспортування фуражного зерна як переносника інфекції.

«Після спрощенства кілька промислових свиновідгодівельних комплексів 2016 року здійснили бездокументне перевезення поголів’я на м’ясопереробні підприємства України. Поголів’я, зараженого „африканкою“! Найголовніше, керівництво комплексів знало про біду і потайки збувало інфікованих свиней, аби спекатися проблеми на своїх територіях. Це був усвідомлений злочин! Невдовзі в цих областях оголосили карантин», — констатує автор.

pigua.info