Догляд за телятами: вода з першого дня життя

Ринки Азії демонструють зростаючий попит на українську м’ясну продукцію (в основному, курятину та свинину, а також субпродукти), про що свідчать більше 50 відповідних запитів від іноземних імпортерів, які отримала Рада з питань експорту продовольства (UFEB) під час торгової місії до Сінгапуру та В’єтнаму. Про це повідомляє прес-служба UFEB.

За словами директора UFEB Богдана Шаповала, бізнес-поїздка була організована за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).

«Учасники місії, якими стали три провідні молочні компанії України, відвідали Сінгапур, де зустрілися з місцевими дистриб’юторами, а також взяли участь в виставці Food&Hotel Vietnam 2017 в Хошиміні. Під час поїздки ми вкотре переконалися, що основний інтерес для азійських трейдерів та дистриб’юторів становлять „молочка“, цукор, кондитерські вироби та особливо м’ясна продукція: ми отримали майже 70 запитів і приблизно 50 з них ― на м’ясо та субпродукти», ― сказав Шаповал.

Також учасники поїздки представили свої компанії та їхню продукцію на одній з найбільших в регіоні виставці Food&Hotel Vietnam 2017. Кожен з них отримав близько 20 запитів від імпортерів з В’єтнаму, Кореї, Китаю, інших країн Азії та навіть Європи і США.

Крім того, до UFEB також надійшли запити на кондитерську продукцію, цукор, яловичину та фрукти.

«На жаль, коли мова заходить про Азію, ми стикаємося з певною пасивністю наших виробників. У багатьох є хибне враження, що імпортери цього ринку „самі прийдуть в Україну“. Варто мати на увазі, що поки ми чекаємо тут, наші потенційні бізнес-контакти отримують виробники з Індії, США та Нової Зеландії», ― зауважив Шаповал.

За січень-листопад поточного року експорт нашої продукції збільшився на $ ё, або на 19%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, та становив $ 16,4 млрд. Так, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за цей період досяг $ 20,5 млрд, з яких імпорт становив $ 4,1 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«За одинадцять місяців 2017 року, експорт нашої аграрної та харчової продукції склав $ 16,4 млрд, а це вже майже на $ 1 млрд більше показника за повний минулий рік. Хотіла б ще раз наголосити на тому, що окрім збільшення експорту олії, ми спостерігаємо зростання обсягів експорту за багатьма позиціями, включаючи перероблені продукти харчування, наприклад, цукру, вершкового масла, мороженої яловичини та інших», - зазначила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

 За словами Ольги Трофімцевої, вартість експорту продукції рослинництва зросла більш ніж на 18% та склала $ 15,2 млрд. Але при цьому значно виросло і постачання продукції тваринництва в грошовому еквіваленті – на 40,4% та склало $ 332,3 млн.

 Заступник Міністра зазначила, що географічна структура експорту української аграрної та харчової продукції залишається незмінною: «Ми експортуємо в основному до Країн Азії, з часткою 43%, а це майже $ 7,04 млрд. Лише Індія імпортувала нашої продукції за цій період більш ніж на $ 1,8 млрд. Частка країн Європи склала 31,8% або $ 5,2 млрд та Африканські країни – 14,5% або $ 2,4 млрд».

 Також Ольга Трофімцева розповіла, що найбільше Україна імпортувала наступні товари: рибу, ракоподібні та молюски, плоди, горіхи, тютюн та вироби з нього, какао боби, шоколад, олію, каву, чай, прянощі та зернові злаки.

Прес-служба Мінагрополітики

Ключові товари українського аграрного експорту за січень-листопад 2017 року

Експорт соєвого шроту з України у вересні-червні 2020/21 МР склав 436,2 тис. т, що на 30% за аналогічний показник минулого року.

Про це йдеться в повідомленні «УкрАгроКонсалт».

Як зазначається, останні два місяці експорт тримається на високому рівні за рахунок стабільно високих закупівель з боку ключових імпортерів - Білорусі та Польщі.

«Експортний потенціал 2020/21 МР збільшений до 470 тис. т (-31% до 2019/20 МР)», - відзначають експерти.

Ключовими імпортерами залишаються країни ЄС з часткою ринку 38% і Білорусь - 34%.

Уточнюється, що вперше в 2020/21 МР соєвий шрот експортований в Данію.

Зростання обсягів експорту відзначався в напрямку таких ринків як Німеччина (+ 452%), Молдова (+ 84%) і Грузія (+ 33%).

Зниження темпів експорту зареєстровано в Туреччину (-90%), Угорщину (-57%) і Польщі (-17%).

Через невизначеність, нестачу обігових коштів та високі ціни на добрива, навесні-влітку фермери не встигли сформувати достатній обсяг необхідних запасів добрив на весну 2023 року. Про це розповів Олег Арестархов, директор з корпоративних комунікацій Group DF, в інтерв'ю Інтерфакс-Україна, передає Kurkul.com.

«Наприкінці 2021 року та протягом 2022 року багато аграріїв відкладали купівлю азотних добрив. Раніше аграрії починали готуватись до весняної посівної наступного року ще влітку попереднього року. Цьому сприяли мінімальні ціни в низький сезон. Нині ситуація кардинально змінилась: через невизначеність, нестачу обігових коштів та через високі ціни на добрива, навесні-влітку наші аграрії не встигли сформувати достатній обсяг необхідних запасів добрив на весну 2023 року», — пояснив експерт.

За його словами, війна примушує сільгоспвиробників бути дуже обережними в закупівлях.

«Фактично осіння кампанія 2022 року пройшла на старих запасах, які залишалися на складах ще з весни. Тільки наприкінці осені — початку зими, ринок розігрівся — почалося активне скуповування добрив та формування необхідних запасів на весну 2023 року. Причина очевидна: після запуску зернової угоди в аграріїв нарешті з'явилися обігові кошти», — додав Олег Арестархов.

Однак, більшість експертів упевнені, що до весняної посівної 2023 р. аграрії підготовлені все ще вкрай погано.

«Переконаний, що у покупців сформувався значний відкладений попит на купівлю великих обсягів азотних добрив. Ми вже зараз спостерігаємо значне зростання попиту. Його підігрів також той факт, що вітчизняні виробники наразі максимально опустили ціну. В очікуванні суттєвого збільшення продажів заводи пішли на зниження вартості — насамперед на два базових продукти — на аміачну селітру та КАС», — розповів директор з корпоративних комунікацій Group DF.

За його словами, чи встигнуть заводи закрити зростаючий попит, а імпортери — завезти достатню кількість добрив для весняної посівної 2023 — це велике питання. У будь-якому разі багато аграріїв вже не хочуть ризикувати й почали досить агресивні закупівлі добрив на наступний рік. У них є й інша мотивація купувати азотні добрива сьогодні.

«Європейський ринок газу все ще залишається непрогнозованим, а великі гравці газового ринку прогнозують дефіцит газу на другу половину 2023 року. Фермери завчасно закуповують добрива в українських заводів, віддаючи перевагу синиці в руці, аніж журавлю на горизонті. При чому ціну „журавля“ спрогнозувати не береться ніхто. Новий тренд завчасних закупівель добрив стає характерним для середніх та великих агрохолдингів. Їхня бізнес-мотивація зрозуміла: вони воліють у 2023 році знизити бізнес-ризики та отримати прогнозовану прибутковість бізнесу», — підсумував Олег Арестархов.