Як просувається процес пошуку вакцини від АЧС?

24-груд-2019

Африканська чума свиней вразила десятки країн, переважно в Азії та Європі. Унаслідок поширення вірусу найбільше поголів’я свиней у світі (Китай) за рік скоротилося на 50%, а в Азії почався дефіцит м’яса. Нещодавно у ЗМІ з’явилися повідомлення щодо того, що американські вчені винайшли вакцину від одного зі штамів АЧС. Утім, до виходу препарату на ринок ще далеко.

Група вчених, що працюють у Службі сільськогосподарських досліджень Департаменту сільського господарства США (USDA), опублікувала наукову працю “Розробка високоефективної вакцини проти вірусу африканської чуми свиней шляхом видалення гена I177L, що призводить до стерильного імунітету проти нинішнього епідемічного штаму Євразія”.

Результати експерименту, що проводили над лабораторними свиньми протягом місяця, дають можливість зробити висновок, що вакцина, створена шляхом видалення гена I177L є ефективною. Утім, препарат чекають додаткові перевірки, лише після цього стане можливим промислове виготовлення вакцини. Наразі дослідження тривають.

Meat-Inform

Більше новин
Війна не вплинула на виробництво комбікормів
31-трав-2022

Переорієнтація з українського ринку на європейський забезпечила безперебійну роботу підприємства з нідерландськими інвестиціями «Коудайс Україна» та задовільнила потреби клієнтів у повному обсязі.

Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів комерційний директор компанії Дмитро Бурбан.

За його словами, виробництво з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну не зупинялося, нестачі сировини також немає. Усе завдяки диверсифікації поставки компонентів, які входять до складу комбікорму. Йдеться не лише про зерно та білкову сировину, а й про інші мінерально-вітамінні добавки, ферменти. 

За словами комерційного директора, у зв’язку з нинішньою ситуацією був дещо змінений ланцюг поставок сировини. До цього її завозили через Одесу, нині ж переорієнтувались через польські та нідерландські порти.

«Складнощі, можливо, є на територіях, близьких до бойових дій, або де безпосередньо тривають бої. Наше підприємство знаходиться на заході України. Свою продукцію ми відправляємо на Миколаївщину, Запоріжчину, Дніпропетровщину, Полтавщину. Якщо хтось має проблеми, нехай звертаються до нас, ми радо допоможемо», - Дмитро Бурбан, комерційний директор компанії «Коудайс Україна»

При цьому він додає, що в «Коудайс Україна» готові запустити завод на повну потужність, все залежить від попиту продукції на ринку. 

«В цей час багато хто з наших клієнтів-фермерів зменшили поголів’я худоби, птиці, відповідно зменшилося споживання комбікорму. У травні спостерігаємо стабілізацію цін на м'ясо, тож чекаємо активності фермерів. Плануємо виходити на пік виробництва і в принципі будемо завантажені на 100%», — підсумував Дмитро Бурбан.

AgroPortal.ua

Детальніше
Зменшення імпортного та експортного тарифу на ВРХ дасть поштовх для розвитку тваринництва в Україні — ВАР
29-вер-2021

Заступник голови ВАР Михайло Соколов підтримав ідею щодо скасування ввізного мита на живу ВРХ та дрібну рогату худобу, а також звільнення імпорту ВРХ та дрібної рогатої худоби від сплати ПДВ, озвучену під час агроподаткового штабу.

Про це йдеться на сайті ВАР.

«Ми підтримуємо ідею зменшення імпортного тарифу перш за все на племінних тварин і щодо зменшення експортного тарифу для нетелів понад 300 кг. Це дійсно дуже гарна ініціатива, яка дасть поштовх для розвитку нашого тваринництва. І це практично нічим не нашкодить державному бюджету. Щодо звільнення від ПДВ, то ми повинні розуміти що ми робимо цю операцію неоподаткованою, таким чином не формується податковий кредит через що державний бюджет майже нічого не втрачає, бо за відсутності податкового кредиту податкові зобов’язання будуть сплачуватись в повному обсязі», — зазначив заступник голови ВАР.

Михайло Соколов також наголосив, що в разі продовження тих тенденцій, які спостерігаються у тваринництві сьогодні, переробним підприємствам через кілька років просто нічого буде переробляти.

«Корінь цієї проблеми криється у тому, що ми маємо дуже жорстку конкуренцію з іноземними виробниками, які мають велику державну підтримку. А ми — навпаки: через наявні мита додатково обкладаємо ті господарства, які бажали б розвиватись. Подібні зміни не призведуть до жодних негативних наслідків, адже ми бажаємо лише вирівняти конкуренцію і мати ВРХ та дрібну рогату худобу по тій ціні, по якій вони є на міжнародному ринку. І так само по світовій ціні продавати свою продукцію. І, на наш погляд, тут немає загрози для переробних підприємств, бо переробники мають перевагу завдяки своєму географічному положенню — вони не витрачають кошти на перевезення. Тому на внутрішньому ринку, вони мають всі можливості конкурувати. А ми „затиснуті“ — мито стоїть як на імпорт, так і на експорт», — сказав Михайло Соколов.

