Німеччина скорочує використання зерна в якості корму для тварин

На зовнішньому ринку Україна продовжує бути активним гравцем та залишається надійним постачальником органічної продукції, вишукуючи різні можливості для здійснення експорту. Натомість на внутрішньому ринку ситуація інша.

Понад 60% виробників до кінця року матимуть проблеми з прибутковістю або навіть очікують на банкрутство. Найбільше на виробничі процеси вплинули загальна безпекова ситуація (74%), доступ до фінансових ресурсів (72%) та зруйнована інфраструктура (65%), в тому числі найбільший негативний вплив був від відсутності достатньої кількості паливних матеріалів (79%).

Такі результати опитування представників органічного бізнесу, проведеного об’єднанням «Органічна ініціатива» та громадською спілкою «Органічна Україна».

Відзначається, що доступ до фінансових ресурсів та паливно-мастильних матеріалів залишається серед найбільших загроз на посівний сезон 2022/2023 років.

Також найбільше на внутрішній ринок впливають низька купівельна спроможність споживачів і зменшення попиту на органічну продукцію, зокрема через переміщення значної кількості населення в інші регіони України та за кордон, порушені ланцюги постачання через зруйновану інфраструктуру та закриття частини роздрібних торговельних мереж.

Тож, на думку експертів, на внутрішньому ринку органічні виробники потребують допомоги з налагодження збуту в нових умовах: скорочення ланцюгів постачання, здешевлення виробництва, пошук нових клієнтів.

Повідомляється, що у квітні стартувала грантова програма «Підтримка органічного сектору в Україні», ініційована об’єднанням «Органічна ініціатива». На першому етапі програми, завдяки внескам партнерів та донорів, було підтримано понад 100 органічних операторів мікро-, малих та середніх органічних підприємств України на загальну суму близько 180 тис. євро.

Представники «Органічної ініціативи» відзначають, що незабаром буде оголошено другий етап програми, на який вже зібрано близько 150 тис. євро. Але, на жаль, цих коштів та зусиль ще замало для підтримки органічного сектору в Україні.

Для довідки: Органічна ініціатива — об’єднання ключових учасників органічного сектору України, засноване у квітні 2020 року, має на меті сприяння розвитку органічного ринку та зростанню торгівлі українською органічною продукцією на внутрішньому і зовнішньому ринках. 

Детальна інформація про грантову програму «Підтримка органічного сектору в Україні»

agroportal.ua

Європейська Бізнес Асоціація стурбована ситуацією, що склалася в Україні у зв'язку зі скасуванням з 1 січня 2022 р. нормативних документів – стандартів групи ГОСТ у сфері зерна і зернопродуктів. Таку заяву 18 січня розповсюдила пресс-служба ЕБА.

Як уточнюється, мова йде про ГОСТ 10846-91 "Зерно і продукти його переробки. Метод визначення білка", ГОСТ 10847-74 "Зерно. Методи визначення зольності", ГОСТ 10940-64 " Зерно. Методи визначення типового складу", ГОСТ 10967-90 "Зерно. Методи визначення запаху і кольору", ГОСТ 10987-76 "Зерно. Методи визначення склоподібності " та ін. (всього 11 державних стандартів).

Дія скасованих стандартів була припинена з 9 грудня 2014 р., проте пізніше наказами ДП "УкрНІУЦ" їх дію було подовжено до 1 січня 2022 р.

"Більшість стандартів у даній сфері має важливе значення і застосовується для визначення порядку та методики здійснення контролю якості у сфері заготівлі, зберігання, переробки, транспортування та експорту зерна. За методиками цих стандартів визначаються основні та класоутворюючі показники якості зерна, яке виробляється в Україні", - підкреслюється в повідомленні.

У той же час, серед діючих в Україні державних стандартів, гармонізованих з міжнародними стандартами і стандартами ЄС, відсутні будь-які методики, які можна застосувати в якості заміни зазначених стандартів. У зв'язку з цим підприємства, що здійснюють зберігання зерна, повинні знати та узгодити з власниками зерна, за якими нормативними документами визначатимуться показники якості зерна при його прийманні, зберіганні та відвантаженні, починаючи з 1 січня п.р.

АПК-Інформ

Запропонований Міністерством аграрної політики та продовольства України механізм компенсації процентних ставок за цільовими кредитами під реконструкцію тваринницьких комплексів дозволить уникнути скорочення виробництва і погіршення ситуації в галузі.

Про це заявив голова Ради Директорів агрохолдингу KSG Agro Сергій Касьянов.

На його думку 2017 рік став складним періодом у розвитку галузі.

Читайте також: Євросоюз виставив Росії рахунок за свинину

«Справа не тільки в АЧС, яка привела до скорочення поголів’я свиней і збільшила незадовільний попит на якісну свинину. Основною проблемою тваринництва, і, зокрема, свинарства стала фактична відсутність внутрішніх джерел фінансування і недоступність дешевих кредитних ресурсів. Ферми ВРХ і свинокомплекси — інвестиційно ємні проекти, терміни окупності тут за українськими мірками значні — 5-7 років. Відсутність фінансування вже призвело хоча і до незначного, але скорочення виробництва на 0,1%», — говорить він.

Касьянов вважає запропонований Мінагродом механізм компенсації процентних ставок по кредитах на реконструкцію або будівництво нових тваринницьких комплексів — своєчасним і ефективним заходом, спрямованим на досягнення зростання в галузі.

На думку Касьянова, найбільш важлива умова держпідтримки — прозорий механізм розподілу коштів держпідтримки.

«На відміну від корумпованих чиновників, які звикли за „мзду“ виділяти фінансові ресурси наближеним бізнесменам, банки будуть відбирати проекти ретельно і за прозорими процедурами. Вони не будуть кредитувати ризиковані стартапи або „липові“ проекти», — сказав глава ради директорів KSG Agro.

PigUA.info за матеріалами agroportal.ua

Агропромисловий комплекс за умови збільшення глибини переробки і впровадження інноваційних рішень повинен складати 20—25% української економіки.

Про це повідомив прем'єр—міністр України Володимир Гройсман.

На даний момент з урахуванням переробки сільське господарство становить 16—17% ВВП України.

«Агропромисловий комплекс формує сьогодні 12—13% без переробки, з переробкою — +4% ВВП. 20−25% — це абсолютно реальний показник, до якого ми сьогодні рухаємося», — сказав Гройсман.

За словами прем'єра, інноваційний розвиток дозволить забезпечити приріст частки агропромислового комплексу в структурі української економіки.

«Нам потрібні рішення, які забезпечать зовсім інші позиції з виробництва нашої продукції, глибині переробки та підтримки нашої продукції на міжнародних ринках», — підкреслив прем'єр-міністр.

За даними Мінагрополітики, виручка від експорту української аграрної продукції в 2017 році збільшилася на 16,3% в порівнянні з 2016 роком і склала понад $17,9 млрд при загальному обсязі експорту в $53,3 млрд. Трійку лідерів експорту українських аграрних і харчових товарів очолюють зернові культури з часткою 36,2%, друге місце займають рослинні олії — 25,1% і третє — насіння олійних культур з часткою в структурі 11,3%. В 2017 році Україна експортувала агропродукцію в країни Азії (42,6%), ЄС (32,4%), африканські країни (14,2%), СНД (7,6%), США (0,4%) та інші країни (2,8%).

unian