Україна розраховує на продовження роботи «зернового коридору», – Тарас Висоцький

З 1 липня 2018 року Україна має відмовитися від закупівлі молочної сировини ІІ сорту, якою здебільшого є молоко від населення. Тим часом паралельно йдуть розмови і про те, що буде заборонено продавати не лише домашнє молоко, а й м’ясо.

Про це повідомив Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, передає strana.ua.

«Відмова від використання з 1 липня 2018 року в переробці молока другого сорту, яке надходить переважно від приватних домогосподарств, викликає побоювання, що введуть заборону і на домашнє м’ясо. Ця тема обговорюється вже кілька років, але її постійно переносять як соціально гостру. Втім, цей момент все одно настане», — зазначив Денис Марчук.

Читайте також: Мінус 0,5 млн голів: в Україні поменшало свиней

Водночас він прогнозує, що заблокувати величезний ринок в один момент навряд чи можливо.

Адже люди не збираються відмовлятися від свого чи не єдиного заробітку і все ж будуть забивати худобу в домашніх умовах. Станом на 1 грудня 2017 року із 3,9 млн голів великої рогатої худоби 2,7 млн вирощено в приватних домогосподарствах, а з 6,5 млн свиней — домашніх 3,1 млн, з 1,4 млн овець і кіз — 1,2 млн домашні«, — зазначає Денис Марчук.

Він також наголошує, що заборона продажу м’яса худоби подвірного забою — це не пряма вимога Європи в рамках асоціації з ЄС, як прийнято вважати. Насправді в самому тексті угоди ні обмежень для домашнього м’яса, ні конкретних термінів, в які повинна укластися наша країна, позбавляючись від «сумнівного» продукту, немає.

Заборонено інше — прийом худоби подвірного забою на промислову переробку. Це вже була вимога СОТ і вона запроваджена з 2010 року. Що ж до продажу такого м’яса на ринках, то вона мала набрати чинності у 2014 році, але була відкладена.

В законі «Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів» (був прийнятий ще в 1997 році, але в нього постійно вносилися правки), зазначено, що «з 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, можуть використовуватися виключно для особистого споживання або реалізації на агропромисловому ринку в межах 50 км від місця забою». Причому це дозволяється лише за умови, що перед забоєм худоба підлягає обов’язковому державному контролю, як і саме м’ясо, призначене для продажу.

Однак у травні 2017 року народні депутати прийняли чергові правки до закону.

У статті 32, зокрема, сказано, що забороняється обіг м’яса без нанесених на частини туш знаків придатності. А такі знаки можуть наноситися тільки на бойні і тільки якщо в результаті предзабійного і післязабійного огляду не виявилися причини, за якими м’ясо може бути визнано непридатним для споживання людиною.

Ця норма буде введена не відразу: в перехідних положеннях до закону вказано, що вона вступить в силу через два роки з моменту опублікування — тобто з 2019 року.

pigua.info

Екстремальні погодні умови в Європі у 2021 році стали причиною підвищення середнього рівня мікотоксинів у кормових культурах, зазначається у дослідженні компанії Alltech, проведеному спільно з SGS.

Для аналізу було взято трохи менше 1200 зразків ячменю, пшениці, кукурудзи, кукурудзяного силосу, трав'яного силосу, сінажу з люцерни, тритикале та цільнозернового силосу. Зразки збирали на території Росії, Іспанії, Данії, Угорщини, Румунії, Німеччини, Нідерландах, Великобританії, Ірландії, Болгарії, Чехії, Литві, Латвії, Греції, Білорусі, Хорватії, Сербії, Словаччині та Україні.

Було встановлено, що 98,5% зразків містили як мінімум один мікотоксин та 86,1% містили два або більше мікотоксинів. Із понад 600 проаналізованих зразків кукурудзи 24% містили афлатоксини, що значно вище, ніж у 2020 році.

Сильна посуха у Центральній та Східній Європі була названа ймовірною причиною високого рівня афлатоксину у зразках кукурудзи у цьому регіоні. У низці протестованих зразків вміст мікотоксинів перевищив нормативні рівні, що несло з собою прямий ризик для худоби, і викликає побоювання за якість м'ясомолочної продукції.

За матеріалами All About Feed

На порталі Дія.Бізнес з’явились деталі програми підтримки українських експортерів за допомогою «Експортно-кредитного агентства» та можливість подачі заявки на кредит, з якими можна ознайомитися за посиланням.

Державна підтримка: Кредитна програма для експортерів

Програма доступного фінансування для експортерів під час війни «Кредити на виконання зовнішньоекономічних договорів за спрощеною процедурою» допоможе українським виробникам вийти на нові ринки й стати конкурентними.

Деякі моменти програми (деталі по посиланню вище)

Як отримати кредит зі спрощеними вимогами до застави на виконання ЗЕД за спрощеною процедурою?

• Уряд максимально спростив взаємодію держави та експортера, забезпечивши видачу страхового покриття в автоматичному режимі після схвалення банком кредитної угоди
• Експортер, який потребує фінансування на виконання зовнішньоекономічного договору, звертається до банку за позикою та надає відповідний пакет документів
• Якщо банк ухвалює рішення видати кредит, ЕКА автоматично страхує позику

Яка максимальна сума позики за програмою?

• Максимальний ліміт заборгованості на одного позичальника встановлюють індивідуально для кожного банку, але не може бути більше 20 000 000 гривень(в еквіваленті)
• Ліміт заборгованості позичальника не перевищує 85% суми ЗЕД, на виконання якого надається експортні(-й) кредити

Чи є обмеження щодо терміну страхування?

• Термін кредиту до 12 місяців(1 року)

Тип кредиту

• Відновлювальна кредитна лінія, невідновлювальна кредитна лінія, стандартний кредит

Валюта кредиту

• USD, EUR, UAH

UA-82.5

В Україні запускають спільний українсько-європейський проект у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин.

Як повідомляє Держпродспоживслужба, проект започатковується з метою забезпечення підвищення функціональності послуг у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин, а також системи контролю та інфраструктури України.

«Діяльність проекту тісно пов’язана із зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема в частині наближення законодавства у сфері санітарних і фітосанітарних заходів», — розповідає Ольга Шевченко, в.о. голови Держпродспоживслужби .

Проект ставить перед собою такі завдання:

посилення законодавчої бази;

навчання спеціалістів;

забезпечення своєчасної поінформованості споживачів та зацікавлених стейкхолдерів у функціонуванні нової Держпродспоживслужби;

підвищення рівня відповідальності влади, бізнесу та громадськості.

«Головною ціллю проекту є сприяння впровадженню всеохоплюючої зони вільної торгівлі шляхом приведення українського законодавства у сфері СФЗ у відповідність до законодавства ЄС. Ми прагнемо підтримувати тісний зв'язок із зазначеними ініціативами задля забезпечення найкращої координації дій та ефективного використання ресурсів», — додає Вікторс Ґрапманіс, керівник проекту.

agravery.com