Україна вийшла з угоди про спільний аграрний ринок країн СНД

Уряд в черговий раз вдосконалив програму «Доступних кредитів 5−7-9%», збільшивши максимальну допустиму державну допомогу з 200 тис. до 400 тис. євро на період карантину та протягом шести місяців після його скасування.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Таке рішення було прийнято 24 лютого на черговому засіданні Кабінету Міністрів України.

«Ми постійно в діалозі з бізнесом, чуємо їх запити і намагаємось оперативно реагувати. Знаємо, що деякі підприємства не могли скористатися програмою „5−7-9“, адже до цього за іншими програмами вже могли використати визначений державою ліміт підтримки у 200 тис. євро. Наше чергове вдосконалення, а саме збільшення цього ліміту вдвічі до 400 тис.євро, суттєво розширить коло отримувачів державної допомоги та строки користування підтримкою. Ми прагнемо, щоб бізнес мав ще більший доступ до довгострокових ресурсів, мав можливість інвестувати у свій розвиток і розвиток нашої держави», — прокоментував зміни Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, сьогоднішнє рішення розблокує проблему, з якою до цього стикалися, наприклад, аграрії, які, окрім «5−7-9», є активними користувачами окремих державних програм підтримки АПК. Також нове вдосконалення буде корисним і для середнього бізнесу, який користуючись великими сумами кредитування, міг розраховувати на їх дію лише на певний період (при максимальному обсязі кредиту у 50 млн грн термін користування складає приблизно до 2-х років). Відтепер у середнього бізнесу буде можливість користуватися кредитами протягом довшого періоду дії програми, тим самим планувати свою діяльність, свої інвестиції, на більш довгий період.

Також варто зазначити, що збільшення ліміту до 400 тис. євро не суперечить нашим зобов'язанням з ЄС.

Нагадаємо, що від старту програми банки-учасники видали 8 916 кредитів на загальну суму 21,4 млрд грн.

Докладніше про те як приєднатися до програми читайте за посиланням. 

За підсумками 2021 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 197,8 тис. т молока, що на 8,9% менше, ніж у 2020-му. При цьому частка молока від промислових ферм в 4,5 рази перевищує обсяг поставок з присадибного сектору, а екстра-ґатунок у структурі поставок на 10% обігнав показники минулого року.

Про це повідомляє Яна Лінецька, аналітик Асоціації виробників молока.

В структурі переробленого молока-сировини 3 млн 31,9 тис. т (-7,8%) було закуплено, 148,1 тис. т (-26,9%) надійшло на давальницьких засадах та 17,8 тис. т (-11,6%) було власновиробленою сировиною.

Як бачимо, основним джерелом поставок молока-сировини є його закупівля. Традиційні два джерела — сільськогосподарські підприємства (МТФ) та господарства населення (ОСГ) — минулоріч розподілилися за такою пропорцією пропозиції молока: 81,7% від МТФ та 18,3% від ОСГ.

До прикладу, п’ять років тому МТФ забезпечували 68,5% всього поставленого молока, а господарства населення — 31,6%.

Такі суттєві зміни пропорцій обумовленні змінами до вимог харчового законодавства в контексті виробництва молочних продуктів та показників безпечності молока-сировини, а також зниження виробництва молока в присадибних господарствах.

Загалом минулого року було закуплено 2 млн 477,9 тис. т (-3,1%) молока від сільськогосподарських підприємств та 544 тис. т (-24,4%) від господарств населення.

Показники безпечності промислового молока, яке поступило на молокопереробні заводи, у 2021-му році продовжували рости. Найбільше молока було поставлено саме екстра ґатунком — 39,3%, або 973,2 тис. т, що на 10% більше, ніж у 2020-му році та у 2,2 рази більше, ніж п’ять років тому у 2017-му.

Обсяги поставок вищого ґатунку зросли з 34,2% до 35,3% в порівнянні з 2020-м та склали 874,7 тис. т. Молока першого ґатунку було закуплено на 20,9% менше, ніж у 2020 році — 613,6 тис. т, або 24,8% у загальній структурі.

Досить цікава ситуація зі статистикою поставок молока від населення. Зростання вищого ґатунку, яке декларували минулого року, цьогоріч показало себе з іншого боку. Різко впали його обсяги: з 1,6 тис. т до 665 т. Хоча, ще минулого року зростання було з 822 т до 1,6 тис. т. Обсяг першого ґатунку зменшився на 25,6% — до 435,8 тис. т. Хоча 2020-го спостерігалося його зростання у п’ятикратному розмірі. Поставки другого ґатунку зменшилися на 19,6% — до 108,5 тис. т, а в 2020-му на цілих 81%.

Ймовірно, молоку, яке надходило від населення, намагалися прописати за більш високий ґатунок, а цьогоріч вирівнювали «строкату статистику».

Загалом 2022-ий рік розпочався з досить активного обговорення проблематики молочної галузі в усіх політичних та бізнесових колах. І за неповні два місяці було напрацьовано цілу низку ініціатив щодо виходу галузі із кризи та розвитку молочного скотарства та молокопереробної галузі, які досить тривалий час відкладалися.

Так званий «антикризовий пакет» включає в себе низку важливих заходів. Зокрема: необхідність термінових змін до ЗУ «Про внутрішню торгівлю» для встановлення справедливих торгівельних практик на ланцюжку виробник-переробник-мережа та регулювання торгівельної націнки на соціально значущі продукти; зниження ставки ПДВ на продукти харчування «від лану до полиці» для підтримки купівельної спроможності споживачів та попиту вітчизняний набіл — за прикладом кращих практик ЄС; спеціальне розслідування та обмеження неконкурентного імпорту молочних продуктів до України; розширення програм держпідтримки молочної галузі для модернізації основних засобів, розбудови, підвищення виробництва молока-сировини та протидії сірому ринку і фальсифікату тощо.

Сподіваємося, наміри переростуть у реальні кроки, а не залишаться деклараціями на папері.

milkua.info

Грошовий оборот зовнішньої торгівлі молочною продукцією за 11 місяців склав 485,3 млн. дол. При цьому 56,7% цієї суми приходиться на імпорт, а це 275,1 млн. дол.; експортній частці відповідає 43,3% ― 210,1 млн. дол.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць, посилаючись на дані ДССУ та Державної митної служби.

«Як наслідок, баланс зовнішньої торгівлі є від'ємним, і з кожним місяцем він тільки посилюється, досягнувши вже мінус 65 млн. дол. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі є незвичною цьогорічною особливістю для національної молочної галузі, але реалії такі, що з цим у перспективі найближчих років доведеться змиритися. Попри різку зміну торгового балансу, показники торгівлі в натуральних величинах все ще вселяють невеликий оптимізм. Адже у фактичному вираженні у цей період було експортовано 101,3 тис. т., а імпортовано 83,9 тис. т. молочних продуктів», — підкреслює Володимир Андрієць.

Зміна балансу відбулася за рахунок ввезення значних об'ємів високовартісної молочної продукції, зокрема сирів, імпорт яких наразі перевищує у два рази минулорічні показники ― більше 42 тис. т. за одинадцять місяців, при цьому їх масова частка в імпорті складає 50,3%. На друге місце у структурі імпорту по фізичних об'ємах вийшла група продукції молока та вершків незгущених ― 14,1%. Ситуація тут закономірна, адже ця група у поточному році демонструвала найбільші темпи нарощування. Наразі молока та вершків рідких імпортовано 11,9 тис. т., що на 310% більше, ніж торік. На третьому місці у ваговій структурі імпорту знаходиться масло з часткою в 11,5% та загальним об'ємом 9,6 тис. т., що майже в чотири рази перевищує його кількість минулорічних показників. Разом з тим, за рахунок високої його вартості масло займає другу позицію у грошових витратах імпорту.