Учасники зустрічі погодили обговорити дану пропозицію під час засідання аграрного комітету за участі м’ясопереробних організацій.

Детальніше
З України експортували 33,5 млн т зерна
11-січ-2022

Станом на 10-те січня з початку 2021/22 маркетингового року з України експортовано 33,5 млн т зернових культур, що на 6,3 млн т більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 16,1 млн т; ячменю — 5,2 млн т; жита — 121,5 тис. т; кукурудзи — 11,7 млн т.

Згідно з балансом попиту та пропозиції зернових та зернобобових культур очікуване виробництво може скласти 83,8 млн т всіх зернових. Потреба для внутрішнього споживання складає близько 20 млн т, що дасть можливість експортувати близько 65 млн т зернових та зернобобових культур.

agravery.com

Детальніше
Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі — Тарас Висоцький
22-квіт-2022

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, скільки гектарів с/г господарських земель уже посіяно, яка ситуація з експортом вітчизняної аграрної продукції, чи є дисбаланс у валютних надходженнях в країну та чи вистачить українцям збіжжя.

Про посівну

Станом на зараз посіяно понад 2,5 млн га, що становить близько 20% від прогнозу на цю посівну.

На сьогодні на частині територій, які були визволені з-під окупації, є необхідність розмінувати поля: це Чернігівщина, Сумщина, частина Харківщини та Київщини. І навіть у цих регіонах Мінагрополітики розраховує, що як мінімум на 60−70% вдасться виконати вчасно всі весняно-польові роботи.

Найскладніша ситуація — в тимчасово окупованих областях і там, де тривають активні бойові дії: це Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області. Там наразі прогноз менш позитивний — посів там може відбутися за песимістичного сценарію лише на 30−40%.

На решті територій України посівна йде за планом.

У більшості випадків аграрії завчасно закупили матеріальні ресурси. І там, де немає бойових дій або немає мінувань, аграрії активно виходять у поля і продовжують посівну кампанію.

Мінагрополітики двічі на тиждень збирає прогнозовані плани, факт посіву та звіряє всі дані, моніторячи ситуацію в режимі реального часу. Рекомендації, які дало міністерство щодо збільшення площ продовольчих культур, наприклад гречки, проса, аграрії втілюють у життя. «Наразі побудовано ефективний діалог — сподіваємось, що так буде й надалі», — зазначив Тарас Висоцький.

Про експорт продовольства

Основна проблема на сьогодні полягає в тому, що 90% експорту відбувалося через порти Одеси та Миколаєва, які від початку війни й до сьогодні заблоковані.

Тому зараз триває робота з переорієнтації експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою наших сусідів — Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу.

«І все-таки в цих обмежених можливостях ми робимо максимум, щоб і надалі робити значний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки та постачання продукції через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду, і які критично їх потребують», — підкреслив Тарас Висоцький.

Він нагадав, що до війни 1/3 експорту йшла в країни ЄС, і цей ринок залишиться актуальним і надалі, адже в нас є безпосередньо наземні кордони. Інші 2/3 спрямовувалися в країни Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії, куди наше збіжжя йшло в основному через Чорне море і Босфор. «Проблема в тому, що населення цих регіонів до війни мало всього 2−3-місячний запас продовольства. Тому за місяць там уже може бути дуже критична ситуація на грані голоду», — наголосив перший заступник Міністра.

Тож, за його словами, теперішня воєнна ситуація показала наявність величезних дисбалансів. Оскільки у нас як в експортера є великі залишки, а в інших країнах не буде, що їсти.

«Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі, і Мінагрополітики над цим працює», — розповів Тарас Висоцький.

Він також зазначив, що наразі експорт продукції превалює над імпортом — так було і в березні, у квітні спостерігається аналогічна динаміка. «Тож наразі навіть обмеженими логістичними маршрутами критичного тиску з точки зору відтоку валюти через дисбаланс експорту та імпорту немає. Але, звісно, основний план — максимально швидко наростити можливості експорту збіжжя, яке непотрібне для внутрішнього споживання, щоб ця валютна виручка надходила в економіку України», — акцентував перший заступник Міністра.

Про забезпечення внутрішнього ринку споживання

Одразу після початку війни було запроваджено ліцензування — контроль експорту. Базові продукти — продовольчу пшеницю, гречку, овес, цукор, яйця, м'ясо птиці - можна експортувати тільки після отримання погодження від уряду, Мінекономіки.

«Тому ми чітко стежимо за балансом, бачимо, скільки нам потрібно для внутрішнього споживання, плюс від 3 до 6 місячний резерв, залежно від типу продукції. І тільки якщо є продукція понад цей баланс, тоді видаємо цю ліцензію. Це регулювання діятиме як мінімум до кінця війни і певний період після її завершення, до стабілізації ринків», — запевнив Тарас Висоцький.

Він також додав, що великі заявки на ліцензію уряд відхиляє, щоб не створювати монополію та підтримати максимальну кількість с/г товаровиробників, і щоб була максимальна конкуренція.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок