Латвія проводить повторну перевірку українських яєць на сальмонелу

У січні-серпні 2020 року зростання виробництва молока на світовому ринку становило 2%. У другому кварталі 2020 року спостерігалося уповільнення темпів зростання до 1,9%, однак з липня зростання знову сягнуло 2,1%.

Про це стало відомо в ході вебінару IFCN.

Ключовим фактором залишається попит, через рецесію в багатьох регіонах спостерігається зниження споживання на внутрішньому ринку і, отже, зниження імпорту. Ключовими політичними факторами, що впливають на молочний ринок, на сьогоднішній день є Brexit і ситуація в Республіці Білорусь. Сполучене королівство — сьомий в світі імпортер молочної продукції, 36% молочної продукції імпортуються, і суттєва частка з країн ЄС, після «розлучення» з ЄС ростуть шанси інших гравців на британському ринку — Нова Зеландія, США, при цьому 25% молока, виробленого в Сполученому королівстві, йде на експорт, тому дисбалансів в зв'язку з Brexit не уникнути.

У 2020 році до всього іншого додався ще один дестабілізуючий фактор на молочному ринку — Білорусь, четвертий найбільший експортер молочної продукції після Нової Зеландії, ЄС і США, поки рано щось прогнозувати про вплив білоруської кризи на молочній ринок, однак побоювання вже є.

Аналітики IFCN підкреслюють роль зовнішньої торгівлі для молочного ринку деяких країн, наприклад Німеччини, за оцінками IFCN 57% виробленого в Німеччині молока надходить на експорт, 51% імпортується, самозабезпеченість молоком досягає 114%.

DairyNews.ru

В Мінагрополітики розповіли детально про розподіл фермерського мільярда.

Про це розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань фермерства та розвитку сільських територій Віктор Шеремета.

Нагадаємо, загалом на потреби фермерів уряд на 2018 рік виділив 1 млрд грн.

«500 млн грн заплановано на здешевлення відсоткової ставки за кредитами. 240 млн грн — на компенсацію вартості вітчизняного насіння (80% компенсації). 5 млн грн — на дорадчу службу і 100 млн грн — на компенсацію вартості сільгосптехніки», — зазначив Шеремета.

Цікаво, що раніше у Мінагро готували зовсім інші цифри для фермерських програм. Фінансову підтримку пропонували направити на дві групи дрібних виробників:
— фермерському господарству у власності та користуванні якого не більше, ніж 500 га с/г земель і воно має чистий дохід (виручку) від продажу продукції за останній рік до 15 млн грн;
— с.-г. обслуговуючому кооперативу (з не менше 20 учасниками у власності та користуванні кожного з яких — не менше 100 га земель с.-г. призначення), у якого за останній рік обсяг реалізації продукції не перевищує 30 млн грн.

Слід зазначити, що основна сума коштів розподілятиметься через державні банки.

«Фермер отримав кредит, банк сформував реєстр, направив його у міністерство, а ми йому перерахували ресурси на погашення цих відсотків. Тобто, чиновники й фермери не матимуть точок дотику», — додає Шеремет.

agropolit.com

Відповідно до рішення засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Херсонській ОДА в області оголошено про спалах АЧС та встановлено карантин.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

Зазначається, що під час проведення моніторингових обстежень місць можливого видалення трупів тварин фахівцями Білозерської райдержлікарні ветеринарної медицини між с. Станіслав та с. Широка Балка Станіславської територіальної громади на Херсонщині виявлено 4 трупи свиней.

Після дослідження біологічного матеріалу на АЧС Миколаївською регіональною держлабораторією Держпродспоживслужби було встановлено діагноз африканська чума свиней.

Проведено спалювання та захоронення залишків трупів свиней в місці їх виявлення, місце спалення оброблено хлорним вапном. Продезінфіковано задіяний автотранспорт.

Контроль за виконанням рішення ДНПК при облдержадміністрації покладено на Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.

Українці надають перевагу курятині промислового виробництва. Про це УНН повідомили в Асоціації птахівників України.

"У 2017 році споживання м'яса птиці промислового виробництва становило 82,2%, а виробленого в господарствах населення - 17,8%", - зазначили експерти.

Популярність магазинної курятини експерти пояснюють безпечністю.

"Курятина на птахофабриці вирощується у стерильних умовах. Така курка не може бути джерелом інфекцій. А якщо ви купили так звану "домашню" курку на ринку - ніякої гарантії, що ви не отруїтеся, немає. Ну, хіба що на ринку діє санітарний контроль, і м'ясо птиці містить підпис-автограф лікаря. Таке буває, але не часто", - розповідає дієтолог Борис Скачко.

На противагу статистиці побутує думка, що курятину краще купувати на ринку. Мовляв, "домашня" курка, вирощена бабусею, набагато корисніша і безпечніша. Але це зовсім не так, каже керівник відділу тестування Центру експертиз “Тест” Ніна Кільдій.

"Залишається велике питання, чи дійсно та курка, яку називають "домашньою", є такою. Треба розуміти, що сьогодні на ринку, тим паче у Києві, знайти справжню бабусю, яка сама вирощує і кожен день продає курей - практично нереально.

Продавчині, які торгують м'ясом курки на базарі, вирощують птицю на продаж так само, як і промислові виробники, але у менших масштабах.

А загалом я вам так скажу: якщо вас цікавить питання безпеки придбаного продукту - базар не є надійною альтернативою магазину", - сказала вона.

Також Кільдій спростувала заяви про масове використання антибіотиків під час промислового виробництва м’яса птиці.

"Виявити "на око" наявність антибіотиків чи гормонів у м'ясі, про що теж часто говорять так звані фахівці, неможливо. Їх наявність можуть підтвердити лише лабораторні дослідження", - зазначила експерт.

Нагадаємо, редакція УНН відібрала 5 зразків української курятини і перевірила їх у лабораторії. На перевірку потрапили "Наша Ряба", "Львівські курчата", "Гаврилівські курчата" і дві домашніх курки (з ринку і магазину). Перевіряли в тому числі рівень антибіотиків і гормонів.

Єдиний зразок, який не пройшов перевірку, - курятина "Гаврилівські курчата", де була виявлена ​​сальмонела.

Всі інші повністю відповідали стандарту якості.

Джерело: УНН