Скасування мит до ЄС відкриває можливості для малих виробників

Система контролю за продукцією тваринництва змінюється. Чого чекати виробникам і що це принесе споживачеві? 

Після травневих свят Верховна Рада України має ухвалити ще один з «євроінтеграційних» законопроектів — №0906 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Нагадаємо, цей законопроект прийняли у першому читанні ще 22 серпня 2014 року. Протягом трьох років законотворці внесли до тексту законопроекту аж 571 правку.

Зволікання з ухваленням документу стримувало запуск системи контролю продукції тваринництва за європейськими стандартами. Більш того, цей законопроект потрібно було прийняти в рамках зобов’язань України перед Угодою про Асоціацію з Європейським Союзом. Тому наприкінці 2016 року ряд аграрних асоціацій підписали лист-звернення до заступника голови комітету ВР з питань аграрної політики Олександра Бакуменка з проханням підтримати у другому читанні цей законопроект.

Аграрний комітет ВР дослухався до такого звернення, і тому 11 квітня 2017 року рекомендував підтримати цю законодавчу ініціативу. Станом на сьогодні законопроект 0906 готується до другого читання парламентом.

Як має запрацювати система контролю за аграріями?

Текст законопроекту визначає три інстанції,  відповідальні за контроль за безпечністю аграрної продукції. Найвищою інстанцією є Кабінет Міністрів, котрий наглядатиме за роботою державних органів, котрі у свою чергу займаються контролем безпечності аграрної продукції. Мінагрополітики призначено відповідальним за оформлення нормативної бази, наприклад за укладення форм актів контролю, та затвердження порядку відбору зразків та проведення їхнього аналізу. Держпродспоживслужба безпосередньо займатиметься контролем за рівнем якості продукції агровиробників.

Однією з головних інновацій стане право для інспекторів установи без попередження перевіряти м’ясопереробні підприємства, а також скотобійні. Якщо гігієнічних норм на таких об’єктах порушують настільки, що виникає загроза або для тварин, або для споживачів, інспектори мають право своєю постановою припиняти діяльність підприємства строком на 10 днів. Припинити діяльність підприємства більш ніж на 10 днів зможе лише суд. Втім, підприємство має право відновити свою роботу після тої дати, з якої постанова інспектора або суду втрачають свою чинність.

Інспектор не може перевіряти підприємство, аудитом якого він займався попередні два роки. У перевірках підприємств може брати участь і помічник державного інспектора. Але він може лише збирати інформацію щодо дотримання гігієнічних вимог, надавати інспектору лише необхідну йому технічну допомогу.

Інспектори також зможуть виносити рішення про знищення або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів та або кормів. За потреби інспектори Держпродспоживслужби можуть залучати поліцейських до проведення контролю на агропідприємствах.  

Втім, інспектор Держпродспоживслужби  віднині повинен мати повну вищу освіту, а також знатись на особливостях роботи системи ХАССП.

Інформацію про результати перевірок підприємств місцеві управління Держпродспоживслужби зобов’язані публікувати на своїх сайтах. Якщо небезпечний продукт або корм попали в обіг, його назва та передбачувана територія обігу повинні бути також опубліковані.

Аналіз зразків продукції матимуть право робити не лише державні лабораторії, але й приватні лабораторії, акредитовані у Мінагрополітики. Але роботи з  аналізу відібраних зразків відбуватимуться за рахунок самих виробників, а не держави, як це було раніше.

Контроль за якістю харчової продукції на експорт, а також імпортованої відбуватиметься виключно на пунктах прикордонного інспекційного контролю, які мають створюватися окремим рішенням Кабміну. Такі пункти мають облаштовуватись на прикордонних КПП або у морських портах, або ж прикордонних залізничних станціях.

Закон має вступити у дію через 9 місяців після дня його ухвалення. Втім, для деяких випадків передбачаються перехідні етапи. Наприклад, протягом трьох років проводити інспекції об’єктів матимуть право і ті інспектори Держпродспоживслужби, які досі не отримали вищої освіти, та досі не пройшли курс навчання системі ХАССП. Протягом 5 років створювати окремі пости перевірки якості продукції на кордоні України буде не обов’язково. Перевірку продукції можна буде проводити на всіх уже створених митних постах на прикордонних переходах, навіть якщо вони не мають відповідного обладнання.

agravery.com

Найбільший в Данії виробник птиці компанія Danpo заявляє, що припинить використання породи курей бройлерів, що швидко ростуть, Росс 308 на користь породи Рейнджер Голд, що має довший термін зростання. Підприємство ухвалило таке рішення з метою покращення умов добробуту тварин.

Danpo, що входить до складу фондової біржі Стокгольмської біржі Scandi Standard, виробляє майже 50 мільйонів птахів на рік, і пишається 100-відсотковою відстежуваністю продукції від народження птахів до магазинів. Компанія заявляє, що до кінця 2021 року припинить вирощувати породу Росс 308.

Danpo є одним найбільших постачальників курятини до роздрібної мережі Lidl. Цього року група супермаркетів вирішила відмовитися від продажу м’яса птахів порід, що швидко зростають. Саме це стало головною причиною відмови Danpo від бройлерів Росс 308.

Роздрібні торговці в Нідерландах почали переходити до повільно зростаючих порід у 2014 році, і зараз близько 40% птиці, що продають у супермаркетах країни, це кури, термін зростання яких довший, ніж у звичайних бройлерів.

Meat-Inform

 Рух - це життя: саме з цим девізом живе наша редакція. Ми завжди активні, бадьорі і повні ідей. Осінні місяці для нас вже традиційно дуже насичені різноманітними заходами.  Ми відвідуємо конференцію «Птахівництво-2017» в Трускавці, наш пост-реліз ви зможете прочитати на стор. 6-7 (обов'язково почитайте, там ми пишемо не тільки про сьогорічний заході, а й розкриваємо свої найближчі плани). Ось вже другий рік поспіль ми виступаємо інформаційними партнерами і експонентами виставки «AGROPORT EAST KHARKIV» (Агропорт Схід Харків). В цьому році ми, спільно з ГМ «Міжрегіональний союз птахівників і кормовиробників України» та за підтримки ТОВ «АТ БІОФАРМ», провели інтерактивне свято «Всесвітній день яйця». Це свято відзначається щорічно ось уже понад 20 років, а в Україні він пройшов вперше! Про те, як це було, ви зможете прочитати на стор. 10-11. Також під час проведення конференції з птахівництва ми з величезним задоволенням поспілкувалися з директором компанії «Авіко-Україна» Амджадом Фахурі. Розмова вийшла жвава, дуже цікава, а інтерв'ю з цим неординарною і харизматичною людиною ви зможете прочитати на початку журналу, стор. 8-9.

Ось бачите, скільки цікавого пройшло у нас за останній місяць! А знаєте, звідки у нас стільки сил і енергійності? Просто ми обожнюємо свою роботу, а улюблене заняття завжди надихає. Це нереальне почуття задоволення, коли чуєш слова подяки і високої оцінки своєї праці. Адже зробити кожен випуск журналу - це величезна праця, це багато-багато окремо взятих матеріалів, це повні флешки фотографій і диктофони, заповнені аудіотреками. Це великий колектив авторів, фахівців і професіоналів своєї справи, які ретельно створюють кожну статтю, кожен рекламний блок, а в підсумку виходить цілісний, насичений і цікавий журнал, який ви зараз тримаєте в руках. І так, номер за номером.

Ми із задоволенням працюємо для вас, наші дорогі читачі, і сподіваємося, що ви з таким же задоволенням читаєте наше видання!

Єфімова Ірина, директор редакції журналу «Корми і Фати»

За офіційними даними Держмитслужби зовнішньоторговельний обіг сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів (товарні групи 1−24 УКТЗЕД) за підсумками 11 місяців поточного року збільшився на 22% порівняно з відповідним періодом 2020 року та досяг близько 31,3 млрд дол. США, що склало 24,7% всього зовнішньоторговельного обігу товарами України.

При цьому, експортовано продукції аграрного сектору на суму 24,4 млрд дол. США (або 39,8% від загального експорту товарів з України), що на 22% більше ніж за 11 місяців 2020 року.

Найвагомішими складовими експорту продовольчих товарів та с/г продукції у січні-листопаді 2021 року залишились зернові культури, олії, насіння олійних культур та макухи, тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій.

Основними країнами, до яких постачалась українська агропродовольча продукція, були: Китай, питома вага якого склала 15,4% у структурі експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів; Індія — 6,5%; Нідерланди — 6,4%; Єгипет — 5,9%; Туреччина — 4,8%.

Імпорт сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів за вказаний період зріс на 20% до відповідного періоду 2020 року і склав 6,9 млрд дол. США (або 10,5% від загального імпорту товарів в Україну). Найбільшу частку у структурі імпорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів склали: плоди, горіхи та цедра; риба, ракоподібні та молюски; тютюн та вироби з нього; какао-боби, продукти з нього, шоколад; олії.

У структурі імпорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів найбільшу питому вагу зайняли: Польща — 10,5%; Німеччина — 6,9%; Італія — 6,9%; Туреччина — 6,1%; Індонезія — 4,3%.

Зовнішньоторговельне сальдо сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів позитивне і склало 17,5 млрд дол. США.

minagro.gov.ua