Україна та ЄС активізували підготовку до підписання “промислового безвізу”

За підтримки сімейних молочних ферм через 3−5 років Україна отримає «вибух» економіки на селі.

Про це у ході круглого столу «Дорожня карта розвитку та фінансування малого і середнього фермерства», що відбувся в Укрінформі, заявив президент «Української кооперативної федерації» (УКФ) Михайло Корилкевич.

«На сьогодні в Україні відкрито 23 сімейні молочні ферми, ще 25 буде відкрито протягом найближчого місяця. Крім того, подано ще близько 400 заявок на відкриття сімейних молочних ферм. У разі, якщо цей проєкт, на підтримку якого потрібно близько 600 млн доларів, буде реалізовано, за 3−5 років Україна отримає „вибух“ економіки на селі», — зазначив Корилкевич.

Він зауважив, що проєкт розпочався в 2017 році. На сьогодні пройшли пілотну фазу, і відкрито 23 сімейні молочні ферми. Ще 25 сімейних молочних ферм буле відкрито протягом найближчого місяця.

«І у нас лежить близько 400 заявок на відкриття сімейних молочних ферм. До 2027 року можливо відкрити 5 тисяч сімейних ферм, які здатні збільшити ВВП України на 12 млн грн», — зазначив фахівець.

За словами Корилкевича, для реалізації проєкту необхідні інвестиції у розмірі 600 млн доларів.

«Ми шукаємо інвесторів. Для того, щоб забезпечити інфраструктуру 5 тисяч сімейних молочних ферм, потрібно близько 600 млн доларів. Але якщо ці 5 тисяч сімей набудуть підтримку і досвід, це означає, що через 3−5 років у нас буде „вибух“ економіки на селі. Це, в свою чергу, дасть можливість зберегти село, зберегти родину, зберегти громаду, і дасть до економіки країни плюс 12 млрд грн», — підкреслив він.

За словами Корилкевича, інвестиція окупиться протягом 2−4 років. Адже собівартість виробництва на сімейних молочних фермах приблизно вдвічі нижча, ніж на промислових фермах.

«Такі 5 тисяч сімейних молочних ферм здатні виробляти близько 10% валу молока в країні. Крім того, це є плюс 12 млрд грн до ВВП. Матимемо економічний ефект, коли 1 грн, вкладена в проєкт, дозволяє отримати 7 грн на виході», — зазначив керівник УКФ.

ukrinform

Світове виробництво зернових у 2022 р. становитиме 2784 млн т, що на 16 млн т менше торішнього рекорду. Це перше скорочення показника за останні 4 роки.

Про це говориться у повідомленні Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Як зазначається, найбільше зниження передбачається для кукурудзи, за нею йдуть пшениця та рис, тоді як обсяги виробництва ячменю та сорго, ймовірно, зростуть. 

«Прогнози базуються на умовах посівів, які вже знаходяться в землі, і тих, які ще планують посіяти», — уточнили в ФАО.

Прогнозується також незначне зниження світового споживання зернових у 2022/23 р., приблизно на 0,1% — до 2 788 млн т, що стане першим скороченням за 20 років. Зниження в основному пов’язане з передбачуваним зниженням використання кормів пшениці, грубого зерна та рису, тоді як глобальне споживання зернових продуктів харчування, як очікується, зростатиме разом із кількістю населення Землі. 

Прогнозується, що світова торгівля зерновими скоротиться на 2,6% — до 463 млн т, що є трирічним мінімумом, навіть якщо перспективи міжнародної торгівлі рисом залишаються позитивними.

Крім того, нові прогнози вказують на зниження запасів, внаслідок чого співвідношення світових запасів зернових до використання впаде до 29,6% у 2022/23 р. (30,5% у 2021/22 МР). 

«Цей новий рівень буде найнижчим за дев’ять років, але все ще значно перевищує 21,4-відсотковий мінімум, зареєстрований у 2007/08 р. Очікується, що запаси кукурудзи знизяться, тоді як запаси пшениці зростуть», — прогнозують експерти.

agroportal.ua

Африканська чума свиней вразила десятки країн, переважно в Азії та Європі. Унаслідок поширення вірусу найбільше поголів’я свиней у світі (Китай) за рік скоротилося на 50%, а в Азії почався дефіцит м’яса. Нещодавно у ЗМІ з’явилися повідомлення щодо того, що американські вчені винайшли вакцину від одного зі штамів АЧС. Утім, до виходу препарату на ринок ще далеко.

Група вчених, що працюють у Службі сільськогосподарських досліджень Департаменту сільського господарства США (USDA), опублікувала наукову працю “Розробка високоефективної вакцини проти вірусу африканської чуми свиней шляхом видалення гена I177L, що призводить до стерильного імунітету проти нинішнього епідемічного штаму Євразія”.

Результати експерименту, що проводили над лабораторними свиньми протягом місяця, дають можливість зробити висновок, що вакцина, створена шляхом видалення гена I177L є ефективною. Утім, препарат чекають додаткові перевірки, лише після цього стане можливим промислове виготовлення вакцини. Наразі дослідження тривають.

Meat-Inform

У 2021/22 маркетинговому році в Німеччині на корм тваринам було використано 20,9 млн т зерна, що приблизно на 16% менше, ніж роком раніше, пише ukragroconsult.com.

За попередніми даними Федерального інформаційного центру сільського господарства (BZL), внутрішнє споживання зерна у 2021/22 маркетинговому році скоротилося майже на чотири мільйони тонн і становило близько 39 мільйонів тонн. На корм тваринам було використано близько 54% ​​зерна, що на 4,6% менше у порівнянні з попереднім роком.

Майже 23% споживання зерна в Німеччині було використано для продуктів харчування (+3%), а близько 18% (-1%) пішло на енергетичні та промислові потреби. Насіння та втрати склали майже 6%.

У 2021/22 маркетинговому році на корм тваринам у Німеччині було використано 20,9 млн т зерна (-16%), з них близько 6,6 млн т пшениці та 5,1 млн т ячменю та кукурудзи. Скорочення використання зерна на корм тваринам пов’язане, зокрема, зі зниженням виробництва комбікормів у 2021/22 році. Виробництво кормів для свиней, найважливіше з погляду обсягів, скоротилося через скорочення поголів'я свиней. Ще одна причина зниження — зростання вартості кормових компонентів. Особливо помітно зниження використання ячменю на корм худобі (-24%).