Нарощування імпорту інших молочних товарів є також буденним явищем у цьому році, відтак крім вище зазначеної продукції нарощуються поставки молока та вершків незгущених ― до 5,7 тис. т. (+165%), морозива ― до 1 тис. т. (+164%), сироватки ― до 4,4 тис. т. (+79%), казеїну ― до 0,13 тис. т. (+82%), кисломолочної продукції ― до 8,9 тис. т. (+62%).

Фахівець зазначає, що після значного просідання експортної активності у першому півріччі, друга половина року пожвавішала, що дало можливість скоротити відставання від минулорічних показників. Проте торгівля все ж була недостатньою і підсумки року однозначно будуть зі знаком мінус.

Суттєвий вклад у відновлення експорту в загальному забезпечили сироватка та казеїн, які з «мінусів» близько 40% на початку року вийшли в «плюс» на даний момент. Зокрема, сироватки імпортовано 24,7 тис. т., що на 11% більше, ніж торік, а казеїну ― 5,6 тис. т., +0,9%. В грошовому еквіваленті зростання є ще більш суттєвим, так сироватка додала 23%, а казеїн 11%. Третя і остання молочна позиція, яка демонструє нарощування експорту за підсумками одинадцяти місяців є морозиво. Це один єдиний молочний товар, який показав стабільність зростання протягом року. Його експортовано 6,6 тис. т., а це на 6,2% більше, ніж за відповідний період минулого року, при цьому зростання валютної виручки від нього склало 8,9%.

Решта експортних позицій зазнавали падіння, в тому числі і ключові. Зокрема, продажі масла скоротилися на 40,5%, до 10,2 тис. т., групи сухого молока ― на 23%, до 25,9 тис. т., молока та вершків незгущених ― на 25,2%, до 17,4 тис. т.; сирів ― на 14,2%, до 5,5 тис. т., кисломолочних продуктів ―на 5%, до 5,2 тис. т.

У структурі експорту у грошовому вираженні перше місце належить сухому молоку (25%), друге ― маслу (21%), а третє ― казеїну (17%)

«Нинішній рік є найбільш смутним у зовнішній торгівлі молочним рядом. Вперше в історії незалежності торговий баланс молочною продукцією увійшов у від'ємну зону. При цьому перспектива виходу з нього виглядає довжиною у кілька років, і це в кращому випадку та за умови, що темпи скорочення поголів'я корів у присадибному секторі не будуть такими високими, а кількість корів серед МТФ почне поступово відновлюватися» — зазначає Володимир Андрієць.

Аналітичний відділ АВМ

Світовий ринок м'ясних продуктів, як очікують, покаже помірне зростання на 2,2% в 2018 році. До таких висновків прийшли автори недавнього дослідження ринку, опублікованого Fact.MR. 

У доповіді наголошують, що, незважаючи на перевагу свіжих продуктів харчування, споживачі шукають зручності, так як для багатьох приготування їжі вдома стає складним завданням через швидку зміну способу життя.

Зростання виробництва м'яса, збільшення попиту на доступні білки тваринного походження, а також зручність готових продуктів, як очікується, дадуть імпульс до зростання ринку переробленого м'яса. Проте, попит, імовірно, покаже помірне зростання, так як «набирають обертів» веганські тенденції.

На свинину і продукцію птахівництва припадає майже 75% ринку обробленої м'ясної продукції — це найвищий показник продажів м'ясних продуктів по всьому світу. Достатні запаси м'яса птиці при відносно низьких цінах і значне зростання споживання свинини в країнах, що розвиваються, особливо в Китаї, підігрівають попит на оброблену свинину і птицю. Згідно зі звітом, опублікованим Департаментом сільського господарства США (USDA), експорт свинини і курки, ймовірно, збільшиться на 3% і 4% відповідно у 2019 році, на тлі зміцнення попиту в країнах, що розвиваються. Стійкий попит на свинину і курку, як очікують, буде стимулювати їх світове виробництво, яке сягне 114,6 млн тонн і 97,8 млн т до 2019 року, згідно зі звітом USDA.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru